«Ми добре розуміємо, що в ті останні хвилини перед страстями Господь у своїй молитві висловив те, що було для Нього найважливішим. Як би по-людськи сказати - те, що лежало Йому на серці».

Про це сказав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, 17 травня, в 7-му неділю після Пасхи - Святих Отців І Вселенського собору в Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха в Римі. З ним співслужили: о. Михайло Карпінець, віцепарох, та диякон Святослав Пастущак. Під час проповіді владика Григорій звернув увагу вірних на зміст архиєрейської молитви Ісуса, яку Господь виголосив під час Тайної вечері перед Своїми стражданнями. За словами проповідника, ця молитва посідає особливе місце у духовній традиції Церкви. Єпископ наголосив, що вона протягом століть привертала особливу увагу біблійних дослідників, які прагнули зрозуміти її зміст та те, про що Божий Син просив Отця перед Своїми стражданнями.

Роздумуючи над євангельським уривком, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату в Італії звернув увагу на перші слова тексту, де сказано, що Ісус підвів очі до неба. «Це дуже виразний знак того, що Він розпочинає молитву. У Святому Письмі, коли людина молиться, вона підносить очі або руки до неба. „Підношу очі мої до гір, звідки прийде мені допомога“, - так починає свою молитву псалмоспівець. Ісус також підносить Свої очі до Небесного Отця», - пояснив архиєрей. Особливу увагу проповідник приділив змісту місії Ісуса Христа. Він зазначив, що у Своїй молитві Господь дякує Отцеві за виконання дорученої Йому місії - спасіння людини.

«У молитві передусім звучить подяка. Ісус дякує Отцеві за те, що зміг виконати місію, яка була Йому доручена. У чому ж полягала ця місія? Євангеліст говорить про два завдання: дарувати вічне життя і об’явити Боже ім’я», - підкреслив владика Григорій. Промовець закликав вірних глибше вдумуватися у слова Христової молитви, адже через них Господь відкриває людині найважливіші істини про Бога, Його любов та спасенну місію для світу. Він також пояснив зміст слів Христа про вічне життя, наголошуючи, що це поняття значно глибше, ніж лише тривалість існування.

«Дарувати вічне життя. Але що таке вічне життя? Коли ми роздумуємо над цим, то перше, що спадає на думку, - це життя, яке не має кінця. І це правда. Але Господь, говорячи про вічне життя, має на увазі не лише його тривалість. Найважливіше - його якість», - зазначив проповідник. За його словами, вічне життя - це насамперед участь у Божому житті. «Бо вічне життя - це життя Боже. Це те життя, яким живе Сам Бог. І що дивовижно - Він хоче поділитися цим життям із нами», - наголосив він. Єпископ підкреслив, що Бог не лише є джерелом життя, але й дарує його людині через Сина. «Він передає життя Синові - родить Сина предвічно. Отець і Син перебувають у вічній єдності любові. Але це Боже життя Господь прагне подарувати також і нам», - сказав архиєрей.

Промовець також звернув увагу на біблійне розуміння пізнання Бога, підкресливши, що йдеться не лише про інтелектуальне знання. «У Біблії пізнати Бога означає значно більше, ніж просто отримати знання. Це означає увійти у стосунок із Ним, відкрити для себе, ким є Бог», - зазначив проповідник. За його словами, для християнина найважливішим відкриттям є істина про саму природу Бога. «Бог - не далека сила, не абстрактна істота. Бог є нашим Отцем. Бог є Любов», - наголосив владика й підкреслив, що це усвідомлення має наслідки для життя людини. «І це відкриття має змінити не лише наш розум, але й наше серце. Воно має змінити наші стосунки з іншими людьми. Бо коли людина справді приймає Бога як Любов - тоді все починає змінюватися», - сказав архиєрей.

Під час проповіді владика підкреслив, що Господь відкриває людині не лише правду про Бога, але й шлях до життя в Ньому. Він пояснив, що дар вічного життя полягає не лише в нескінченності існування, а передусім у його якості. «Вічне життя - це життя Боже. Це те життя, яким живе Сам Бог. І дивовижно, що Він хоче поділитися цим життям із нами», - зазначив проповідник. За словами владики, у Біблії пізнати Бога означає увійти з Ним у глибокий особистий стосунок. «Це означає не просто знання, а пізнання серцем, відкриття Божої любові. Бог - не далека сила і не абстрактна істота. Бог є нашим Отцем, Бог є Любов», - наголосив він. Він підкреслив, що це усвідомлення змінює людину зсередини і впливає на її стосунки з іншими.

«Світ стає іншим, бо ми починаємо черпати з джерела любові, якого потребує кожне людське серце», - сказав владика. Проповідник також нагадав, що Ісус у Своїй молитві просить Отця об’явити Його Ім’я та дарувати людям єдність, яку Церква покликана берегти упродовж віків.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату

У період з 23 по 26 квітня парафіяни Катедрального храму Жировицької Божої Матері та св. мучч. Сергія і Вакха під проводом о. Любомира Костюка та диякона Святослава Пастущака, здійснили паломництво до Фатіми - одного з найвідоміших духовних центрів.

Подорож розпочалася з відвідин міста Лісабона, де вірні мали чудову нагоду познайомитися з історією та культурою столиці Португалії. Завдяки професійному гіду паломники побачили найвизначніші пам’ятки міста, дізналися багато цікавих фактів та відчули особливу атмосферу цього старовинного європейського центру.

Головною метою паломництва була Фатіма - місце об’явлень Пресвятої Богородиці. Щовечора парафіяни брали участь у спільній молитві на вервиці, яка супроводжувалась процесією із свічками.

Також паломники мали можливість спільно помолитись Хресну дорогу, роздумуючи над страстями Ісуса Христа та поглиблюючи своє духовне життя.

Особливу увагу було приділено історії об’явлень, чудес, які тут відбулися, а також життю та місії трьох візіонерів, через яких Богородиця передала свої послання світові.

Паломники також відвідали музеї у Фатімі, які зберігають цінні свідчення тих подій, а також змогли глибше ознайомитися з історичними подіями та духовною спадщиною цього святого місця.

Кожного дня в українському храмі Фатіми звершувалася Божественна Літургія, де молилися за мир в Україні, за наші родини та парафіяльну спільноту.

Окрім цього, група відвідала мальовниче місто Назаре, розташоване на узбережжі Атлантичного океану. Там паломники мали змогу насолодитися красою океану, прогулятися містом та відчути велич Божого творіння у природі.

Це паломництво стало не лише подорожжю до визначних місць, але й глибоким духовним досвідом, який надовго залишиться у серцях усіх паломників. Молитва біля Фатімської Богородиці, тихі роздуми над океаном у Назаре та щоденне єднання навколо Євхаристії стали тим живим джерелом, що дарує сили для подальшої праці та зміцнює віру у складні часи.

Прес-служба парафії

24 лютого 2026 року, у четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, в Катедральному храмі Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха в Римі відбувся Молебень за мир в Україні.

Богослужіння очолив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Разом із Предстоятелем співслужили владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор для українців католиків візантійського обряду в Італії, владика Іриней Білик, єпископ-емерит і канонік папської базиліки Санта Марія Маджоре, а також духовенство Апостольського Екзархату: о. д-р Ігор Галей, Канцлер Екзархату, о. Олександр Сапунко, працівник Дикастерії для Східних Церков, о. Орест Козак, настоятель отців студитів у Кастель Ґандольфо, о. Дмитро Кудін, віцеректор собору Святої Софї, о. Любомир Костюк, парох катедрального храму Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

На спільну молитву зібралася численна українська громада Риму. У храмі також були присутні представники дипломатичного корпусу — Посол України та Посол Литви при Святому Престолі — п. Андрій Юраш і п. Сіґіта Маслаускайте-Мажилене.

День пам’яті, що формує майбутнє

У своїй проповіді Глава Церкви наголосив, що цей день є особливим для всього світового українства — як в Україні, так і на поселеннях. Він пригадав, що День молитви 24 лютого проголошений окремим рішенням Верховної Ради України, і сьогодні мільйони українців єднаються у спільному зверненні до Бога про дар миру.

«Ми вшановуємо цю сумну річницю — четвертий рік, який сьогодні нагадує нам про початок повномасштабної війни в Україні. У цей день два слова приходять до нашого серця: пам’ять і вдячність», — зазначив Блаженніший Святослав.

Предстоятель поділився особистими спогадами про ранок 24 лютого 2022 року, коли Київ прокинувся від вибухів. Він пригадав, як духовенство зібралося в Патріаршому соборі, намагаючись зрозуміти, що робити в умовах повномасштабного наступу, коли столиця палала під ударами ракет. Тоді, перед Пресвятою Євхаристією, прийшло глибоке усвідомлення: Бог не залишає свій народ навіть у найтемніші моменти історії.

«Я пам’ятаю, як ми прийшли до собору, щоб зрозуміти, що ми можемо і повинні робити. З правого берега Дніпра ми бачили Київ у вогні. Пам’ятаю тоді, крізь сльози, мені пригадалася пісня: „Як тебе не любити, Києве мій“. Як тебе не любити, Києве, який палаєш від російських ударів, ракет і танків?» — поділився спогадами Патріарх.

Блаженніший Святослав розповів, що дивлячись на палаючий Київ, який був збудований його князями як «другий Єрусалим», йому пригадалася біблійна сцена, коли пророк Єремія оплакував зруйнований Єрусалим. Глава Церкви пригадав, що першим кроком у пошуку відповіді на запитання «Як діяти?» стала Божественна Літургія. Саме під час молитви прийшло глибоке усвідомлення: «Ісус у Євхаристії був присутній зі своїм народом».

Ця пам’ять, за словами Глави Церкви, не є лише спогадом про трагедію. Вона стає «девтерономічною» — правилом життя, яке зобов’язує — захищати Батьківщину, оберігати людське життя, не втрачати віри в перемогу добра над злом:

«Ця пам’ять про трагедію і героїзм стає законом, правилом для нашого життя сьогодні. Це закон, який веде нас і наказує нам: захищати нашу Батьківщину, захищати людське життя в Україні та йти вперед, будучи впевненими, що добро завжди переможе зло. Ми вже в той перший момент були впевнені, що Україна переможе».

Слова вдячності героям і світові

Другим ключовим виміром цього дня стала вдячність. Блаженніший Святослав подякував українським воїнам, які стали щитом для народу, тим, хто продовжує боронити державу, а також тим, хто віддав своє життя за свободу України.

«Ми сьогодні хочемо подякувати Господу Богу, а також героям України, які захистили нас не тільки тоді, 24 лютого 2022 року, але роблять це вдень і вночі впродовж цих чотирьох сумних років» — мовив Глава УГКЦ.

Окремі слова подяки пролунали на адресу міжнародної спільноти, дипломатів і всіх, хто впродовж цих років підтримує Україну гуманітарно, політично та духовно. Предстоятель висловив вдячність Святішому Отцю та дипломатичному корпусу при Святому Престолі за солідарність і спільне свідчення правди про війну.

Особливо він звернувся до українців в Італії, які щоденно підтримують Батьківщину молитвою, працею, волонтерством і конкретною матеріальною допомогою для війська та постраждалих.

«Сьогодні я хочу подякувати всім українцям в Італії за те, що ви кожен на своєму місці боретеся за перемогу України: молитвою, працею, свідченням вашого християнського життя та кожною вашою пожертвою підтримуєте українське військо, українських волонтерів, харитативну дію та служіння нашої Церкви».

Молитва про мир, що дарує життя

Під час молитви Блаженніший Святослав також звернув увагу на те, що мир, про який ми молимося, має бути справедливим і тривалим — не як формальна домовленість, а як простір життя, у якому діти можуть зростати без страху, а молодь — будувати своє майбутнє.

Глава Церкви наголосив, що війна народжується з людського гріха, але лише Бог здатний покласти край руйнівній силі зла. Саме тому цього дня в Римі, як і в Україні та по всьому світу, українці єдналися у молитві за припинення війни та дар справедливого миру.

«Ми знаємо, що причиною війни є людський гріх. Люди починають війни, а потім стають рабами цього демона, який нищить навіть тих, хто його випустив. Але ми знаємо, що той, хто кладе край війнам і гріху — це наш Бог Спаситель. Тому сьогодні ми просимо: „Боже великий, єдиний, нам Україну храни!“» — помолився на завершення Отець і Глава УГКЦ.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату

Катехитичний відділ Апостольського Екзархату запрошує до участі у всецерковній катехитичній вікторині для дітей і молоді «У пошуках Істини».

У ній братимуть участь діти двох вікових категорій:

• 10–13 років (2013–2016 р. н.)

• 14–17 років (2009–2012 р. н.)

Вікторина проводитиметься на основі третьої частини Катехизму для молоді «Ми йдемо з Христом» і охоплюватиме теми: Дві Заповіді любові, Десять Божих Заповідей та Блаженства.

Метою цього заходу є заохотити дітей і батьків до глибшого пізнання християнської віри, а також об’єднати дітей у живу, інтелектуальну та віруючу спільноту, де кожен зможе виявити свої здібності й таланти.

Етапи проведення вікторини

I рівень — деканальний

до 15 травня

Кожен учасник, який бажає взяти участь у вікторині, повинен отримати благословення свого душпастиря.

Місцевий душпастир благословляє дітей, катехит дбає про їх належну підготовку, а відповідальний у деканаті організовує проведення вікторини.

За підсумками деканального етапу буде обрано по шість найкращих учасників з кожної вікової категорії, які представлятимуть свій деканат на екзархальному рівні.

II рівень — екзархальний

13 червня

Команди деканатів змагатимуться між собою в Римі. Проведення вікторини забезпечуватимуть Катехитичний відділ та Відділ душпастирства молоді. Переможцями стануть по одній команді з кожної вікової категорії, які представлятимуть наш Екзархат на всецерковному рівні.

III рівень — всецерковний на рівні всієї УГКЦ

20 червня

Нехай проведення цієї вікторини стане початком традиції, у якій наші діти змагатимуться в пізнанні правд віри. Нехай цей час буде добрим досвідом для провідників і учасників, єднаючи нас довкола поглиблення віри, спілкування про Божі істини та всього того, що духовно будує і розвиває.

Нехай ці змагання заохотять наших дітей ніколи не зупинятися в пізнанні Бога та Його науки.

Запрошуємо дітей якнайшвидше зголошуватися до участі у вікторині.