LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Душпастирі Катедрального храму взяли участь у Другій зустрічі «Пратулинської родини УГКЦ» на Підляшші

Для нашої парафіяльної спільноти Жировицької Божої Матері та свв. мчч. Сергія і Вакха в Римі постаті Пратулинських мучеників є особливо близькими та рідними, адже у нашому Катедральному храмі декілька років зберігаються їхні святі мощі. Щомісяця наша громада молитовно вшановує цих блаженних свідків віри та випрошує їхнього заступництва для всієї Церкви й нашої Батьківщини. Саме тому, представляючи Апостольський Екзархат для українців-католиків візантійського обряду в Італії, душпастирі нашого храму - о. Любомир Костюк та о. Михайло Карпінець - взяли участь у Другій міжнародній науково-практичній конференції-зустрічі «Пратулинської родини УГКЦ», яка з 5 по 8 жовтня 2026 року проходила у с. Пратулин, Польща.

Специфіка й глибокий зміст «Пратулинської родини» полягають у тому, що вона об'єднує духовенство та вірних тих парафій в Україні та за кордоном, у храмах яких зберігаються й вшановуються мощі Пратулинських блаженних. Ця спільнота покликана не лише берегти молитовну пам'ять, а й разом пізнавати спадщину «забутих предків» Підляшшя та Холмщини, відкривати для сучасної Церкви їхній подвиг і через це глибше осмислювати власну традицію та єдність із Вселенською Церквою. Цьогорічний захід був присвячений декільком значущим ювілейним датам: 430-й річниці Берестейської Унії та 30-літтю беатифікації Пратулинських мучеників св. Папою Іваном Павлом ІІ.

У зустрічі взяли участь архиєреї нашої Церкви: Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк, Єпископ Сокальсько-Жовківський Петро Лоза, Екзарх Луцький Йосафат Говера, Екзарх Харківський Василь Тучапець та Єпископ-помічник Бучацької єпархії Терентій Цапчук. А також священнослужителі з різних єпархій та екзархатів України - зокрема зі Львівської та Івано-Франківської архієпархій, Сокальсько-Жовківської та Бучацької єпархій, а також з Луцького та Харківського екзархатів. Програма цих насичених днів поєднала в собі молитовний, паломницький та науковий виміри.

Центром кожного дня була Божественна Літургія у пратулинському «Мартиріумі» та інших святинях. Звершуючи богослужіння, єпископат і духовенство підносили щирі молитви за нашу країну, за її мужніх захисників, які борються за незалежність України та безпеку всієї Європи, за непохитність родин у щоденному християнському житті, за збереження віри предків серед дітей і молоді, а також за взаєморозуміння і примирення між українським і польським народами.

Молитовні дійства гармонійно продовжувалися у шляху паломництва визначними осередками духовної пам’яті Підляшшя та Холмщини. У Добратичах учасники відвідали колишній греко-католицький цвинтар і відслужили Панахиду на могилі о. Павла Шиманського - видатного душпастиря, науковця та захисника прав Унійної Церкви. Дорога учасників зустрічі пролягла також до Старого Павлова, де збереглася церква, в якій свого часу служив блаженний священномученик Миколай Чарнецький, та до Білої Підляської, де паломники відвідали давній храм, який у минулому слугував монастирем отців-василіян і тривалий час зберігав мощі святого священномученика Йосафата Кунцевича. Підсумком цієї прощі стала Архиєрейська Літургія у катедральному соборі Пресвятої Богородиці в Холмі, де перед чудотворною Холмською іконою Матері Божої учасники склали подяку Пресвятій Богородиці за Її опіку та Покров над нашим народом.

Наукова частина конференції стала нагодою для роздумів над історією нашої Церкви та її духовною спадщиною. Під час засідань учасники детально розглянули, як Берестейська Унія вплинула на формування нашої церковної ідентичності. У центрі обговорень була ідея про те, що історія УГКЦ сягає корінням Володимирового Хрещення, а унійний процес став важливим етапом збереження її духовного й національного обличчя. Учасники розмірковували над тим, що означає для нашої Церкви перебувати на перетині Сходу і Заходу - це не просто бути механічним містком чи піддаватися латинізації, а «бути між»: залишатися собою, самобутньою Східною Католицькою Церквою, яка збагачує Вселенську Церкву власною духовністю та єднає в собі цінності обох традицій.

Велику увагу було приділено також аналізу історичного та сакрального спадку Підляшшя та Холмщини. Учасники заслухали доповіді, присвячені долі унійних катедральних соборів у Бересті та Холмі як осередків церковного життя, подвижницькій діяльності отців Василіянського Чину у Білій Підляській, ревному душпастирському служінню блаженного Миколая Чарнецького та науково-захисній праці о. Павла Шиманського. Окремий цікавий пласт досліджень торкався феномену уніатської ікони, де східний візантійський канон естетично та гармонійно поєднався із західними мистецькими впливами, що надзвичайно виразно простежується на прикладі пратулинської ікони із її чіткими портретними рисами та особливим описом мучеників.

Окремий блок наукових роздумів був присвячений висвітленню самого подвигу Пратулинських мучеників, історії їхнього беатифікаційного процесу та значенню їхнього свідчення для сучасного християнина. Учасники розглянули дивовижну стійкість народної пам'яті, яка зберегла місце поховання блаженних попри всі заборони царського режиму, а також приклади жертовного захисту віри з боку мирян під час переслідувань уніатів. У цьому контексті наголошувалося, що в часи поширення антицінностей, релятивізму та гонитви за комфортом приклад Мучеників навчає нас непохитності у вірі, щоденного виконання обов'язків у малих речах, щирого послуху Церкві та жертовної любові до рідного народу.

Повертаючись до Риму, душпастирі нашого Катедрального храму привезли до Апостольського Екзархату в Італії живий досвід братнього сопричастя «Пратулинської родини», відродження історичної пам’яті та молитовного натхнення. Цей досвід стане новим поштовхом для нашої парафіяльної спільноти ще з більшим трепетом вшановувати Пратулинських мучеників і плекати вірність Богові та нашій Церкві.

Прес-служба парафії

 

Дитяча молитва, що змінює світ: у Катедральному храмі відбулася молитва на вервиці в межах міжнародної акції

У четвер, 1 жовтня, Катедральний храм Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха наповнився щирою, світлою та натхненною молитвою. Парафіяльні діти разом із батьками та друзями приєдналися до всесвітньої ініціативи «Мільйон дітей моляться на вервиці».

До цієї молитовної естафети за мир, безпеку та єдність, яка триває з 1 по 7 жовтня, вірних особисто закликав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Наші парафіяни відгукнулися на цей заклик із відкритими серцями та вервицями в руках, адже коли моляться діти - їхній голос чує весь світ, а щира дитяча молитва володіє особливою силою перемінювати реальність на краще.

Під час молитовної зустрічі присутні спільно розважали над Світлими таїнствами вервиці, роздумуючи про земне служіння Ісуса Христа, Його науку, чудо в Кані Галілейській, Переображення та встановлення Пресвятої Євхаристії. У кожному молитовному зернятку молільники заносили до Пресвятої Богородиці прохання про мир у нашій рідній Україні та про безпеку для кожної родини.

Після спільного розважання над вервицею відбулася Божественна Літургія. Очолив Пресвяту Євхаристію о. Любомир Костюк у співслужінні з о. Святославом Пастущаком. Священики подякували дітям та їхнім батькам за активну участь у житті парафії та за їхній молитовний внесок у велику справу відновлення миру.

Щиро дякуємо кожному, хто долучився до цієї світлої події! Нехай Пресвята Богородиця оберігає наших дітей, наші родини та відвертає будь-яке лихо від нашої батьківщини. Запрошуємо і надалі єднатися в щоденній молитві!

Прес-служба парафії

Незабутня духовно-молитовна мандрівка: паломництво нашої парафії до м. Асиж (Assisi)

27 вересня парафіяльна спільнота Жировицької Божої Матері та свв. мчч. Сергія і Вакха здійснила особливе та натхненне паломництво до серця францисканської духовності - міста Асиж.

Об'єднані єдиною вірою та прагненням духовного оновлення, сотня наших парафіян вирушила цим молитовним шляхом.

Ця мандрівка була не просто екскурсією, а справжнім духовним квестом. Кожен паломник отримав спеціальний путівник, який вів стежками святих Франциска та Клари. Переходячи від однієї святині до іншої, паломники мали змогу не лише зануритися в історію, але й виконати духовні завдання та замовити щиру молитву в кожному з особливих місць:

1. Basilica di Santa Chiara - місце, де спочивають мощі святої Клари та де зберігається той самий розп'яття з Сан-Даміано, через яке Господь закликав святого Франциска відбудувати Його Церкву. Тут наша спільнота єдналася у молитві про глибину віри та духовну чистоту.
2. Chiesa Nuova - храм, зведений на місці родинного будинку святого Франциска. Тут паломники роздумували про земне життя святого, його відмову від мирських благ та вибір послуху Богові.
3. Santa Maria sopra Minerva - давньоримський храм, перетворений на християнську церкву, що символізує перемогу християнського світла над язичницьким минулим.
4. Chiesa di Santo Stefano - одна з найстаріших і найзатишніших церков Ассізі. За переказами, саме її дзвони самостійно залунали в момент смерті святого Франциска.
5. Basilica di San Francesco - величне серце Асижу, де спочиває святий Франциск. У цій базиліці, прикрашеній фресками Джотто, молитва набула особливої сили та глибини.
6. Santuario della Spogliazione - особливе місце, де святий Франциск зрікся всього майна ради Христа, і де сьогодні спочивають мощі блаженного Карло Акутіса - юного покровителя сучасної молоді та інтернету.
7. Porciuncula (Basilica di Santa Maria degli Angeli) - колиска францисканського руху та мала капличка. Саме тут паломники завершили свій молитовний квест, випрошуючи особливу ласку повного відпусту та Божого милосердя.

Цей день став для нашої парафіяльної родини джерелом глибокого молитовного досвіду, єднання та духовного піднесення. Щиро дякуємо кожному, хто розділив цей молитовний шлях, і молимося, щоб плоди цього паломництва рясно проросли в серцях усіх вірних!

Прес-служба парафії

«Душпастирі Катедрального храму взяли участь у представленні нового Пароха базиліки Santa Maria degli Angeli e dei Martiri»

У неділю, 20 вересня, у величній базиліці Santa Maria degli Angeli e dei Martiri відбулася урочиста Свята Меса, яку очолив кардинал Бальдассарре Рейна, Вікарій Папи для Римської діоцезії. Приводом для цього літургійного святкування стало канонічне представлення нового пароха - монсеньйора Франческо Пеше. На запрошення новопоставленого пароха у богослужінні взяли участь душпастирі персональної парафії Жировицької Божої Матері та свв. мчч. Сергія і Вакха в Римі - о. Любомир Костюк та о. Михайло Карпінець.

Для нашої парафіяльної спільноти особа монсеньйора Франческо є особливо близькою та добре відомою. Протягом багатьох років він був довголітнім парохом базиліки Santa Maria dei Monti, розташованої поруч із нашим храмом. Усі ці роки нас поєднували щира дружба, взаємна повага та плідна співпраця, а сам о. Франческо завжди виявляв велику прихильність, відкритість та братню підтримку нашій українській громаді.

Урочиста Літургія була сповнена глибоких символічних моментів представлення. На початку богослужіння було зачитано декрет про призначення, після чого о. Франческо окропив присутніх парафіян свяченою водою на знак очищення та молитовного єднання спільноти.

У своїй проповіді кардинал Рейна звернув увагу на особливі виклики душпастирства в самому центрі Рима. Він підкреслив, що ця парафія щоденно стикається з контрастами сучасного світу, де поруч співіснують багатство та людська убогість, і закликав громаду бути осередком милосердя та надії.

Опісля Символу віри відбувся зворушливий момент відновлення обітниць: дон Франческо перед кардиналом та вірними знову склав ті священничі обіцянки, які він дав у момент свого рукоположенні. На завершення Літургії кардинал урочисто посадив о. Франческо на катедру. У римо-католицькій традиції цей жест має глибокий символізм: катедра є осередком вчительського уряду та душпастирського проводу, що знаменує передачу відповідальності за духовне провідництво та опіку над дорученою отарою.

Опісля цього о. Франческо виголосив слово подяки. Насамперед він подякував усім присутнім гостям, а відтак звернувся до своїх нових парафіян, ділячись баченням майбутнього парафіяльного життя та запрошуючи кожного до спільної праці у вірі та любові.

Наша парафіяльна спільнота від щирого серця вітає дорогого монсеньйора Франческо Пеше. Дякуємо за роки чудового сусідства та бажаємо рясного Божого благословення, духовної сили, мудрості та материнської опіки Пресвятої Богородиці у його новому служінні на благо Церкви.

Прес-служба парафії

 

Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі