7 червня відбулася паломницька подорож вірних катедрального храму Жировицької Матері Божої та св. мучч. Сергія і Вакха під проводом отця-пароха Любомира Костюка.

Ця подорож стала чудовою нагодою для духовного збагачення, та можливістю пізнати багату історію та красу півдня Італії.

Перед початком подорожі помолилися Божественну Літургію за щасливу дорогу та духовні плоди цього паломництва.

Першою зупинкою паломників стало мальовниче місто Амалфі, де прочани відвідали катедральний храм святого апостола Андрія Первозванного та мали нагоду насолодитися одним з найкращих узбереж світу.

Друга зупинка стала місто Равелло. Тут вірні приступили до мощей святого великомученика Пантелеймона, просячи його заступництва та опіки. Після молитви паломники з підвищення Равелло мали нагоду споглядати чудові види і насолодитися краєвидами узбережжя цього старовинного міста.

На завершення прощі відвідали місто Помпеї. У Папській базиліці паломники молилися перед Чудотворною іконою Помпейської Матері Божої, просячи її заступництва та миру для України.

Протягом усієї подорожі о. Любомир Костюк супроводжував паломників цікавими розповідями про історію відвідуваних місць, знайомив із важливими історичними подіями та духовною спадщиною кожної святині.

Ця паломницька подорож стала особливим моментом молитви, духовного збагачення, а також ознайомленням і пізнанням християнської спадщини. Із вдячністю Богові за такий прекрасний недільний день, вірні щасливо повернулись до своїх домівок.

Прес-служба парафії

31 травня у катедральному храмі Жировицької Божої Матері та св. мучч. Сергія і Вакха відбулося радісне та зворушливе свято Урочистого Причастя. Напередодні, після тривалого приготування, вперше приступили до Таїнства Покаяння та прийняли Ісуса Христа у Пресвятій Євхаристії.

Святкову Божественну Літургію очолив віце-парох о. Михайло Карпінець. Разом з ним молилися диякони Святослав Пастущак та Василь Пронюк. На молитві також була присутня сестра Луїза Цюпа, голова катехитичного відділу Апостольського екзархату.

У храмі панувала особлива атмосфера молитви, вдячності та духовної радості, яку розділили діти, їхні батьки, хресні батьки та численні парафіяни.

Під час проповіді о. Михайло звернувся насамперед до дітей, наголошуючи на великій важливості цього дня у їхньому житті. Священник підкреслив, що Перше Причастя є не лише особливим святом, а й початком глибшої дружби з Ісусом Христом, яку необхідно плекати щоденною молитвою, участю у Святій Літургії та добрими вчинками.

Після завершення богослужіння діти підготували невеликий святковий виступ, у якому через вірші та слова вдячності прославили Бога та подякували своїм батькам, катехитам і душпастирям за підтримку та духовний провід.
На згадку про цю важливу подію кожна дитина отримала пам’ятку про Першу сповідь і Урочисте Причастя.

Особливі слова подяки висловлюємо катехитці пані Софії Кушпеті, яка протягом цілого року старанно, терпеливо та з великою любов’ю готувала дітей до першої Сповіді та Урочистого Причастя. Її віддана праця стала важливим внеском у духовне зростання юних парафіян.

Нехай Господь благословить усіх дітей, які цього дня вперше прийняли Святі Тайни, а світло Христової любові завжди провадить їх дорогою віри, надії та добра. Нехай цей пам’ятний день стане міцним фундаментом для їхнього подальшого духовного життя та зростання у християнській спільноті.

Прес-служба парафії

Сьогодні так багато разів під час молитви ми повторюємо прохання до Святого Духа: щоб Він прийшов, щоб навідався, щоб оселився в нас, щоб очистив нас, щоб потішив. Усе богослужіння і всі молитви сьогоднішнього дня зосереджені на цій події - зісланні Святого Духа.

Про це сказав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, 24 травня, у проповіді у свято Зіслання Святого Духа в катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха в Римі. Під час Архиєрейської Божественної Літургії з Апостольським Адміністратором в Італії співслужили о. Михайло Карпінець, віцепарох, диякон Богдан Криницький, диякон Василь Пронюк.

Владика Григорій підкреслив, що подія П’ятидесятниці не належить лише до минулого, адже дія Святого Духа триває і сьогодні: «Святий Дух не лише зійшов дві тисячі років тому на апостолів, які були зібрані у Сіонській горниці. Він і сьогодні сходить на тих, хто вірує в Христа, хто прийняв нашого Господа як свого Спасителя і очікує здійснення великої Божої обітниці». У проповіді єпископ пригадав слова Ісуса, сказані під час Тайної вечері, коли Господь пообіцяв учням зіслати Утішителя: «Ісус говорив про іншого Утішителя - Духа Істини, який, за Його словами, наставить нас на путь правди та пригадає нам усе те, чого навчав Господь». Роздумуючи над біблійним контекстом П’ятидесятниці, проповідник звернув увагу на старозавітне значення цього свята: «Одним із найбільших юдейських свят було свято П’ятидесятниці. Тоді єврейський народ пригадував подію на горі Синай, коли Господь дав Мойсеєві скрижалі Закону, заповіді та встановив союз зі своїм народом».

Владика Григорій наголосив, що подія зіслання Святого Духа стала початком нового Божого народу - Церкви, яка об’єднує всі народи світу та відкриває кожній людині шлях до живого досвіду Божої присутності. Тож свято П’ятидесятниці Церква називає днем народження Церкви, адже саме через дію Святого Духа апостоли отримали силу вийти та проповідувати «великі Божі діла» всім народам. Розвиваючи думку про зв’язок між старозавітною та новозавітною П’ятидесятницею, владика пояснив, що єврейський народ сприймав себе як народ, вибраний Богом: «Через це вони завжди вважали себе Богом вибраними - тими, до яких Господь виявив особливу милість».

Архиєрей звернув увагу на особливий символізм події зіслання Святого Духа, яка відбулася саме під час юдейського свята П’ятидесятниці: «Саме під час цього старозавітного свята апостоли разом із Марією, Божою Матір’ю, були зібрані у Сіонській горниці, де Ісус святкував зі своїми учнями Тайну вечерю». Пригадуючи біблійний опис події, промовець наголосив на знаках, у яких зійшов Святий Дух: «Зчинився шум, як ми чули в апостольському читанні, здійнявся вітер, з’явився вогонь. У цих видимих знаках - вітру і вогню - Святий Дух навідався до апостольської спільноти. Ісус здійснив Свою обітницю». Промовець також звернув увагу на богословський зв’язок між подією на горі Синай та зісланням Святого Духа, який описує євангелист Лука: «Напевно, дуже важливо було євангелистові Луці, який описав ці події у книзі Діянь апостолів, показати зв’язок між тим, що відбулося на Синаї, і тим, що відбувається тепер у Сіонській горниці».

За словами Апостольського Адміністратора в Італії, Лука свідомо проводить паралель між даруванням Закону через Мойсея та новим даром, який Бог дає через Ісуса Христа - даром Святого Духа. Він наголосив на новизні Божого об’явлення у Святому Дусі: «Тепер є Ісус як новий Мойсей. Він піднісся не на гору, але вознісся на небо, щоб від Отця подати людям не кам’яні таблиці, а дар Святого Духа - новий закон, закон любові, який Дух Святий пише у серцях людських».

За його словами, цей закон не є зовнішнім приписом, а внутрішньою дією Божої благодаті: «І Він і в наших серцях пише цей закон любові». Також проповідник наголосив на живій і постійній дії Святого Духа в Церкві та житті кожного вірного. Владика нагадав, що П’ятидесятниця - це не лише історична подія, але й жива реальність Церкви сьогодні: «Святий Дух не лише зійшов дві тисячі років тому на апостолів у Сіонській горниці. Він і сьогодні сходить на тих, хто вірує в Христа». Розкриваючи біблійний контекст, архиєрей пояснив паралель між Синаєм і Сіонською горницею, де відбулося зіслання Духа Святого: «Вогонь і вітер, які з’явилися, є знаками Божої присутності. Як колись на Синаї, так і тепер у Сіонській горниці Бог являє Себе своєму народові». На його думку, Святий Дух діє не силою чи примусом, а лагідно преображає людське серце: «Він не ламає і не змушує. Він дуже делікатно перемінює людське серце і відкриває його для Бога та для інших». Особливу увагу він приділив ролі Святого Духа як «Утішителя» у сучасних стражданнях: «Святий Дух є Той, хто завжди поруч із нами. Він утішає, захищає і дає силу, особливо сьогодні - у час війни, втрат і страждань. Він показує нам дорогу до неба».

У завершальній частині проповіді владика провів духовну паралель між прагненням людської слави та покликом до смиренного життя у Святому Дусі. Він нагадав біблійний образ Вавилонської вежі як символу людської гордині: «Є позиція будівників Вавилонської вежі, які хотіли прославити себе, зробити відомим своє ім’я. І ми знаємо, чим це закінчилося». На противагу цьому, владика Григорій представив християнський шлях - шлях відкритості до дії Святого Духа: «Є інша позиція - коли ми відкриваємося Святому Духу, щоб Він нас відновив, освятив і провадив до Небесного Отця». Архиєрей також звернув увагу на драматичні реалії сучасності, протиставляючи руйнівний вогонь війни животворному вогню Святого Духа: «Сьогодні, на жаль, ми бачимо інший вогонь - вогонь ракет, який падає на міста і руйнує життя. Але ми просимо не про цей руйнівний вогонь, а про вогонь Святого Духа, який очищає серце і запалює його любов’ю». Він підкреслив, що Святий Дух не веде до руйнування, а до життя: «Ми не хочемо будувати імперії гордині. Ми обираємо шлях смиренного очікування Божої благодаті - Духа, який дарує життя і веде до вічності, а не до смерті».

Наприкінці богослужіння відбулося мирування. Також у цю неділю парафіяльна громада храму провела збір коштів на потреби українських військових, зокрема на закупівлю приладів нічного бачення. Вірних закликали активно долучитися до підтримки захисників України. Після богослужіння відбулася підсумкова катехитична зустріч для дорослих, яка завершила навчальний рік. Учасники підсумували пройдений матеріал та обговорили основні духовні теми.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату

«Ми добре розуміємо, що в ті останні хвилини перед страстями Господь у своїй молитві висловив те, що було для Нього найважливішим. Як би по-людськи сказати - те, що лежало Йому на серці».

Про це сказав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, 17 травня, в 7-му неділю після Пасхи - Святих Отців І Вселенського собору в Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха в Римі. З ним співслужили: о. Михайло Карпінець, віцепарох, та диякон Святослав Пастущак. Під час проповіді владика Григорій звернув увагу вірних на зміст архиєрейської молитви Ісуса, яку Господь виголосив під час Тайної вечері перед Своїми стражданнями. За словами проповідника, ця молитва посідає особливе місце у духовній традиції Церкви. Єпископ наголосив, що вона протягом століть привертала особливу увагу біблійних дослідників, які прагнули зрозуміти її зміст та те, про що Божий Син просив Отця перед Своїми стражданнями.

Роздумуючи над євангельським уривком, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату в Італії звернув увагу на перші слова тексту, де сказано, що Ісус підвів очі до неба. «Це дуже виразний знак того, що Він розпочинає молитву. У Святому Письмі, коли людина молиться, вона підносить очі або руки до неба. „Підношу очі мої до гір, звідки прийде мені допомога“, - так починає свою молитву псалмоспівець. Ісус також підносить Свої очі до Небесного Отця», - пояснив архиєрей. Особливу увагу проповідник приділив змісту місії Ісуса Христа. Він зазначив, що у Своїй молитві Господь дякує Отцеві за виконання дорученої Йому місії - спасіння людини.

«У молитві передусім звучить подяка. Ісус дякує Отцеві за те, що зміг виконати місію, яка була Йому доручена. У чому ж полягала ця місія? Євангеліст говорить про два завдання: дарувати вічне життя і об’явити Боже ім’я», - підкреслив владика Григорій. Промовець закликав вірних глибше вдумуватися у слова Христової молитви, адже через них Господь відкриває людині найважливіші істини про Бога, Його любов та спасенну місію для світу. Він також пояснив зміст слів Христа про вічне життя, наголошуючи, що це поняття значно глибше, ніж лише тривалість існування.

«Дарувати вічне життя. Але що таке вічне життя? Коли ми роздумуємо над цим, то перше, що спадає на думку, - це життя, яке не має кінця. І це правда. Але Господь, говорячи про вічне життя, має на увазі не лише його тривалість. Найважливіше - його якість», - зазначив проповідник. За його словами, вічне життя - це насамперед участь у Божому житті. «Бо вічне життя - це життя Боже. Це те життя, яким живе Сам Бог. І що дивовижно - Він хоче поділитися цим життям із нами», - наголосив він. Єпископ підкреслив, що Бог не лише є джерелом життя, але й дарує його людині через Сина. «Він передає життя Синові - родить Сина предвічно. Отець і Син перебувають у вічній єдності любові. Але це Боже життя Господь прагне подарувати також і нам», - сказав архиєрей.

Промовець також звернув увагу на біблійне розуміння пізнання Бога, підкресливши, що йдеться не лише про інтелектуальне знання. «У Біблії пізнати Бога означає значно більше, ніж просто отримати знання. Це означає увійти у стосунок із Ним, відкрити для себе, ким є Бог», - зазначив проповідник. За його словами, для християнина найважливішим відкриттям є істина про саму природу Бога. «Бог - не далека сила, не абстрактна істота. Бог є нашим Отцем. Бог є Любов», - наголосив владика й підкреслив, що це усвідомлення має наслідки для життя людини. «І це відкриття має змінити не лише наш розум, але й наше серце. Воно має змінити наші стосунки з іншими людьми. Бо коли людина справді приймає Бога як Любов - тоді все починає змінюватися», - сказав архиєрей.

Під час проповіді владика підкреслив, що Господь відкриває людині не лише правду про Бога, але й шлях до життя в Ньому. Він пояснив, що дар вічного життя полягає не лише в нескінченності існування, а передусім у його якості. «Вічне життя - це життя Боже. Це те життя, яким живе Сам Бог. І дивовижно, що Він хоче поділитися цим життям із нами», - зазначив проповідник. За словами владики, у Біблії пізнати Бога означає увійти з Ним у глибокий особистий стосунок. «Це означає не просто знання, а пізнання серцем, відкриття Божої любові. Бог - не далека сила і не абстрактна істота. Бог є нашим Отцем, Бог є Любов», - наголосив він. Він підкреслив, що це усвідомлення змінює людину зсередини і впливає на її стосунки з іншими.

«Світ стає іншим, бо ми починаємо черпати з джерела любові, якого потребує кожне людське серце», - сказав владика. Проповідник також нагадав, що Ісус у Своїй молитві просить Отця об’явити Його Ім’я та дарувати людям єдність, яку Церква покликана берегти упродовж віків.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату