У неділю, 8 грудня у Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та св. муч. Сергія і Вакха завітав Святий Миколай.

Свято розпочалося урочистою Божественною Літургією, яку очолив віце-парох отець Святослав Макар.

Після молитви, діти катехетичної школи парафії провели надзвичайно трепетний виступ з нагоди свята.

На завершення, дітки та всі дорослі зустрілися із Святим Миколаєм та отримали від нього солодкі подарунки.

Також була організована збірка коштів для дітей сиріт з України, де всі парафіяни мали можливість стати помічниками Святого Миколая. Пожертва, яку склали парафіяни, дозволяє не тільки вшанувати святого, але й допомогти тим, хто перебуває у потребі.

Прес-служба парафії

У неділю, 1 грудня, Владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнський, який цими днями перебуває у Римі, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та свв. мчч. Сергія і Вакха.

Під час Божественної Літургії владиці Миколі співслужили Владика Діонісій Ляхович, Апостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, отець Симон Цькуй, Протосинкел Мельбурнської єпархії, о. Любомир Костюк, парох Катедрального храму, о. Казимир Зелінський із згромадження отців Паулінів з Ченстохови та диякона Марек Богодані, студента Папського Східного Інституту.

Участь у богослужінні взяли Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі та при Суверенному Мальтійському Ордені пан Андрій Юраш із дружиною Діаною та численні вірні.

У своїй проповіді владика Микола звернув увагу на приклад віри жінки-хананейки, яка прийшла до Христа, просячи допомоги для своєї доньки. «Вона, хоч і була поганкою, прийшла просити Ісуса про допомогу. Христос не відповів на її прохання ані словом, проте вона була наполегливою. І знову ж таки зверталася з іще більшим проханням: „Господи, змилуйся наді мною“». Цей приклад, за словами владики, є дуже актуальним для нашої ситуації в Україні, де тисячі матерів моляться за своїх синів, чоловіків, доньок — чи то військових, чи то медиків, чи волонтерів, які віддають своє життя за мир. «Здається, що Господь не чує наших молитов, проте Господь є з нами. Господь є з нашими військовими, Господь є з нашими медиками, Він є з нашими капеланами. І так, як ця жінка, яка просила за свою доньку, отримала відповідь на свої посилені благання, оскільки дочка була визволена від цього узалежнення злим духом, так само Господь вислухає наші молитви і обдарує нас справедливим миром», — зазначив Владика Микола.

Після Божественної Літургії Преосвященний владика Діонісій подякував кардиналу-номінанту за його присутність та за складену молитву у Катедральному храмі.

Опісля владика Микола благословив усі присутніх святою водою, а по завершенні вірні мали чудову нагоду поспілкуватися з Архирастирями.

Прес-служба парафії

У неділю, 17 листопада, в Катедральному храмі Жировицької Божої Матері  та святих мучеників Сергія і Вакха, відбулася знаменна подія – заснування спільноти «Матері в молитві».

Урочиста подія розпочалася Божественною Літургією, яку очолив Преосвященний владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Екзарх для українців в Італії у співслужінні о. Василя Вербіцького, директора відділу душпастирства та духівника спільноти "Матері в молитві" Апостольського Екзархату в Італії.

Отець Василь наголосив на важливості материнської молитви: «Материнська молитва є надзвичайно потужною. Вона здатна захищати, зцілювати й об’єднувати родини. Створення такої спільноти – це благословення для всієї парафії».

Після богослужіння ініціаторки поділилися історією руху «Матері в молитві» та його місією. Члени спільноти збираються раз на тиждень чи в інший зручний час, щоб разом: • Молитися за своїх дітей та всіх дітей світу; • Читати Святе Письмо й роздумувати над Божим Словом; • Ділитися досвідом віри та підтримувати одна одну; • Складати подяки й прохання Богові.

Молитовні зустрічі проходять у теплій атмосфері взаємної підтримки. Важливо, що у спільноті немає місця осуду чи критики – лише любов, довіра та бажання разом іти до Бога.

На завершення о. Любомир Костюк, подякував Преосвященному владиці Діонісію та о. Василю за спільну молитву та за благословення для Катедральної спільноти, а вірних храму заохотив приєднюватися до спільноти «Матері в молитві» та ревно молитися за своїх дітей.  Нехай Господь благословить кожну матір, кожну дитину та всю нашу громаду!

Прес-служба парафії

1 листопада, у День всіх святих, українська громада в Римі зібралася на цвинтарі Кампо Верано (Campo Verano), щоб вшанувати пам'ять співвітчизників, які відійшли у вічність далеко від рідної землі. Цей день став символом єднання українців Італії, які через спільну молитву згадують своїх рідних і близьких та всіх українців, що знайшли останній спочинок на чужині.

Цвинтар Кампо Верано — один із найстаріших і найбільших цвинтарів Риму, заснований ще в XIX столітті. Тут спочивають люди різних національностей та віросповідань, серед них і чимало українців, які свого часу переїхали до Італії через різні життєві обставини. Для української громади це місце стало символом пам’яті та зв'язку поколінь, а також глибокої поваги до своїх співвітчизників, які жили й працювали далеко від рідної землі.

1 листопада, коли Католицька церква відзначає День всіх святих, на Кампо Верано українська громада, вже традиційно зібралася для поминальної молитви. Цей день об’єднує всіх у спільній дії любові та пошани. Люди приходять із квітами та лампадками, прикрашають могили та згадують тих, кого вже немає серед нас.

Цьогоріч поминальну молитву провадили о. Любомир Костюк, парох Катедрального храму Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха у співслужінні з віце-парохом храму о. Святославом Макаром. Під час цієї молитви отець Любомир зазначив, що: "Зібрання українців на Кампо Верано у День всіх святих є символом єдності громади, яка об’єднується не лише у радості, але й у скорботі. Для багатьох українців Італії це – не просто релігійний обов’язок, а глибока потреба підтримати пам'ять про своїх близьких і про кожного українського діяча, якого спіткала доля жити та завершити свій земний шлях далеко від дому".

Отець продовжив: "Вшанування пам'яті українців на Кампо Верано — це не просто релігійний обряд, а глибокий акт поваги та вдячності до своїх співвітчизників. Це також нагадування про те, що українська громада, де б вона не перебувала, продовжує берегти свою культуру, віру та пам’ять про тих, хто вже залишив цей світ".

Вічна пам'ять усопшим українцям, які знайшли свій останній спочинок на чужині. Нехай їхні душі спочивають у мирі!

Прес-служба парафії