У неділю, 23 лютого, до Катедрального храмі Жировицької Божої Матері та св. мучч. Сергія і Вакха завітав отець-редемпторист Іван Зубрицький, який очолив недільну Божественну Літургію у співслужінні з дияконом Богданом Луговим.

Під час Літургії отець Іван у своїй проповіді наголосив: «Світ має багато добрих людей, і щоб потрапити у Царство Боже, потрібно просто бути доброю людиною. Але з іншого боку, щоб бути добрим, потрібно бути з Богом, наскільки сильно і близько ми є з Богом, настільки ми є добрі. Бо наша доброта не може вимірятися сама по собі».

Також сказав, що і добра людина і добрий християнин може зробити щось добре чи корисне, але яка все ж таки між ними різниця, отець Іван відповів: «Звичайно християнин є ближчим до Бога, але найважливіше те, що він є спокійний, бо все що і хто його оточують, його всі справи він довіряє Богові, все є в Божих руках. Бо просто добра людина хвилюється про те, як добре зробити чи я добре зробила ту чи іншу справу».

Опісля, отець Іван розказав про своє служіння в Кохавинському монастирі святого Герарда УГКЦ, а також про активну участь у допомозі нашим військовим, які зараз захищають Україну в різних напрямках.

Отець Іван також звернувся до парафіян із проханням про збір коштів на допомогу ЗСУ. Він пояснив, що кожен внесок допомагає нашим військовим отримувати необхідне спорядження, медичні засоби та іншу важливу допомогу. На завершення, отець Іван Зубрицький подякував кожному за щедрість та наголосив на важливості такої допомоги, адже кожен внесок - це ще один крок до перемоги.

Прес-служба

12 лютого, спільнота з України міста Яворів здійснила паломництво до Катедрального храму Жировицької Божої Матері та св. мучч. Сергія і Вакха, який є ювілейним храмом Апостольського Екзархату в Італії.

Перед Божественною Літургією о. Руслан Сідельник, який організував паломництво і також протягом декількох років виконував служіння у Катедральному храмі, розказав історію цього храму, а також про чуда і зцілення чудотворної ікони Жировицької Божої Матері.

Опісля, о. Руслан Сідельник очолив Божественну Літургію, йому співслужив о. Тарас Собешкевич, який також прибув з України.

Після Божественної Літургії, о. Руслан та о. Тарас помолилися разом з вірними молитву «Боже Великий Єдиний», а потім в наміренні Святішого Отця та отримали повний відпуст.

На завершення, о. Руслан уділив мирування всім паломникам та присутнім.

2 лютого, у свято Стрітення Господнього, у Катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха відбулася урочиста Божественна Літургія, яку очолив Протосинкел Апостольського Екзархату, о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ. Святкування цього празника принесло вірним не лише молитовну радість, а й нагадування про глибокий духовний зміст цієї події, про що отець Теодосій наголосив у своїй проповіді.

У своєму слові священнослужитель зосередив увагу на тому, що «Стрітення — це особливий момент зустрічі, яка змінює життя людини. Як праведний Симеон, що, очікуючи зустрічі з Месією, усе своє життя провів у молитві та надії, так і кожен із нас покликаний прагнути зустрічі з Христом».

За його словами, у нашому житті є цінні миті, коли Господь посилає нам особливих людей, які стають для нас підтримкою, опорою, провідниками у вірі. Це можуть бути рідні, друзі, духовні наставники — ті, хто в складні часи допоміг нам віднайти надію на краще, повернути довіру до людей, до Бога та до самого життя. Зустрічі з такими людьми є Божим даром, адже вони є знаком присутності Господа у нашому житті.

Проте найважливіша зустріч, яка докорінно змінює людину, — це зустріч із самим Богом. Вона відбувається щоразу, коли ми відкриваємо своє серце у молитві, коли приступаємо до Таїнств Сповіді та Пресвятої Євхаристії, коли наповнюємось Божим Словом. У сповіді Господь доторкається до нашого серця, очищуючи його від немочей, гріхів та слабкості. А в Євхаристії — приходить до нас у своєму Тілі і Крові, щоб зцілити нас, наповнити своєю любов’ю, дати силу йти вперед та освітлювати шлях для інших.

Продовжуючи роздуми, отець Теодосій наголосив на ще одному важливому аспекті цього свята — символі світла. Священник зазначив, що джерелом істинного світла, яке здатне освітили наш життєвий шлях і яке ми запрошені прийняти, є Христос — «світло на просвіту поганам». Але водночас кожен із нас покликаний не тільки приймати це світло, а й самому ставати світлом для ближніх. «Наше життя повинно бути джерелом світла і тепла, яке зігріває серця тих, хто поруч» — наголосив проповідник.

Цей приклад можна найкраще зрозуміти через символ свічки. «Свічка дає світло лише тоді, коли горить, коли віддає себе у вогні. Так і ми, християни, покликані до жертовної любові, до того, щоб, незважаючи на труднощі, допомагати іншим, підтримувати їх, бути світлом, навіть якщо для цього потрібно „згоряти“ у служінні ближнім» — сказав на завершення о. Теодосій.

Після завершення Літургії відбувся чин освячення стрітенських свічок — символу світла Христового, що освітлює наш життєвий шлях і допомагає віднайти правильну дорогу, яка веде до Бога.

Відділ Комунікацій Апостольського Екзархату: https://surl.li/xhopvihttps://surl.li/xhopvi