У п’яту неділю після світлого Христового Воскресіння на Святій Літургії читається Євангельський уривок про розмову Господа з жінкою-самарянкою (Йо 4,5-42). Як і в читанні попередньої неділі, так і тут євангелист підкреслює Божественну природу Спасителя. Цього разу Христос явно відкриває самарянці Своє післанництво, стверджуючи, що Він саме Той, Кого чи то юдеї, чи то самаряни очікували віками.
У неділю Самарянки, 2 червня 2013 року, Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, звершив Архиєрейську Божественну Літургію та виголосив проповідь в українській парафії Свв. Сергія і Вакха у Римі. З Архиєреєм співслужили ієромонах Адам Матрас, ТІ та о. диякон Любомир Филипчак.
Нижче пропонуємо текст проповіді, яку Владика Діонісій виголосив під час Святої Літургії.
Криниця живої води у серці
Починаючи з цього тижня, Літургія Церкви починає готувати нас до свята Пресвятої Тройці, до свята Зіслання Святого Духа, бо вже перейшла половина часу між Воскресінням Ісуса Христа і моментом Зшестя Духа Святого на апостолів. Дуже часто для того, щоб пояснити людям, хто такий Дух Святий, а більше того, ким є Пресвята Трійця – той єдиний Бог в трьох особах – святі отці говорили так: «Дух Святий є живою водою». Ми знаємо, що як немає води, то все вмирає, а як приходить чиста, всеоживляюча вода – все зеленіє і набирає повноти життя. І ось, Дух Святий, третя особа Пресвятої Трійці, знаходиться в Отці, як в джерелі, а в Ісусі Христі – як у криниці, а подається кожному з нас, як жива вода. Святий апостол Павло у 1 Кр 12, 13 говорить так: «Усі бо ми христилися в одному Дусі … і всі ми були напоєні одним лише Духом».
Євангеліє Неділі 5-ої після Пасхи. Самарянки
В той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, яке дав був Яків своєму синові Йосифові. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години. Аж ось надходить жінка з Самарії води набрати. Ісус каже до неї: Дай мені напитися. Учні ж його пішли були до міста купити харчів. Каже до нього жінка самарянка: Ти - Юдей, і просиш пити в мене, жінки-самарянки? Бо юдеї не пристають із самарянами. Ісус у відповідь сказав до неї: Якби ти знала дар Божий і хто той, що тобі каже: Дай мені напитися - ти попросила б у нього, і він дав би тобі води живої. Мовить до нього жінка: І зачерпнути не маєш чим, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у тебе вода жива? Хіба ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його? Ісус у відповідь сказав їй: Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити. Той же, хто питиме воду, якої я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка тече в життя вічне. Каже до нього жінка: Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги і не приходила сюди черпати. Він каже до неї: Іди, поклич твого чоловіка і вернися сюди. Озвалася жінка і каже: Нема в мене чоловіка. Ісус відповів їй: Добре ти сказала: Нема в мене чоловіка. П’ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не чоловік тобі. Правду ти сказала. Жінка до нього каже: Бачу, пане, що ти пророк. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися. Ісус каже до неї: Повір мені, жінко: надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. Ви поклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємося тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. Але надходить час, - ба вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог є Дух; і ті, що йому поклоняються, повинні в дусі і правді поклонятися. Жінка до нього каже: Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. Каже їй Ісус: Це я, що розмовляю з тобою. Тут надійшли його учні, і дивувалися, що він розмовляє з жінкою. Однак, ні один не спитав: Чого хочеш від неї? - або: Чому розмовляєш з нею. Жінка покинула свій глечик, побігла в місто і каже людям: Ходіть, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він? І вийшли з міста і пішли до нього. Учні тим часом стали просити його, кажучи: Їж, учителю. Він сказав їм: Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте. Учні заговорили один до одного: Чи не приніс хто йому їсти? Каже до них Ісус: Їжа моя - чинити волю того, хто послав мене, і завершити його діло. Хіба ви не кажете: Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я кажу вам: Підведіть очі ваші і гляньте на ниви - вони вже для жнив спіли. Хто жне, бере свою нагороду і збирає плоди для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи укупі. В цьому справджується прислів’я: Хто інший сіє, а хто інший жне. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили. Численні самаряни з того міста увірували в нього через слова жінки, що посвідчила: Він сказав мені все, що я робила. І коли прийшли до нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і він лишився там два дні. Та й багато інших увірували через його слово. І вони сказали жінці: Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому що самі чули, і знаємо, що він справді Спаситель світу, Христосю.
Від Йоана 4,5-42.
Синаксар у п’яту неділю після Пасхи, про самарянку
Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Самарянки, 22 травня 2022 року
Зі слова Блаженнішого Святослава на Неділю самарянки
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на Неділю самарянки
Неділя Самарянки (Йо 4:5-42). Біблійний коментар
Образ християн. Пояснення Апостола на Неділю самарянки
Переслідування християн та ілюзія «гарантій» світу. Пояснення Апостола на Неділю самарянки
Були б ви відали про дар Божий…
Неповторна пасха приснославної самарянки
Якби я знав, хто Ти, що розмовляєш зі мною
Бачу, пане, – пророк Ти. Проповідь Жана Корбона на Неділю самарянки
Неділя Самарянки: той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, – не матиме спраги повіки
Неділя Самарянки. Ісус ніким не гордує, усіх приймає, ділиться з усіма радістю спасіння та життя
Проповідь преосвященного владики Діонісія Ляховича в Неділю самарянки. 17 травня 2020
У якого Бога ти віруєш? Яка буде наша відповідь?
Шлях від темряви до світла – також твій шлях?
Що приносить більше радості: бути “правими” чи “ завжди любленими”?
Христос нас шукає! Йому і слід довіряти
Пасха – це відновити свою довіру до Бога, щоб бути перемінені, як та жінка, навіть покличемо інших…
Я Йому про матеріальне, а Він мені про духовне
Бог – живий і виводить нас із кризи, але чи ми це Йому дозволяємо?
У суперечках народжується істина, а якщо Істина є перед тобою?
П’ята неділя після Пасхи у літургійній традиції Церкви присвячена спогаду про розмову Христа з жінкою самарянкою в Сихарі, одному з міст Самарії. У євангельському уривку, який передає цю подію, Спас постає перед нами як Датель води живої, Подавець води життя вічного. Неділя Самарянки таким чином продовжує тему середи Переполовення, закликаючи вірних черпати воду безсмертя в Христа, щоб мати у собі ріки води живої.
При криниці Якова стрінув Ісус самарянку та й просить у неї напитися води Той, що хмарами обгортає землю. О, чудо! Той, Кого носять херувими, з блудницею розмовляє! Просить води Той, Хто на водах землю завісив! Води шукає Той, Хто наливає джерела й озера, вельми бажаючи приєднати ту, що її поневолив ненависний ворог, і, як єдиний добросердний Чоловіколюбець, напоїти живою водою ту, що тяжко томилася грішною гарячкою (Стихира Вечірні неділі Самарянки).
У п’яту неділю Пасхи, неділю Самарянки, оспівуємо Христову благість до жінки невірних релігійних поглядів і невірного способу життя, яка, увірувавши в Господа, стала приснославною, як каже кондак: З вірою прийшовши на кладязь, самарянка виділа Тебе, премудрости воду, якої напившись обильно, царство вишнє унаслідувала повік приснославна.
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
