Спасителю світу, Христе, дякую Тобі, що ніколи не гордуєш мною, коли наближаюся до Святих Твоїх Тайн, але з любов’ю схиляєшся наді мною, щоби живити мене Тілом і Кров’ю. Ти Бог, і просиш мене, людину, чи радше нас, людей: «Прийміть, їжте…, беріть, пийте…». Якби я знав дар Божий і справді усвідомлював, хто Ти, що мені кажеш: «Прийми, їж…, бери, пий», то мабуть був би охоплений по-неземному глибоким трепетом і невимовним благоговінням. Але ж я не так. Я не знаю дару Божого, хоча устами промовляю про Тіло і Кров. Я не те що не маю глибокого трепету і благоговіння, а навіть дозволяю собі сумніватися у Твоїй всесилі і всемудрості, кажучи подібно як колись самарянка: Зачерпнути не маєш чим, криниця глибока… Звідкіль у Тебе вода жива? А деколи я взагалі з повним безглуздям кажу: Хіба Ти більший від інших, які прославилися у світі розумом, вміннями, знанням? Хіба можеш мені помогти?
Господи, жінка-самарянка не знала, що розмовляє з Месією аж до моменту, коли Ти їй не об’явив це. Тому й питала вона, звідки у Тебе сила і вода жива. Я ж розумом знаю, що розмовляю з Месією і не соромлюся питати Тебе, звідки у Тебе сила допомогти мені, звідки вода жива, щоб втамувати мою спрагу за Тобою ж Самим. Яке моє безумство, мій Христе! Самарянка, почувши, що знаєш про діла її, увірувала та й іншим звістила. Мені ж Ти кажеш не просто про діла мої земні, але про те, що небо мені відкрите і слава прийдешня мені приготована, а я не вмію повірити та й іншим звістити. Не вмію триматися Тебе рішучим серцем та й інших підбадьорити. Не є я чоловіком повним Духа Святого та віри.
Христе і Спасителю, хоч і негідний я просити, але все ж прошу: Дай мені, щоб я не мав більше спраги за Тобою, а був постійно у Тобі, а Ти у мені. Даруй мені, щоб я не приходив черпати силу, мудрість, знання у криницях людських думок, почуттів та ідей, бо знову і знову буду спраглим. Завжди буду спраглим, допоки не збагну з трепетом, хто Ти, що розмовляєш зі мною, хто Ти, що даєшся мені у Тілі і Крові. Лише з Тобою не матиму спраги повіки. Лише з Тобою зануртує у мені вода, яка тече в життя вічне, бо Ти є Життям Вічним. Даруй мені увірувати і навернутись до Тебе. Амінь.
Марія Ярема
