Днесь спасення нашого начало і від віку таїнства явління. Син Божий сином Діви стається і Гавриїл благодать благовістує. Тому й ми з ним до Богородиці закличмо: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою. Ці слова тропаря свята Благовіщення дають нам збагнути, що від цього дня бере відлік наше спасіння у Христі. У цей день – день Благовіщення і день благоприйняття Марією спасенної вісті – сповнюється заповідане Богом людині перед її вигнанням з раю: Бог посилає світові Помазаника-Месію, щоб наново відкрити рай. Від віку обіцяне таїнство у цей день стає явним у домі Йосифа в Назареті. Стає явним поки-що лише для Марії та ангельських сил, згодом стане явним для Йосифа, ще пізніше для покликаних учнів, щоб стати явним в усій Галилеї, Юдеї та Самарії. По яких трьох десятках років від дня благовістування Марії це таїнство стає явним для Адама, Єви та всіх інших жителів аду, що очікували приходу Благословенного від віків. А ще по деякому часі стане знаним по всьому світі через проповідь учнів під проводом Святого Духа.

Днесь благовіщення радості, свідчення чоловіколюбства Бога, радісна проповідь про спасіння всього світу. Звідки, від кого і кому? – З небес, від Бога, до Діви, обрученої мужу. Хто ця Діва? Хто цей муж? Які їх імена? Діві – Марія, а мужу – Йосиф: обоє з роду Давида. Хто виконавець божественних повелінь і звідки він приходить? Архангел Гавриїл, з висоти посланий для служіння чуду: таїнство найдивовижніше в порівнянні зі всім, достойним дивування, повинен був возвістити служитель Вишнього, злетівши з горніх країв на землю. Що ж саме?

Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо Тобі, раби Твої, Богородице. А Ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати Тобі: Радуйся, Невісто неневісная. Ці слова кондака, що його співаємо у свято Благовіщення, нагадують нам подяку воїнів за перемогу на війні або ж подяку врятованих від небезпеки мешканців якогось поселення чи країни. Водночас можна прочитати зміст цього піснеспіву і в цілковито духовному розумінні – як подяку Непереможній Владарці Богородиці на честь перемоги над нашими спокусами та пристрастями чи підступами нечистих духів. Звичайно, що цю чи подібну молитву заносити слід до Богородиці і в одному, і в другому випадку – тобто і в тілесній, і в духовній небезпеці. Бо Марія має силу нездоланну від усяких нас бід охороняти.

«Од віку скрите таїнство днесь одкривається, і Син Божий стає сином людським, щоб, гірше прийнявши, подати мені ліпше. Обманувся в давнину Адам і, забажавши стати богом, не став. Людиною стає Бог, щоб Адама богом учинити. Хай радується творіння, хай ликує природа, бо Архангел перед Дівою стоїть зо страхом і «Радуйся!» приносить їй взамін печалі. З найглибшої милости вочоловічився Ти, Боже наш, – слава Тобі!» (стихира свята, глас 2).