Багато разів посилав Бог ангелів звістити людям Його промисли або ж Його волю. Багато благих вістей приносили ангели людям Божого вподобання. А однак нинішнє Благовіщення перевищує усіх їх. Нині Гавриїл благовістить народження Сина від Діви, народження у людській природі Єдинородного від Отця. Благовістить, що Бог зволив стати людиною і народитися як немовля. Звістує, що Бог хоче родитися безсіменно від Діви-Матері зішестям Духа Святого. Проголошує Благословенній між жінками, що Бог прийде у світ, воплотившись з Її лона, щоб дати світові спасіння.
Святе і велике це Благовіщення Гавриїла Діві, але не було воно благовістуванням легкого життя Марії, а навпаки. Не було воно обітницею Їй безпечності та безтурботності, але обітницею самовідданого і святого материнства. Благовіщення це було чимось іншим, ніж могла помислити для себе молода Діва.
А однак Марія приймає волю свого Бога, не суперечить їй, не шукає приводу, щоб відмовитись, не випитує подробиць, спитавши лише про збереження свого дівства. Не питає Благословенна, що має сказати Йосифові та рідним. Не питає, що буде з Нею. Повністю віддає себе волі Бога, щоб сталося усе по Його слову.
Бог через Марію став людиною, не перестаючи бути Богом. Марія через Сина стала Богоматір’ю, не перестаючи бути людиною. Велике це і святе таїнство, що перевершує будь-яке розуміння і мудрування чи то людське, чи то ангельське. Це початок нашого спасіння і благовість благодаті, з якою Бог зглянувся на творіння рук Своїх.
Нехай Преблагословенна Діва і Мати випрошує для нас у Бога, щоб і нам, за Її прикладом, вміти приймати благовісті у нашому житті, не відмовляючись вершити Божу волю попри всю незрозумілість і дивність Її установ.
Марія Ярема
