Тропар і кондак празника Благовіщення

Тропар, глас 4: Днесь спасення нашого начало і від віку таїнства явління. Син Божий сином Діви стається і Гавриїл благодать благовістує. Тому й ми з ним до Богородиці закличмо: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

Кондак, глас 8: Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо Тобі, раби Твої, Богородице. А Ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати Тобі: Радуйся, Невісто неневісная.

Джерело: Прийдіте поклонімся. Молитовник, Видавництво «Свічадо», Львів 2007.

Празник Благовіщення Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії, який кожного року світло звершуємо 7 квітня (25 березня), має свій фундамент в Біблії, а саме в Євангелії від Луки (Лк 1,26-38). Йдеться про одне з найдавніших християнських свят, установлених на згадку про те, як Архангел Гавриїл сповістив Діві Марії, що Бог стає людиною, щоб людина могла стати богом (Св. Іриней Ліонський).

Людина, сотворена на Божий образ і Його подобу (див.: Бут. 1, 26; 2, 7), знехтувала наказ свого Господа, а зважила на слова спокусника і вчинила за його намовою. Так, гріхопадіння відвернуло людину від її Творця і Господа. Втративши первинну невинність, вона спотворила у собі Божий образ. Проте Творець не відвернувся від людини, яка заслуговувала на кару, а продовжив із нею свій діялог. Як свідчить протоєвангеліє, відразу після гріхопадіння людини Господь пообіцяв їй спасіння. Проклявши спокусника, Господь промовив: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3, 15). Але й надалі поставало питання: як можна віднайти зв’язок із Богом, як відновити, відреставрувати пошкоджений образ у його первісній цілісності, як досягнути схожости з Богом?