В Богослужінні /Вечірні з покладенням Плащаниці/ ми стаємо свідками розп’яття і смерті нашого Спасителя, ми разом звершуємо Його поховання і покладаємо Його у гробі. Святі Отці говорили, що ця подія цієї Великої П’ятниці жодну людину протягом усієї історії людства не може лишити безучасною, бо навіть коли хтось не бере жодної участі в цих подіях, він стає по чиюсь сторону. Кожний чоловік чи жінка завжди стане або на сторону Пилата, який вмив руки, або на сторону Синедріону, який засудив Христа на смерть, або на сторону юрби, яка плювала і насміхалася з Нього, навіть коли Він вже висів розп’ятий на хресті, або стане на сторону учнів, які, можливо, розбіглися в цю хвилину, а може Богородиці, Матері Спасителя, Яка лишилася під хрестом з улюбленим учнем Йоаном і пережила до кінця драму смерті свого Сина.
У Святу і Велику Суботу
Во святих отця нашого Епіфанія,
єпископа Кіпрського
Слово на погребення Божественого Тіла
Господа і Спаса нашого Ісуса Христа та про Зішестя Господа в Ад
Що се? Сьогодні тиша велика на землі. Тиша велика і разом з тим мовчання. Тиша велика, бо Цар спить. Земля злякалась і замовкла, адже Бог плоттю заснув і всіх, одвіку поснулих, підняв. Бог у плоті помер, і Ад затремтів. Бог на короткий час заснув і сущих в Аді воскресив.
У Святий і Великий Понеділок
Во святих отця нашого Йоана Золотоустого
Слово на притчу про смоковницю
Глибинне значення історії про смоковницю не легке для розуміння, адже справжній смисл таїнства сокровенний під поверхнею слів. Для чого треба було словом висушувати смоковницю, а не навпаки – словом учинити її плодоносною? Адже Той, Хто словом її всушив, міг і словом учинити її плідною. І чим завинила смоковниця, запитає хтось, якщо не був час їй плодоносити, як каже євангелист Марко, адже зима була тієї пори.
У Святу і Велику П’ятницю
Во святих отця нашого Йоана Золотоустого
Слово про Хрест і прощення розбійника
Сповнили ми вже подвиг посту, але завершився він Хрестом. Як же інакше належало завершитися переможному ділу, як не знаменням перемоги? Адже Хрест – знамення перемоги: один раз воздвигнутий, він повік обертає врозтіч демонів. Розп’явся Христос – і ми повік поживу від Нього приймаємо, і наситившися, знову шукаємо, і ще більше залишається, бо ж благодать – невичерпна. Нехай славиться сей світлодайний день, задля якого всі інші дні покликані до радости!
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії










