Величає душа моя Господа і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1, 46-47) – ці слова Богоматері завжди співаються як прокімен у святій Літургії Богородичних свят, окрім хіба свята Благовіщення. Це слова-відповідь Марії на привітання родички Єлисавети, коли та, сповнена Духом Святим, звернулась до молодої дівчини як до Божої Матері.
У день Різдва Пресвятої Богородиці в ірмосі [1] співаємо: Чуже матерям дівство і чудне дівам дітородження. На Тобі, Богородице, обоє довершилося. Тому Тебе ми, всі племена землі, безустанно величаємо. Піснеспів виражає глибокий подив таїнством матеро-дівства Марії. І материнство, і дівство є чимось надзвичайно добрим і благословенним. Однак кожному стану властиве незнання «доброти» і «благості» іншого. Матерям, які облагодіяні дітородженням, незнайоме відчуття тілесної неприналежності нікому з людей. Отака тілесна неприналежність дозволяє дівственникам залишати сокровенною наготу свого тіла, а сокровенність тілесна водночас в особливий спосіб відкриває на Бога. Матерям по природі чуже дівство, однак вони не менше облагодіяні відкритістю на Бога. Відкриваючись на приведення у світ дитини – образу Творця, матері в невимовний спосіб беруть участь у таїнстві творіння. І чудне це таїнство дівам.
Нині, вірні, настав початок нашого спасіння. Бо ось з неплідної родиться сповіщена ще з прадавніх поколінь Мати Діва, Божа палата, з якої вийде паросток із пня Єссея і вітка з його коріння. Хай радіє прабатько Адам і Єва хай веселиться. Це ж бо створена з Адамового ребра явно звеличує дочку і внуку: Народилось моє спасіння! Заради нього я визволюся від адових узів. Нехай радіє Давид, ударяючи в гуслі, і нехай благословить Бога, бо ось з неплідного лона народжується Діва на спасіння душ наших. Цей гарний піснеспів свята Різдва Пресвятої Богородиці показує велику причасність Богоматері до таїнства спасіння. Не стоїть тут питання, яким би було спасіння, якби Марія з Назарету не згодилась з предивною Божою волею воплочення Христа у Ній, але виринає питання, чому Богові сподобалось зробити людину так близько залученою у таїнство спасіння всього людського роду.
Господь Ісус, коли зволив прийняти вигляд слуги та стати подібним до людини (пор. Флп 2,7), міг вчинити це у різний спосіб. Міг прийти у світ зрілим чоловіком, а не малим дитям. Ніхто тоді не зміг би Йому закинути, що знає Його батька-матір і тому Він не може бути Тим, Хто зійшов з неба (пор. Йо 6,42). Міг також прийти і малим дитям, але зовсім не народжуючись від людини, не будучи відданим під людську волю і опіку. А все ж Бог вибирає прийти у світ через Марію – Діву, Яка Його, вічного Бога, носила у лоні і народила, сповивала і ростила.
Восхвалімо разом з Давидом Матір Божу; почтімо світлість празника; звеличмо Діву похвалами дівицтва; принесімо Цариці роду нашого, як многоцінні дари і приємні пахощі, провіщання пророків; проголосімо Їй привітання Гавриїла; скажімо Матері радости: Радуйся, благодатна! Радуйся, осяяна, через Яку прогнано пітьму і введено світло! Радуйся, благодатна, через Яку знесений закон і засіяла благодать! Радуйся, правдиво благодатна, Господь з Тобою. Радуйся, одна, Яка прийняла у своє лоно благословення – Господа, щоб звільнити праматір від першої клятви! Радуйся, скарбнице дівицтва, що прийняла Бога, з якої і нетлінне різдво вийшло, і багатство дівицтва залишилось непорушеним. Радуйся, Матір, в чистоті перебуваюча, і Діва, грудьми годуюча!
Славний празник Різдва Богородиці – свято, що правдиво передвістує спасіння у Христі, адже нам на спасіння родиться Дівиця, з Якої вийде сам Христос. Саме тому наша літургійна традиція гарно оспівує це передзвістування: Йоаким і Анна голосять всьому світу, а найперше Адамові і Єві, про спасіння, що надходить через родження Марії. Прабатьки Христові наче говорять у цей день прабатькам Адамові і Єві: «Не сумуйте більше, бо втрачене Небо ось повертається вам; не бійтеся незадовго знову увійти в Рай, бо Ангел уже не стереже його від вас; не плачте у глибинах аду, бо родиться Матір Того, хто зруйнує його; радійте нині, бо родиться провіщена Переможниця давнього змія; викликуйте весело, бо приходить у світ Та, що єдина вводить у світ Христа».
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
