Мавши бо кріпость Твою

Євстратій Авксентій Євгеній Мардарій і ОрестМученики Твої, Господи, у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, сокрушили і демонів зухвальства безсильні. Їх молитвами спаси душі наші, – цей тропар, поданий у день пам’яті святих Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія і Ореста, часто зустрічається в літургійній традиції, коли оспівується подвиг мучеників. Друга частина тропаря яскраво передає думку, що у людях, які стали здатними віддати своє життя за Бога, діяла саме Його, Бога, сила (кріпость). І ця сила, звісно, сильніша за ту, якою володіли мучителі та демони. Якщо зухвальства демонів названо безсильними, то наскільки більш безсильними є зухвальства людей-мучителів. Усі істоти безсильні перед силою Божою. Про силу самих мучеників тропар нічого не говорить, бо вона і не має значення. Якою б сильною не була та чи інша людина, її сила є нічим перед силою Бога. Та й серед людей завжди знайдуться сильніші або просто згуртовані разом, сила яких кількісно переважить. Тож мудрістю мучеників було це зрозуміти та покладатися не на власну силу, а на ту, яка Божа.

Кріпость Божа не звільнила мучеників від страждань (у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні), ані не позбавила смерті, тож про людське око виглядало, що жодної кріпості мученики не мали у собі. Насправді ж сила Божа проявляється в безсиллі людини (пор. 2 Кр 12, 9). Так і тут. Безсильні про людське око, святі мученики були сильнішими за видимий і невидимий сотворений світ. Бо у них і через них діяв Бог.

Кондак свята звертає свою увагу на одного з мучеників, а саме на святого Євстратія, який помер останнім з цієї славної групи: Як світильник явився Ти світліший у темряві невідання сидячим, страстотерпче, вірою бо, як копієм, захистившись, роз’ярення ворогів ти не побоявся, Євстратіє, бувши з риторів найкрасномовніший. Найкрасномовнішим ритором названо святого мученика можливо тому, що перед смертю він звернувся до Бога прегарною молитвою, благаючи про достойний відхід з цього світу та осягнення спасіння. Ця молитва навіть стала частиною Літургії Церкви (молитва на суботній Північній)1.

1. Пор. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 721.


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії