За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх (аудіо)

DyjakonУ третьому проханні Мирної єктенії знову просимо Господа про мир. Цього разу мова йде про мир всього світу. «За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся», – виголошує диякон або священик. Якщо у перших двох проханнях єктенії йшлося про мир між собою (у спільноті вірних) та мир з висот для кожного з молільників, то тут просимо миру для всіх живущих у світі: вселенського миру. Мир всього світу є миром з висот, а не результатом людського намагання, тож тут наче продовжується друге прохання єктенії, але у глобальному вимірі. Мир всього світу означає не лише відсутність воєн між різними народами чи всередині них, але також відсутність якихось територіальних чи інших марних зазіхань, відсутність напруги між народами та всередині них, як і відсутність байдужості. Мир всього світу означає злагоджене гармонійне співжиття різних культур і народів, допомогу багатших народів біднішим, сприяння одне одному у спільному добробуті, розуміння багатства у різноманітності. Мир всього світу може бути лише Христовим миром. Сам світ не може дати собі тривалого і правдивого миру, бо усе, що світське, швидкоплинне і мінливе.

Попросивши миру всього світу, просимо доброго стану святих Божих церков і з’єднання всіх. Що таке «добрий стан святих Божих церков»? Це ревне священнодіяння церковних спільнот на хвалу і славу Божу, це правдиве їхнє благовістування світові, це добре їхнє діяння під проводом Святого Духа, це постійне зростання у святості їхніх членів. «Добрий стан святих Божих церков» – це також мир між церковними спільнотами, любов між ними та сприяння одна одній в осягненні мети – вічного буття з Христом-Нареченим. Дуже вторинно «добрий стан» – це добрі зовнішні умови існування церков: відсутність переслідувань з боку влади, наявність облаштованих та доглянутих храмів, сприяння можновладців поширенню християнства. Якщо недобрий стан церков у священнодіянні, благовістуванні, діянні, то добрі зовнішні умови існування церков не здатні самі по собі покращити ситуацію. Якщо ж добрий стан церков у головному, то погані зовнішні умови не здатні зруйнувати цей стан. Але чому церкви можуть мати недобрий стан у священнодіянні, благовістуванні, діянні, якщо їх постійно провадить Святий Дух? Невже Церква1 не свята? Свята, бо у ній є Бог, але може бути у недоброму стані, бо у ній є люди. Церква – Боголюдський організм, тобто це єдність Бога і людей, а люди здатні бути в недоброму стані. Однак попри можливе перебування церков Божих у недоброму стані, Бог ніколи не відступає від своєї єдності з Церквою, ніколи не руйнує союзу з нею.

Коли сьогодні звертаємось проханням до Бога про «з’єднання всіх Божих церков», то насамперед думається по подолання конфесійних поділів у християнстві. І так, це те, про що ми просимо, адже волею Божою є церковна єдність. Про цю єдність своєї Церкви молився Господь Ісус Отцеві перед страстями: «Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані» (Йо 17, 21). Але не лише про єдність Церков-інституцій іде мова у Мирній єктенії, а також про єдність парафіяльних спільнот в межах однієї інституції. Якщо випросимо в Бога доброго стану святих церков в священнодіянні, благовістуванні та діянні, то з’єднання всіх стане результатом такого доброго стану. Розділеність церковних спільнот в межах однієї інституції та Церков-інституцій між собою свідчить, на жаль, про недобрий стан. Якщо недобрий стан святих Божих церков, якщо нема миру між ними, то як очікувати миру всього світу? Ще і ще, отже, Господа просімо «за мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх».

1. Коли тут говориться про Церкву в однині, то мається на увазі «єдина свята соборна й апостольська Церква», про яку мовить Символ віри, тобто спільнота всіх правдиво з’єдинених з Христом. Коли ж говориться про окремі конфесійні Церкви (Католицька Церква, Православні Церкви, Орієнтальні Церкви, протестантські церковні спільноти), то тут вживається поняття «Церкви-інституції». А коли мова йде про окремі церковні спільноти парафіяльного рівня, то вживається поняття «церкви» з малої літери.

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії