Від дитинства садівник благочестя

Savva OsviashchennyjЯк жертву Богу непорочну від дитинства Ти приніс себе доброчесністю, Саво блаженний, ставшись садівником благочестя; тому був Ти преподобних окрасою і жителем пустинним, достойним похвали. Тому кличемо до Тебе: Радуйся, Саво пребагатий, – ці слова кондака співаємо в день пам’яті преподобного й Богоносного Сави Освященного.

І справді від самого дитинства Сава приніс себе як жертву Богу непорочну, так як вже з восьми років з огляду на людську жорстокість (знущання дружини батькового брата) перебував в монастирі. Але не просто перебував через вимушену втечу від людей, а доброчесно перебував, маючи численні успіхи у чеснотах та пізнанні Бога. Преподобний Сава названий у кондаку садівником благочестя, бо промислом Божим він провадив монаший подвиг у різних монастирях, одні з яких оживляв, насаджуючи з новою силою християнське благочестя, а інші в буквальному значенні насаджував, тобто творив на пустинному місці, щоб там могти знову ж таки насаджувати благочестя. Життя у монашестві понад вісім десятків років, сповнене чеснотами та покорою, справді дає право називати святого Саву пребагатим, преподобних окрасою і жителем пустинним, достойним похвали.

Також і тропар возвеличує подвиги святого, кажучи: Потоками сліз твоїх ти неродючу пустиню управив і з глибини зітханнями ти в трудах приніс стократні плоди, і був ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Саво, отче наш. Про те, що преподобний Сава мав дар покаянних сліз та глибокі зітхання з приводу людських гріхів, як і наповнював своє життя трудами, свідчить його глибока покора перед співбратами, яким, незважаючи на те, що були несправедливо бунтівливі проти нього, він уступав, віддаляючись в інше місце поселення, а не боровся з ними та не карав їх. Водночас, коли треба було боронити святу віру від різних єретичних вчень, преподобний Сава ніколи не уступав, а зі всією сміливістю боронив її. Себе ніколи не боронив, але свою віру завжди1. Так святий Сава управив (добре спорядив) неродючу пустиню родючою вірою, плоди якої втішають вселенну по сьогодні.

1. Пор. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 694-695.

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії