Первозванний і верховного брат

Apostol AndreyЯк первозваний з апостолів і як верховного брат Владиці всіх, Андрею, молися, мир вселенній дарувати і душам нашим велику милість, – просимо апостола в молитві тропарем у день його пам’яті. Люди часто прагнуть першості: пишаються первородністю, радіють першенством в якійсь суспільній групі, хваляться першенством в успіхах щодо того чи іншого і т.д. Андрей, коли першим пішов слідом за Христом, виглядає, що зовсім не уявляв, що стане першим з тих багатьох, хто як учень послідує за Ісусом протягом віків, не думав, що він буде звеличуватися людьми різних народів як первозванний. Зі всього виглядає, що Андрей дбав у житті не про першенство, а про справжність, правдивість. Він той, хто начебто ховався у тіні свого брата – Симона-Петра, який згодом став верховним апостолом. Коли Церква оспівує апостола Андрея, то власне начебто ставить йому в заслугу, що він був рідним братом святого Петра. Про це зокрема згадує не лише тропар, але і кондак святому Андрею: Мужности Богогласника, якого ім’я святкуємо, і верховного послідувателя Церкви, Петрового родича возхвалім, бо як давно тому, так і нині до нас закликав: прийдіть – ми знайшли, кого бажали.

Але насправді це ж не заслуга – бути братом когось великого і знаменитого, це просто даність. Тому сенс тут інший: заслуга апостола Андрея не в тому, що він народився братом Петра, а в тому, що він слідував за тим самим Вчителем, що його брат, і не боявся бути другим при братові, незважаючи навіть на те, що сам привів брата до Учителя. Багато людей настільки нестерпно сприймають свою «другість», що просто покидають те чи інше середовище, аби лише не терпіти зверхності когось над собою, аби лише бути першим. А особливо є спокуса покинути таке середовище, якщо першим у ньому є хтось рідний, а ще особливо, якщо цей рідний став першим частково через заслугу того, хто «другий». Іншими словами, апостол Андрій мав мужність (саме це означає його ім’я, як говорить нам кондак) бути другим, бути в тіні, бути в остаточному сенсі правдивим учнем Христа, який не шукає своєї слави, але інших кличе знайти Жаданого, як і він знайшов.

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії