LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці

Жировицька Богородиця

Вечірня

 liturhia verkh2

 

Подаємо тут змінні частини, які в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі співаються на Великій Вечірні з Литією

 

Стихири мучеників, глас 1. Подібний Всехвальнії мученици:

Ва́кху і Се́ргію, * Госпо́дь сла́ви, * прикраси́вши вас дара́ми зці-лень, * сла́вно показа́в вас * чудотво́рцями у світі, * че́рез вас ліку́-ючи неду́жих повсякча́сно. * Тому́ молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Ва́кху і Се́ргію, * після по́двигу на землі, * ви спільно лику́єте на небеса́х, * повсякча́с бо з Безтіле́сними * предстоїте́ Тро́йці, святі, * і, Її сла́вою насоло́джуючись, ра́дуєтеся. * Тому́ молітеся, * щоб даро́ва-но ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Ва́кху і Се́ргію, * ви протидію во́рога * му́жньо оби́два розби́ли * і згу́бну ідольську ома́ну * благоче́сно відки́нули, * Христа́ Царя́ про-повідуючи, * – Йому́ молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Інші стихири, глас 6. Подібний Все отложше:

Всю знева́живши * земну́ могу́тність * і плоть знена́видівши, * Бо́га Свято́го возлюби́ли ви; * й, оде́жу безче́стя та глу́му над ва́ми но́сячи, * з небе́с прийняли́ оде́жу світла * та ри́зу, що не розри-ва́ється. * В ній лику́ючи, * вінцено́сці пребага́ті, * бу́дьте покро́вом і одінням нам усім, * з життя́ ого́леним * зміїною облу́дою.

Се́ргію пресла́вний * та прехва́льний Ва́кху, * посу́дини Ду́ха, * що вито́чуєте всім пото́ки зцілень, * на́шими охоро́нцями * та кріпкими побо́рниками Це́ркви бу́дучи, * власновільними же́ртвами * та зако́-леннями свяще́нними, * світи́лами, що озо́рюють кінці світу * світ-лом благоче́стя, * розвійте те́мряву, що заляга́є в ду́шах на́ших, * і ввесь зло́бний мо́рок розженіте!

Осе́лі неме́ркнучі, * і розу́мну весе́лість, * і світло невечірнє, * і життя́ безпеча́льне та непромина́льне * прийняли́ ви в нагоро́ду, * ви́йшовши з тлінного тіла, сла́вні стражда́льці. * Але́ молітеся, щоб і ми бла́га ці отри́мали, * при́страсті умертви́вши і від гріха́ ухили́в-шися, * Се́ргію і Ва́кху, * оборо́нці і пристано́вища вірних, * що з дерзнове́нням мо́литеся * за ду́ші на́ші.

 

Слава:, глас 4:

Се́ргій і Вакх, * світле і любозри́ме му́чеників ся́йво! * Вони́ бо і мучи́телів наха́бство зруйнува́ли, * й ідольську облу́ду ударе́мни-ли, * і дове́ршену та́йну Богопізна́ння світлим го́лосом високомо́вно проголоси́ли. * Їх моли́твами, Хри́сте, * цих двох Законода́вцю, По-двигополо́жнику і вінців Да́телю, * удосто́й і нас про́ти неви́димих і ви́димих сил * міццю го́лови пов’яза́ти.

 

І нині: богородичний-догмат:

Зва́ний че́рез Те́бе Богоотце́м, проро́к Дави́д піснею про Те́бе воз-гласи́в Твоє́ї ве́личі Творце́ві: «Предста́ла Цари́ця право́руч Те́бе». Тебе́ бо Ма́тір’ю, Носійкою Життя́ учини́в Бог, що від Те́бе без отця́ вочоловічитися благоволи́в, щоб Свій віднови́ти о́браз, знівечений при́страстями, і заблу́кану, го́рами зма́нену знайшо́вши ове́чку, на пле́чі взя́вши, до Отця́ принести́, і за Своє́ю во́лею з Небе́сними злу-чи́ти Си́лами, і спасти́, Богоро́дице, світ – Христо́с, що ма́є вели́ку і бага́ту ми́лість.

 

На Литії стихири, глас 1. Германа:

По-Дави́довому взива́ли Се́ргій і Вакх му́ченики: * «От, що кра́ще або́ що миліше, ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * – зв’я́зувані не приро́дною любо́в’ю, * але́ по́двигом віри. * Тому́ святі во́рога подо-ла́ли * і, Хрест узя́вши, за Христо́м послідували, * і мо́ляться Царе́ві і Бо́гу, * щоб даро́вано ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

Глас 2. Анатолія:

Це́рква Бо́жа, * що ба́чила в дре́вності ва́ші по́двиги, му́ченики всесвітні, * сього́дні світло наряджа́ється * і вірно святку́є в па́м’яті ва́шій, * немо́в прикра́су ца́рську но́сячи ганьбу́, * на боже́ственні ва́ші ши́ї накла́дену глумли́во: * не́ю ви сла́ви удосто́їлися небе́сної * і безконе́чного блаже́нства.

Глас 3. Германа:

Що кра́ще і що миліше, * ніж брате́рська ду́мка му́чеників Твоїх, Го́споди; * бо кого́ пло́тська приро́да брата́ми не вчини́ла, * тих віра братолю́бна зму́сила обду́мано прийти́ аж до кро́ви. * Бо́же, моли́т-вами їх поми́луй нас.

Глас 4. Анатолія:

По-проро́чому, зі святи́ми зібра́вшись, * піснею взива́ймо: * «От, що кра́ще або́ що миліше, * ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді?» * Не вна́слідок споріднености, * але́ є́дністю віри Свято́го Ду́ха: * бо тлін-не все відки́нули, * взя́ли Хрест на пле́чі і послідували за Христо́м * Се́ргій і Вакх, хоро́брі му́ченики. * І, сміли́вість на Небеса́х здобу́в-ши, * мо́ляться Йому́ за нас, * щоб зіслано нам вели́ку ми́лість.

Слава: глас той же:

Се́ргій, що взу́вся у гото́вість благовістува́ння ми́ру * – у взуття́ із цвя́хами, * кро́в’ю, що з ніг текла́, * осліпи́в змія, яки́й підстеріга́в п’яту́ на́шу, * і свідо́цтва віне́ць прийня́в. * Тому́ моли́твами його́, Хри́сте Бо́же, * прицвяху́й стра́хом пе́ред Тобо́ю пло́ті на́ші, * і поми́-луй нас.

І нині: богородичний:

Згля́нься на моління Твоїх слуг, Всенепоро́чная, зупиня́ючи ли́ха, що повстаю́ть на нас, з уся́кої скорбо́ти нас визволя́ючи: Тебе́ бо єди́ну твердо́ю і надійною опо́рою ма́ємо, і в Тобі засту́пництво здобу́ли. Тож хай не осоро́мимось, Влади́чице, Тебе́ призива́ючи! Поспіши́, щоб Тебе́ вблага́ли ті, що з вірою Тобі голо́сять: «Ра́дуйся, Влади́чице, всім Допомо́го, Ра́досте і Покро́ве, і спасіння душ на́ших!»

На стиховні стихири з давньоруської Мінеї ХІ століття, глас 5.

Подібний Радуйся:

Ра́дуйтеся, му́ченики-одно́літки, * що, по́над усе́ Христа́ возлю-би́вши, * ра́ди Ньо́го, святі, через випробува́ння многостра́сне і бит-тя́ гірке́ постражда́ли, * оби́два зоре́ю пребоже́ственною невимо́вно просвітлені, * як світи́ла незаходи́мі; * яви́лися – і вселе́нну зцілен-нями вінча́єте. * Тим-то, пресвітле ва́ше святкува́ння ни́ні тво́рячи, * моле́бно до вас взива́ємо: * Христо́ві помолітеся * ізбавління нам пода́ти і вели́ку ми́лість.

Стих: Візва́ли пра́ведні – і Госпо́дь почу́в їх, * і від усіх скорбо́т їхніх ви́зволив їх. (Пс 33:18)

Ра́дуйся, страстоте́рпців зоре́, * сла́вою ви́шньою отінена! * Ви, мно́гу жите́йську облу́ду і ца́рське бага́тство знева́живши, * всіма́ насоло́дами земни́ми погорди́вши, * ски́нули з се́бе ве́тху люди́ну * і на Небеса́, мов безпло́тні, зійшли́, * вінця́ми, спле́теними в страж-да́нні, пов’яза́лися, * а ома́ну безбо́жну і лють мучи́тельську потоп-та́ли, * Христо́ві мо́лячись * дарува́ти ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, * та од усіх них ви́зволить їх Госпо́дь. (Пс 33:20)

До при́стані ти́хої і кра́сної прича́ливши, * спочи́ли ви, му́ченики, * бу́рю різних мук і грізні хви́лі лю́тих торту́р мов по сухо́му перепли́вши, * Світлом вірним неома́нно прова́джені * і пра́вилом Хре́сним спрямо́вувані, * і Ду́хом Святи́м виви́щувані, * Се́ргію пре-хва́льний і Ва́кху богогла́сний, * богоно́сне і боже́ственне і боговміс-ти́ме судно́, * Христо́ві помолітеся * дарува́ти ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

Слава: глас 8:

Укріпи́лося на ворогів ополче́ння Христо́вих му́чеників, * се́ред яки́х світять, мов всесвітні світи́ла, * си́льні й о́брані страстоте́рпці – Се́ргій і Вакх. * Їм показа́ло пле́чі лука́ве по́лчище де́монів. * Їм чуду-ва́лися мучи́телі і дивува́лися Ангели, * ба́чачи, як безтіле́сного дола́ють тіле́сні. * А Це́рква вірних, всесвятко́ве свя́то * і всесвітню ра́дість зве́ршуючи, кли́че: * Ти, що не́міччю пло́тською зв’яза́в кріп-кого, * моли́твами святи́х Твоїх спаси́ ду́ші на́ші!

І нині: богородичний:

Неневісная Діво, що Бо́га несказа́нно зача́ла пло́ттю, – Ма́ти Бо́га Ви́шнього! Твоїх слуг про́сьби прийми́, Всенепоро́чная, всім подаю-чи́ очи́щення прогрішень: ни́ні, на́ші блага́ння прийма́ючи, моли́ про спасіння всіх нас.

Тропар мучеників, глас 5:

Окра́со Христо́вих страстоте́рпців * і о́чі Христо́вої Це́ркви, * про-світіть о́чі душ на́ших, * Се́ргію многострада́льний і Ва́кху пресла́в-ний; * моліться до Го́спода, щоб ми уни́кли те́мряви гріхо́вної * і спільниками Світла Невечірнього яви́лися * моли́твами ва́шими, святії!

Переклад змінних частин на Вечірні
Андрія Протопсалта.

liturhia nyz

Preghiera alla Madre di Dio, glorificata nell'icona miracolosa di Žyrovici

Maci Božaja ŽyrovickajaPrima
O Madre di Dio, Consolatrice dei bisognosi! Ti veneriamo nell'icona di Žyrovici, da cui irradi la tua luce gentile e ci mostri la pienezza di gentilezza, tenerezza, speranza e amore. A Te ricorriamo, pregando per la guarigione dei malati, per il rafforzamento della fede, il pentimento dei peccatori, l'armonia nelle famiglie, l'unità e la solidarietà con tutti i cristiani e la prosperità per il mondo intero. Benedici e proteggi, prega e intercedi presso tuo Figlio Gesù Cristo per tutti noi.

Seconda
O Misericordiosa Signora, Vergine Maria! Con quali labbra toccherò la Tua immagine sacra, e con quali parole confesserò la Tua generosità che hai mostrato agli uomini? Perché nessuno, che a Te ricorre, rimane inascoltato e senza aiuto. Da quando ero giovane cerco il Tuo aiuto e protezione, e non sono mai stato privato della Tua misericordia.

Guarda, o Signora, il dolore del mio cuore e vedi le ferite della mia anima. E ora, chinando la testa, in piedi davanti alla Tua immagine purissima, Ti porto le mie preghiere: non privarmi dell’intercessione onnipotente nel giorno del mio dolore, e nel giorno della mia tristezza intercedi per me. Non allontanarTi dai fiumi delle mie lacrime, o Signora, e riempi il mio cuore di gioia. Sii il mio rifugio e la protezione, o Misericordiosa, e illumina la mia mente con il raggio della Tua luce.

Prego non solo per me, ma anche per quelli che ricorrono alla Tua intercessione. Preserva la Chiesa di tuo Figlio nella bontà, e proteggila dagli attacchi malvagi dei nemici che si ribellano contro di essa. Manda il Tuo aiuto ai nostri gerarchi nell'apostolato e mantienili in salute e in lunga vita, in modo che possano insegnare sinceramente la parola della verità del Signore.

Chiedi per i pastori a Dio, tuo Figlio, lo zelo e la cura delle anime del gregge a loro affidato; manda loro lo spirito di ragione e di pietà, di purezza e di verità divina.

Chiedi a Dio, o Signora, la saggezza e la forza per la nostra suprema autorità e per i governatori, la verità e l'onestà per i giudici, e chiedi per tutti coloro che si rivolgono a Te lo spirito di purezza, di umile saggezza, pazienza e amore.

Ti prego anche, o Misericordiosa, di prendere il nostro paese sotto il velo della Tua grazia e di preservarlo dalle calamità, dall'invasione dei nemici e dai conflitti interni, affinché tutti coloro che ci vivono in pace e amore, possano avere una vita tranquilla e spensierata e, ereditando le benedizioni eterne con le Tue preghiere, possano lodare Dio in cielo insieme a Te per sempre. Amen.

Santi martiri Sergio e Bacco

Serhi i Vaksh povnaQuesti due santi martiri orientali, ebbero nell’antichità una grande venerazione sia in Oriente che in Occidente, benché le notizie che li riguardano hanno scarso valore storico, ad ogni modo di esse rimangono redazioni in diverse lingue.

Sergio e Bacco erano soldati delle Legioni di confine, ed occupavano un alto grado nel palazzo di Massimino Daia († 313), divenuto Cesare nel 305 con il governo dell’Oriente; accusati come cristiani da nemici invidiosi, furono condotti al tempio di Giove ed invitati a sacrificare, ma essi rifiutarono, venendo così degradati e fatti girare per dileggio per le vie della città, vestiti da donna.

Lo stesso imperatore fece invano un tentativo di farli apostatare, essi poi furono inviati da Antioco, prefetto della Provincia Siro-Eufratese, perché fossero uccisi.

Nel ‘castrum’ di Barbalisso, Bacco fu sottoposto ad una cruenta flagellazione, tanto spietata che sotto i colpi morì; il suo corpo fu lasciato insepolto, ma di notte i cristiani lo raccolsero seppellendolo in una grotta vicina.

Sergio invece fu costretto a camminare con dei chiodi conficcati nei piedi, attraverso i ‘castra’ di Saura, Tetrapirgio e Rosapha, finché in quest’ultima città fortificata venne decapitato.

Venne sepolto nello stesso luogo del martirio e sulla sua tomba venne eretta una piccola chiesa; quando finite le persecuzioni, tornò la pace anche per i cristiani, accanto al ‘castrum’ di Rosapha, fu costruita una grande chiesa, in cui venne trasferito il corpo del martire, nel giorno anniversario della sua morte, il 7 ottobre.

Il culto per Sergio fu certamente più diffuso, lasciando talvolta in ombra quello di Bacco; a testimonianza che essi furono uccisi a pochi giorni l’uno dall’altro, in Siria venivano celebrati il 1° ottobre (Bacco) e il 7 ottobre (Sergio) ma poi la celebrazione venne unificata al 7 ottobre, sia in Oriente che in Occidente.

Ad aumentare il culto per s. Sergio, contribuì senz’altro la costruzione della grandiosa basilica nella Frigia, nel secolo V, da parte del vescovo Alessandro di Gerapoli; attorno al tempio divenuto meta di pellegrinaggi e al quale accorrevano anche le tribù nomadi a sud dell’Eufrate, si formò un villaggio che Giustiniano imperatore, chiamò Sergiopoli, arricchendolo di molte opere come acquedotti e fortezze.

I miracoli avvenuti a Sergiopoli, diffusero il culto anche in Occidente, mentre in tutti gli Stati Medio-Orientali, sorsero tante chiese dedicate a s. Sergio; le reliquie proprio per questa diffusione, erano sparse dappertutto. Chiese in loro onore esistevano anche a Roma e Ravenna; nel periodo bizantino Sergio e Bacco furono invocati come protettori delle milizie e nei secoli dal VI all’XI sono stati sempre effigiati come ufficiali con la collana d’oro dei dignitari di corte.

Акафіст до Пресвятої Богородиці, що в Жировицькій іконі прославилась

Кондак 1
Вибраній з усіх родів Цариці і Володарці* похвальні пісні приносимо Тобі як Заступниці й Покрову роду християнського.* Ти ж, Блага, моли Сина Твого, Христа Бога нашого,* дарувати нам насліддя вічних благ, щоб, радіючи у Господі, ми повсякчасно кликали:
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Ікос 1
Архангел Гавриїл, з небес посланий був до Тебе, Діво чиста, мовлячи: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Ми ж, радістю духовною через благовість початку спасіння світу сповнені, піснями Тебе величаємо:
 
Радуйся, вибрана перед віками Божою Радою.
Радуйся, Агнице, що народила Агнця Божого, Який бере на себе гріхи світу.
Радуйся, Скарбнице нашого спасіння, вища понад сили ангельські.
Радуйся, пренепорочная Отроковице й Мати Світла.
Радуйся, Горо проречена пророком.
Радуйся, Раю квітоносний, що Божественнеє Древо проростила.
Радуйся, Матір Богорадувана, благовістя неба і землі.
Радуйся, бо Ти благодаттю Вишнього осінена, Колос Життя – Спасіння світу, нам зростила.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 2
Побачивши вірних дітей Твоїх, бідами життєвими пригнічених і допомоги небесної від Тебе потребуючих, Ти, Богомати, надіє християн, чудесною появою на дереві Твого образу мешканцям села Жировицького радістю скорботні серця їх наповнила, щоб всі з вдячністю закликали Господеві: Алилуя.
 
Ікос 2
Розумом не збагнувши чудесної появи ікони Твоєї на дереві, Пречистая Владичице, боярин Сόлтан явлений Господом пречесний образ Твій в скарбниці сховав. Ти ж, Діво Богородице, вдруге явленням на тому ж дереві напоумила його, щоб пізнали всі дар милосердя, який людям Тобою посилається, і в радості закликали:
 
Радуйся, радості святої благодатне Джерело.
Радуйся, Квітко, що пахучий запах нам виточує.
Радуйся, Ти, що явленням на дереві ікони вірних потішаєш.
Радуйся, бо Ти скарб нетлінний всім, що почитають її, даруєш.
Радуйся, бо не полишаєш поза благодаттю тих, що заблукали.
Радуйся, бо огортаєш Ти Покровом всіх, що з вірою перед іконою Твоєю моляться.
Радуйся, бо благання глас усіх скорботних слухаєш.
Радуйся, пребагата милосердя Мати.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Кондак 3
Силою напоумлення від явління чудотворного образу Твого просвічений, боярин Сόлтан дійсно пізнав, що ікона ця на втіху страждучим Богом дарована, і, зі сльозами молячись за невір’я своє, воздвигнув храм на місці появи її, щоб всі люди, молитви в ньому до Творця возносячи, віддавали Йому хвалу: Алилуя.
 
Ікос 3
Маючи багатство милосердя невимовне, не залишила Ти вибраних дітей Твоїх, що у скорботі великій перебували. Бо коли храм, де ікона Твоя перебувала, вогнем згорів, Ти, всеблага Утішителько, зберігши її від вогню неушкодженою, знову явила на камені поруч з храмом, вогнем спаленим. Люди ж, побачивши таке чудо, заспівали Тобі похвалу оцю:
 
Радуйся, Купино неопалима, що в неопальному вогні пречистий образ Твій сховала.
Радуйся, бо засмучених людей Твоїх без чудотворної ікони не залишила.
Радуйся, бо покровом молитов всіх християн хорониш.
Радуйся, бо заступництвом Твоїм святині зберігаєш.
Радуйся, бо на камені пречесний образ Твій знову являєш.
Радуйся, бо напоумленням Твоїм на камені віри стопи наші укріпляєш.
Радуйся, бо Тебе, Стіну Непобориму, як пристановище надійне ми отримали.
Радуйся, бо Тебе як Покровительку нашу ми пізнали.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 4
Бурею спокус і пристрастей були пройняті вірні Твої, але, молячись перед чудотворною іконою Твоєю, спокій і душевну радість віднайшли. Ти ж, Діво чистая, християн Путеводителько, на шлях істини наставляєш і сенс земного буття розуміти їх навчаєш, щоб всі богонатхненною піснею прославляли Христа, співаючи: Алилуя.
 
Ікос 4
Люди, почувши що новоявлена Богом ікона даром чудес прославляється, з вірою і упованням на милосердя Твоє до неї прибігнули і багатством щедрот Твоїх збагатились, приносячи Тобі з вдячністю похвалу оцю:
 
Радуйся, Мати милосердя, що щедроти й милості на вірних виливаєш.
Радуйся, бо Ти радість всьому світові приносиш.
Радуйся, Пристанище певне для знедолених.
Радуйся, Подателько благ вічних.
Радуйся, в бідах і скорботах людських Потішителько.
Радуйся, грішників піднесення до Господа.
Радуйся, Заступнице й Укріплення знеможених.
Радуйся, всіх страждаючих Потіхо.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 5
До зорі ранньої, що від Сходу засяяла, була Ти подібна, Пресвята Діво, коли в сонцепромінному сяянні в образі жінки в красі невимовній з’явилася Ти дітям, вказуючи місце явлення пречесної ікони Твоєї, що раніш була дивно Господом від вогню збережена. Не залишила Ти і дітей Твоїх без опіки, навчаючи їх про велике милосердя Боже, щоб, наслідуючи дітей єврейських, що кликали Христу: Осанна, заспівали і вони Тобі похвалу оцю: Алилуя.

Ікос 5
Побачивши дивне і преславне чудо, через ікону Твою явлене, Пречиста, коли дівчина на ім’я Ірина, будучи хворою і пішовши на поклоніння до святині Твоєї, по дорозі померла, і коли ченці почали звершувати чин погребення її, перед іконою Твоєю воскресла, всі люди зі страхом закликали словами:
 
Радуйся, Ти, що життя Слово плоттю породила.
Радуйся, бо за молитвами Твоїми дівча в Господі воскресло.
Радуйся, явлення правдивого буття, від повені смертної спасіння.
Радуйся, Ти, що насолоду вічних благ вже на землі пізнати нам даруєш.
Радуйся, бо іконою Твоєю джерело чудес нам являєш.
Радуйся, Ти, що темряву гріхів від християн геть проганяєш.
Радуйся, що знаменням незбагненним тих, що моляться у скорботі, підбадьорюєш.
Радуйся, Ти, що материнською любов’ю нас відвідуєш.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Кондак 6
Шляхом праведності й життя ангельського ішов слуга Твій Йосафат, коли послух настоятеля у Битенському монастирі прийняв. Ти ж, Всечиста, покликала його до служіння в Жировиці, щоб заклав він там нову обитель і відродив життя чернече. Ти знала, що інший шлях, мученичий, йому приготовано, а недовгий труд його принесе стократний плід. Тож дякуючи Господеві за дар його святого свідчення, співаємо: Алилуя.
 
Ікос 6
Засяяла ікона Твоя, Богородице, променями світосяйними, що путь життя благочестивим душам освітлює. А обитель Жировицька під покровом її і молитовним наставництвом святого Йосафата стала місцем подвигів монаших і несотвореного світла, щоб усі просвічені ним заспівали словами:
 
Радуйся, Богородителько Cвітла неосяжного.
Радуйся, Зоре Світла незаходимого.
Радуйся, Ліствице, що до небес підносиш.
Радуйся, що немудрих розуму Божого навчаєш.
Радуйся, у благочесті краю білоруського Наставнице.
Радуйся, в пізнанні вчення Христового премудра Керівнице.
Радуйся, Ти, що душі вірних благодаттю Божою насичуєш.
Радуйся, Ти, що молоком і медом мудрості Господньої годуєш.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.


Кондак 7
Бажаючи поклонитися іконі Твоїй, що численними чудами прославилася, відвідували обитель Жировицьку не тільки простолюдини, але і царі земні, припадаючи до пречистого Твого образу, Владичице. Тому і вшанована була Ти наслідником Первоверховного Петра апостола, Вселенським Архиєреєм, будучи предивно прикрашена коштовною короною, щоб і ми вшанували Тебе як Царицю руського краю і принесли Тобі пісню прослави, і заспівали Богові: Алилуя.
 
Ікос 7
Колискою єдності християнської стала обитель Жировицька, дивним Промислом Божим і молитвами Твоїми, Владичице, а ікона Твоя чудотворна – потіхою та радістю для всіх, що численно приходили в обитель на моління. Бо ж і у древньому граді Римі образ Твій Жировицький чудесно на стіні монастиря ченців василіанських відкрився. Тому і ми разом з ними, приступаючи до Твоєї пречистої ікони, радісно кличемо:

Радуйся, у скорботах затишне Прибіжище.
Радуйся, спасіння певне Пристановище.
Радуйся, віри святих апостолів Ревнителько.
Радуйся, глибин слова Божого премудра Навчителько.
Радуйся, відблиску Трисонячного Світла.
Радуйся, вогненний стовпе, що шлях віри нам освітлює.
Радуйся, від фальшивого вчення для Церкви Охороно.
Радуйся, погибельного шляху посоромлення.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 8
Дивні і преславні чуда пізнали через Тебе, Богомати, вірні Твої, бо не тільки через ікону благодатні дари на них зливаєш, але і водам джерела, що на місці явлення Твого відкрилося, дар немочі зціляти подаєш, щоб всі, велику милість від Тебе прийнявши, прославляли Бога, співаючи: Алилуя.
 
Ікос 8
Всі, що з вірою до заступництва Твого прибігають, не відходять посоромлені, бо Ти, Богородице, терпіння Матері у стіп хреста Сина зазнавши, сама знаєш тягар скорбот людських. Тому до Тебе, Якій меч болю пройняв душу, ось так взиваємо:

Радуйся, Надіє безнадійних.
Радуйся, скорботних радісна Потіхо.
Радуйся, бо Ти смуток людський заспокоюєш.
Радуйся, бо Ти радість через Слово світові даруєш.
Радуйся, помоче наша в бідах і нещастях.
Радуйся, материнської любові й милосердя явлення.
Радуйся, бо у благаннях перед Богом Ти Молільниця.
Радуйся, у житейських напастях Захиснице.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 9
Усі ангельські воїнства величають Тебе, Богомати, як вищу понад небеса і яснішу від сонячного світла. Бога бо зачала Ти, що в тілі з’явився, і Світло світів породила. Тому і ми, земнородні, як чеснішу від херувимів і славнішу без порівняння від серафимів, величаючи Тебе, співаємо: Алилуя.
 
Ікос 9
Вміння митців земних блідне перед предивним явленням ікони Твоєї, що від неї, як від вічнотекучого джерела почерпають незліченні милості Господні ті, що з молитвою припадають до образу Твого. Тому, не можучи збагнути, як возвеличити Тебе достойно, з умилінням сердець ось так взиваємо:

Радуйся, Будівнице нашого спасіння.
Радуйся, премногих благ причино.
Радуйся, бо праведний гнів Божий Ти на милість перетворюєш.
Радуйся, бо марнотою світу цього Ти погорджувати нас навчаєш.
Радуйся, розуму просвічення в любові до Господа.
Радуйся, ревності святої благодатне натхнення.
Радуйся, визволення від скорбот і пристрастей.
Радуйся, тих, що в відчаї, спасіння.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Кондак 10
Всім, що бажають спастися і під покров Твій прибігають, Пресвятая Діво, стань пристанищем певним. Збережи нас від бід і напастей, особливо ж від падінь гріховних і відчаю, щоб, зростаючи в чеснотах євангельських, з вдячності за предивне Твоє заступництво з любов’ю закликали: Алилуя.
 
Ікос 10
Стіною кріпкою для Церкви Христової була Ти, Владичице, у дні важких випробувань. Тому молимо Тебе: заступи, покрий і збережи її у всі дні аж до кончини віку від ворогів підступних, що постають проти неї, а душі християн наповни радістю святого свідчення Євангелія Христового, щоб повсякчас до Тебе кликали:
 
Радуйся, Церкви Христової лампадо всеосяйна.
Радуйся, апостольського православ’я проповіде.
Радуйся, бо молитвами Твоїми Вселенська Церква радісно втішається.
Радуйся, бо відступники від віри через Тебе навертаються.
Радуйся, осоромлення підступних нападів.
Радуйся, віри християнської укріплення.
Радуйся, бо через Тебе ворожа злоба затихає.
Радуйся, укріплення церковного єднання.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Кондак 11
Співу найкращого недостатньо, щоб гідно звеличити премногі милості Твої, Пречиста. Немає і розуму, здатного пізнати глибину милосердя Твого. Але, будучи Благою, прийми і наше убоге хваління, щоб і ми, велич Твою прославляючи, принесли пісню Богові: Алилуя.

Ікос 11
Світозарним промінням благодатної допомоги, що ясніє від пречистого образу Твого, просвіти, Владичице, шлях наших життєвих скорбот. Особливо нехай розсіється темрява гріхів, у які повсякчас впадаємо, щоб в Законі Господньому ми ходити навчені, співали Тобі, промовляючи:
 
Радуйся, бо омофором молитов Твоїх нас покриваєш.
Радуйся, бо Ти ласки незчисленні тим, що у невір’ї, появляєш.
Радуйся, пристрастей тілесних втихомирення.
Радуйся, тілесних немочей полишення.
Радуйся, молитовних прошень і благань кадило благовонне.
Радуйся, милостині християнської приношення.
Радуйся, сиріт і вдів підпоро.
Радуйся, віку старечого розрадо.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 12
Благодать з небес від Бога випроси нам, Владичице, що до чудотворної ікони Твоєї приходимо, і Тебе як Матір Світла піснями звеличуємо, щоб охоронені покровом молитов Твоїх, у всякому благочесті й чистоті прожили ми дні життя свого і перед престолом Вседержителя неосоромно предстояти сподобилися, співаючи Творцеві пісню: Алилуя.
 
Ікос 12
Оспівуючи величні діла Твої, Пресвята Діво, прославляємо Тебе всі як милосердну заступницю нашого спасіння і з умилінням просимо: не полишай люд Божий, що у покорі звертається до Тебе, збери воєдино роз’єднаних ворогом роду людського дітей Твоїх, щоб Духом Христовим сповнені, кликали до Тебе:
 
Радуйся, на шляху до Царства Божого премудра Провіднице.
Радуйся, чистоти і ціломудрія надійна Охороно.
Радуйся, спрагнених добра й істини Кормителько.
Радуйся, волі Господньої смиренне сповнення.
Радуйся, підтримко тих, що в боротьбі з ворогом змагаються.
Радуйся, бо гнів Божий, що за беззаконня наші йде на нас, спиняєш.
Радуйся, на шляхах життя людського Одигітріє.
Радуйся, і в час відходу у вишній світ не полишай Ти нас.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 13
О Пресвята Владичице, Діво Богородице,* чинами ангельськими на небесах повсякчас оспівувана,* прийми від нас, недостойних рабів Твоїх, цю молитовну службу*, від падінь гріховних нас охорони, наслідниками Царства Небесного вчиняючи*, щоб у вічній славі Божій співали з ангелами і святими: Алилуя.
 
Ікос 1
Архангел Гавриїл, з небес посланий був до Тебе, Діво чиста, мовлячи: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Ми ж, радістю духовною через благовість початку спасіння світу сповнені, піснями Тебе величаємо:
 
Радуйся, вибрана перед віками Божою Радою.
Радуйся, Агнице, що народила Агнця Божого, Який бере на себе гріхи світу.
Радуйся, Скарбнице нашого спасіння, вища понад сили ангельські.
Радуйся, пренепорочная Отроковице й Мати Світла.
Радуйся, Горо проречена пророком.
Радуйся, Раю квітоносний, що Божественнеє Древо проростила.
Радуйся, Матір Богорадувана, благовістя неба і землі.
Радуйся, бо Ти благодаттю Вишнього осінена, Колос Життя – Спасіння світу, нам зростила.
Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 

Кондак 1
Вибраній з усіх родів Цариці і Володарці* похвальні пісні приносимо Тобі як Заступниці й Покрову роду християнського.* Ти ж, Блага, моли Сина Твого, Христа Бога нашого,* дарувати нам насліддя вічних благ, щоб, радіючи у Господі, ми повсякчасно кликали: Радуйся, Премилосердна Владичице, заступнице наша і умильна молільнице.
 
 
Молитва до Жировицької Богородиці
 
Священик:  О Мати Божа, Утішительнице знедолених! Ми Тебе почитаємо в Жировицькій іконі, з якої Ти випромінюєш благодатне світло і показуєш повноту доброти, ніжності, надії і любові. Прибігаємо до Тебе, благаючи про зцілення для хворих, скріплення віри, розкаяння грішників, злагоду в сім’ях, єдність та солідарність з усіма християнами і добробут для всього світу. Благослови і захисти, молися і заступайся в Сина Твого Ісуса Христа за всіх нас.
Люди: Амінь.

Священик: Премудрість.
Люди: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, у чудотворній Жировицькій іконі прославленій, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
 
 

Акафіст Святим мученикам Сергію і Вакху

Священник: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
 
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
 
[Від Великодня до Вознесіння, замість «Царю небесний» співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував (3)]
 
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, завітай і зціли немочі наші імени Твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
 
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
 

Кондак 1

Вибраним воєводам, * які воюють за нас, співи молебні возносимо * та, врятовані, співаємо * подячні пісні, звеличуючи вас, святі. * А ви, що маєте сміливість перед Христом Богом, * від усіх бід визвольте нас, щоб ми кликали вам: *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
    

Ікос 1

Ангели, що оточують престол слави Божої та полум’яно служать Господу сил, предвічній троїчній Любові, здивувалися, бачачи, як безтілесного диявола тілесним стражданням перемагають мученики Христові. Їх і ми, недостойні, разом із собором святих мучеників та хором святих ангелів, отак прославляємо:
 
Радуйтеся, що в тілі живучи, духу слідували.
Радуйтеся, що лишаючись у світі, не пішли за його насолодами.
Радуйтеся, що ангельське служіння Господу показали.
Радуйтеся, що подолали немічне зухвальство демонів. *
Радуйтеся, що в тілі живучи, безтілесних здивували.
Радуйтеся, що у стражданні своїм Христа наслідували. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху,* мученики Христові!


Кондак 2

Вас об’єднала не стільки плотська спорідненість і дружня любов, скільки зв’язок божественної любови та віра у Спасителя Христа, однодумні й однодушні в запалі християнському та в пісні Богові: Алилуя!

Ікос 2

Господь, Податель усякого блага, вилив на вас багатство дарів: лагідну вдачу, тілесну красу, високе державне становище, а найбільше – благословенну християнську віру, яку ви ставили понад усе. Тому, святі мученики, кличемо вам:
 
Радуйтеся, високі достойники у війську Царя Небесного.
Радуйтеся, що земне становище ні за що мали.
Радуйтеся, перші серед великих у дворах небесних.
Радуйтеся, що легко забули минущі почесті. *
Радуйтеся, що, не шукаючи земної слави, здобули славу небесну.
Радуйтеся, що пізнали непостійність цього світу й на Господа поклали сподівання. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 

Кондак 3

Маючи високе становище та сміливість перед імператором, який вельми любив і поважав вас, ви дбали милостиво про добро інших, випрошуючи їм у царя земного прихильности, а Цареві Небесному співаючи: Алилуя!

Ікос 3

Сповнені любови Христової достойні носії Його імени, євангельські робітники, послідовники Спасові! Коли настала спокуса для всіх, які жили побожно і почалося переслідування вірних слуг Божих, ви показалися сповненими особливими дарами Божої благодати, тому й кличемо вам:
 
Радуйтеся, мудрі колись у пораді, а тепер премудрі в богомисленні.
Радуйтеся, мужні колись у боях, а тепер у мучеництві.
Радуйтеся, вірні раніш у служінні, а тепер в ісповіданні.
Радуйтеся, таємні слуги Христові серед нечестивого збору ідолопоклонників. *
Радуйтеся, бо коли потрібно, ви сміливо визнаєте свою віру.
Радуйся, бо для вас віра християнська була найбільшою гордістю та скарбом. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 

Кондак 4

Коли почув римський імператор, який Бога не знав, що ви християни, важко було йому повірити, але коли ви відмовилися поклонитися фальшивому богу Зевсові, то переконався в цьому, а ви заспівали Богові істинному пісню: Алилуя!

Ікос 4

Ви радісно прийняли образи і приниження за Христа, благословенні мученики, коли імператор наказав вулицями Рима, де ви ходили колись як друзі імператора, водити вас одягненими в жіночий одяг, як безчесних розбійників. Ті ж, які бачили вашу мужність, закликали:
 
Радуйтеся, що ганьбу за Христа сміливо зносите.
Радуйтеся, бо ви не надаєте значення одежі.
Радуйтеся, що не служили суєті цього світу.
Радуйтеся, що радісно прийняли безчестя. *
Радуйтеся, що утвердилися в покорі й терпеливості.
>Радуйтеся, що не зітхали за своєю колишньою славою. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 
Кондак 5

З лагідністю небесною ставилися ви до тих, які знущалися з вас, прощаючи все в ім’я Христа, в любові Христовій за їхнє просвітлення молячись і співаючи натхненно: Алилуя!

Ікос 5

Бачачи, що віра ваша твердіша за діамант і не маючи кам’яного серця, щоб мучити друзів своїх, відправив вас імператор до правителя на Сході, щоб ви отримати благословенний кінець доброго ісповідання свого. Ми ж, дивуючись цьому, кличемо:

Радуйтеся, що смиренно стояли перед намісником, який колись благав заступництва вашого перед імператором.
Радуйтеся, що з покорою приймали зневагу тих, які колись із трепетом до вас приступали.
Радуйтеся, що в послусі Христому пішли шляхом страждання.
Радуйтеся, що удостоїлися видіння святого ангела. *
Радуйтеся, що прийняли від нього скріплення на майбутні муки.
Радуйтеся, як ягнята покірно ведені на заколення. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

 
 Кондак 6

Ви не бажали зректися свого Господа і Спасителя, святі мученики, і не захитали вас ні погрози, ні вмовляння, ні лестощі безбожних мучителів, бо ви були утверджені у хвалі Творцеві, співаючи: Алилуя!

Ікос 6

Прехвальний мученику Христовий Вакху, тебе першого Господь покликав, щоб насолодитися приготованими благами задля непохитного ісповідання Його імени. Тебе, лежачого на землі, нещадно били, відтак відійшов ти до Господа. Тому прославляємо тебе, разом із Сергієм, кличучи вам:
 
Радуйтеся, що наслідували страждання Христові.
Радуйтеся, що за це були Ним увінчані.
Радуйтеся, що й зараз насолоджуєтеся в нагороду за ваші муки.
Радуйтеся, бо не було на вас провини. *
Радуйтеся, безневинно прийнятими стражданнями неушкоджені.
Радуйтеся, предивні свідки Христові. *


Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

Кондак 7

Твої чесні мощі, прехвальний мученику Христовий Вакху, переховані таємно вночі християнами з почестями, виявились оселею благодати Святого Духа і джерелом чудесних ізцілень для тих, які співають пісню: Алилуя!

Ікос 7

Вакх, брат і сподвижник твій, плоть якого відділена була від кости, а кров текла потоками, явився тобі, мученику Христовий Сергію, але не зраненим і вимученим, а світлоликим, прекрасно вдягненим і радістю сповненим. Тому ми вам обом оце приносимо:
 
Радуйтеся, бо ви втішаєтеся невимовною райською насолодою.
Радуйтеся, бо вам Господь приготував те, що на думку людині не спало.
Радуйтеся, одягнені в одяг нової та вічної слави.
Радуйтеся, бо воля Отця Небесного була дати вам Царство. *
Радуйтеся, бо ви явне втілення блаженств Христових.
Радуйтеся, бо тіла ваші воскреснуть і оновляться в останній день. *

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

 Кондак 8

Почувши голос, що кликав тебе згори, ти з радістю, Сергію, схилив голову під меч і так увійшов до жаданих осель, зустрівши там Вакха й заспівавши з ним: Алилуя!

Ікос 8

Вірні послідовники Христові прийшли до місця твого усікновення за містом, Сергію, і взяли святі мощі твої та з почестю поховали їх. А коли захотіли їх перенести, з’явився над ними вогненний стовп і зупинив їх. Тож ми, вшановуючи вас із Вакхом, так мовимо вам:
 
Радуйтеся, що стоїте перед Агнцем Божим у великій славі.
Радуйтеся, зціленні Його заколенням.
Радуйтеся, що через воскресіння Його прийняли безсмертя.
Радуйтеся, що достойно перебуваєте в радості й насолоді святих. *
Радуйтеся, що в Місті вічному оселилися.
Радуйтеся, що силою Хреста Христового посоромили славу цього світу. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

Кондак 9

Усяке єство людське здивувалося, бачачи незліченні чуда преславні, що виточували мощі ваші. Тому-то кличемо Богові, що вчинив це: Алилуя!

Ікос 9

Красномовці велемовні не зможуть достойної похвали принести вам, святі мученики, що кров’ю своєю землю освятили, віру утвердили, мучителів здивували, демонів посоромили. Ми ж, вас шануючи, з усього серця співаємо:
 
Радуйтеся, світильники, любов’ю Божою палаючі.
Радуйтеся, що благодаттю темряву душ наших просвітлюєте.
Радуйтеся, що радісно стоїте перед Пресвятою Трійцею.
Радуйтеся, що молите Бога за наше спасіння. *
Радуйтеся, що через численні скорботи знайшли життя вічне.
Радуйтеся, що ввійшли в радість Господа свого. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 
Кондак 10

Слова богонатхненного пророка Давида нині сповнюються. Бо ось, що воістину добре, ось, що любе – це коли браття живуть разом у вічності, співаючи пісню Цареві Небесному: Алилуя!

Ікос 10

Стіною нездоланною для всякого зла є ти, святий мученику Сергію, і предивно явив це нам Господь. Бо в день мученицької смерти твоєї звірі повиходили з навколишніх місцин, мов приручені, та прийшли поклонитися місцю погребення твого. При цьому норов їхній лютий на лагідність ягнят перемінився і не чинили вони жодного зла ні людям, ні худобі, шануючи пам’ять твою. Ми ж, однодушно святу двійку мучеників шануючи, так їх піснями прославляємо:
 
Радуйтеся, браття по плоті та друзі Христові.
Радуйтеся, подателі миру та втіхи небесеної.
Радуйтеся, що минущу славу замінили на славу вічну.
Радуйтеся, бо пам’ять ваша нетлінна. *
Радуйтеся, натхнення й заохочення новомучеників.
Радуйтеся, що через мощі ваші чуда дієте. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 
Кондак 11

Святі Христові, ми здобули вас як захисників і покровителів, дарованих нам Господом. Задля цього звертаємося до вас із молитвою, щоб ви були з нами, визволяючи нас і помагаючи нам, а Господу співаючи: Алилуя!

Ікос 11

Своєю боговгодною кончиною ви, святі мученики, удостоїлися великої сміливости й відваги перед Господом Христом, Богом нашим, за якого ви й муки прийняли, і задля якого ми кличемо вам так:
 
Радуйтеся, що помагаєте нам у спокусах.
Радуйтеся, що нас від страждань і бід бережете.
Радуйтеся, що відганяєте від нас демонські напади.
Радуйтеся, що нас на шляху Божому укріпляєте. *
Радуйтеся, що нас у гордості житейській виправляєте.
Радуйтеся, що зціляєте нас від духовних і тілесних недугів. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

Кондак 12

Як у давнину прославляли мучеників та свідків Христових, священнодіючи Божественну Літургію на мощах їхніх і так віддаючи шану їм, так і сьогодні прославляємо їх, славлячи Того, Хто їх прославив: Алилуя!

Ікос 12

Оспівуючи ваше святе і всякої похвали гідне життя, Сергію та Вакху, вшановуючи чесні страждання, які ви радісно перенесли за Христа, ми прославляємо Господа, що Його ви наслідували і який покликав вас на свідчення Своєї любови та вас прославив. Тож, святі, прийміть від нас оце славослов’я:

Радуйтеся, бо все, що мали, себе самих і одне одного ви принесли Богові.
Радуйтеся, бо ви кров свою не щадили, мужньо її за Христа проливши.
Радуйтеся, що пожертвували собою очікуючи приготованого блаженства.
Радуйтеся, що з радістю зустріли страждання і смерть. *
Радуйтеся, що понад усе жадали Христа Бога.
Радуйтеся, що Його як Єдину Цінність пізнали. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!

Кондак 13

О святі та всечесні мученики Христові *

Сергію та Вакху,* прийнявши це вбоге, але ревне славослов’я, *
поспішіть і визвольте нас від бід, *
заступайте нас у спокусах, *
випросіть нам прощення прогрішень *
і радість вічного Царства Божого, *
щоб ми співали з вами: Алилуя *
алилуя, алилуя, алилуя!


Ікос 1

Ангели, що оточують престол слави Божої та полум’яно служать Господу сил, предвічній троїчній Любові, здивувалися, бачачи, як безтілесного диявола тілесним стражданням перемагають мученики Христові. Їх і ми, недостойні, разом із собором святих мучеників та хором святих ангелів, отак прославляємо:
 
Радуйтеся, що в тілі живучи, духу слідували.
Радуйтеся, що лишаючись у світі, не пішли за його насолодами.
Радуйтеся, що ангельське служіння Господу показали.
Радуйтеся, що подолали немічне зухвальство демонів. *
Радуйтеся, що в тілі живучи, безтілесних здивували.
Радуйтеся, що у стражданні своїм Христа наслідували. *
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху,* мученики Христові!
 

Кондак 1

Вибраним воєводам, які воюють за нас, співи молебні возносимо та, врятовані, співаємо подячні пісні, звеличуючи вас, святі. А ви, що маєте сміливість перед Христом Богом, від усіх бід визвольте нас, щоб ми кликали вам:
 

Радуйтеся, Сергію та Вакху, * мученики Христові!
 

Єктенія
 

Священник: Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3).
 
Священник: Ще молимось Господеві Богу нашому, щоб вислухав голос моління нас, грішних, і помилував слуг своїх, і охоронив нас від усякої скорби, біди, гніву й нужди, і всякої болізні душевної і тілесної, і дарував нам здоров’я з довголіттям, промовмо всі: Скоро вислухай і милостиво помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3).
 
Священник: Ще молимось, щоб зберегтися місту цьому і святому храму цьому, і всякому місту, селу і країні, від голоду, загибелі, землетрусу, потопу, граду, вогню, меча, нападу чужинців і міжусобної брані, і щоб Він був милостивий, добропривітний і добропомічний, благий і чоловіколюбний Бог наш, і відвернув увесь гнів свій, що наступає на нас, і визволив нас від належної праведної своєї погрози, і помилував нас.
Люди: Господи, помилуй (12).
 
Священник: Ще молимось, щоб Господь Бог вислухав голос моління нас, грішних і помилував нас по великій Своїй милості: особливо молимось за весь український народ; за добробут і злагоду в наших сім’ях і родинах; за всіх тих, що скитаються по світі в пошуках кращої долі і на важких роботах поневіряються; за Боже благословення для всіх наших братів і сестер, що тут, і по цілій Італії проживають, за здоров’я і за спасіння їх.
Люди: Господи, помилуй (3).

Священник: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі і тих, що на морі далеко, і, Милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
 

Молитва
 

Священник: З умилінням усі голови приклонивши, Господеві помолімся.
Люди: Господи помилуй.
 
Священник: О всечесні юнаки та добропобідні мученики Христові Сергію та Вакху! Наповнені невимовною небесною радістю (в особливий день вашого святкування), молимо вас, прекрасні наші заступники: цей храм (або дім), у якому ваші імена шанують і Господа прославляють, збережіть від повені, пожежі, руйнування та всякого нещастя та біди. Наповніть його всім необхідним для нашого життя: даруйте нивам їх плоди, тваринам плідність і примноження всякої поживи, щоб ні в чому не зубожіла місцевість, яка з почестями радісно святкує вашу пам’ять.

Спогляньте милостиво на всіх, які вшановують вас. Парафіянам храму (або мешканцям дому) цього даруйте здоров’я духовне та тілесне, поступ у чеснотах, покаяння за гріхи, розсудливість мудру, смирення святе та любов, терпеливість велику і послух, постійну пам’ять про смерть і християнську кончину життя. А відтак – найголовнішого й останнього – спадщину вічного Царства нашого Триєдиного Бога: Отця і Сина, і Святого Духа на віки віків.
Люди: Амінь.

Відпуст
 

Священник: Премудрість.
Люди: Чеснішу від херувимів * і незрівнянно славнішу від серафимів, * що без зотління Бога Слово породила, * сущу Богородицю, Тебе величаємо.
 
[Від Великодня до Вознесіння, замість «Чеснішу від Херувимів» співаємо: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на Тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне, а Ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого]
 
Священник: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі!
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
 
Священник: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і святих мучеників Сергія і Вакха, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
 
[До Вознесіння співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував (напереміну зі священником цей тропар співається тричі)
І нам дарував життя вічне.
Поклоняємось Його тридневному воскресенню]
 


Переклад Акафісту мученикам Сергію і Вакху
із сербської та церковнослов’янської
о. Назарія Заторського

Апостольський екзархат в Італії

Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Італії опікується українцями греко-католиками на території Італійської Республіки. Таким чином, загальна площа екзархату сягає 301 338 км2, а чисельність населення - 61 261 254 особи. Щодо географічного розташування, то Апостольський екзархат для українців в Італії межує із Паризькою єпархією святого Володимира Великого на північному заході, із римо-католицькими архидієцезією Зальцбурга, дієцезією Інсбрука (обидві – Австрія), дієцезією Каподістрії у Словенії. Окрім цього, оскільки Італійська республіка розташована на Апеннінському півострові, то Апостольський екзархат омивається водами Адріатичного, Іонійського, Тірренського, Лігурійського та Сицилійського морів.

Юрисдикція Апостольського екзархату для українців візантійського обряду поширюється на усю територію Італійської Республіки.

Поділ на протопресвітерства

Задля забезпечення ефективної душпастирської діяльності Апостольський екзархат був поділений на три протопресвітерства:

Північно-Західний (76 парафій);
Центральний (31 парафія);
Південний (50 парафій).

Духовенство

Згідно статистичних даних від 2018 року, духовну опіку для близько 70 тисяч вірних, згуртованих у 146-ти громадах, здійснюють 65 священників.

Правлячий архиєрей

Апостольським адміністратором вакантного осідку новоствореного екзархату від 11 липня 2019 року є кардинал Анджело Де Донатіс, Генеральний вікарій Його Святості для Римської дієцезії. 5 вересня 2019 року преосвященний владика Діонісій Ляхович декретом кардинала Анжело де Донатіса, Вікарія Його Святості для Римської дієцезії, був номінований Делегатом з повними правами Апостольського екзарха для вірних українців візантійського обряду в Італії. Варто також зазначити, що саме преосвященний владика Діонісій Ляхович з 7 січня 2009 року до 11 липня 2019 року здійснював служіння Апостольського візитатора для українців візантійського обряду на території Італії.

Катедральний храм

Катедральним храмом та осідком Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Італії є парафіяльний храм святих Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі.

Соціальна діяльність

Зазвичай українські вірні збираються на молитву та спільні зустрічі в храмах Римо-Католицької Церкви в Італії, а останніми роками 18 святинь були передані у виключне користування українським громадам (Авелліно, Болонья, Вітторіо Венето, Казерта, Кальярі, Ліворно, Неаполь, Новара, Павія, Падова, Пескара, Реджіо Емілія, Салерно, Феррара, Флоренція, Фоджія, Фоліньйо). Крім того, сім громад набули вже офіційного статусу персональних парафій: Авелліно, Болонья, Казерта, Ліворно, Рим, Павія, Флоренція.

Щороку Секретаріат Апостольського візитатора проводить соціологічне дослідження стану Української Греко-Католицької Церкви в Італії (методом опитування душпастирів та аналізуючи загальні статистичні показники різних соціологічних служб у сфері міграції). Цікаво зазначити, що згідно з результатами опитування душпастирів у 146 громадах УГКЦ в Італії недільні богослужіння регулярно відвідують в середньому майже 16 000 осіб. У Пасхальній Літургії беруть участь понад 50 000 вірних. Як свідчать статистичні дані, кількість вірних і громад в Італії сьогодні суттєво перевищують показники, порівняно з діаспорними митрополіями та єпархіями, і процес прибуття нових мігрантів не припиняється. В Італії сприятливими умовами для душпастирства вірних УГКЦ стала присутність монаших чоловічих та жіночих згромаджень, а також двох Українських Папських колегій (з 2014 року обидва заклади зведені до однієї Української Папської Колегії св. Йосафата).

З кожним роком в Італії зростає кількість українських дітей. Деякі приїжджають завдяки возз’єднанню сімей, а деякі народжуються в Італії в українських чи змішаних сім’ях. Сьогодні при церковних громадах діють 37 недільних шкіл, у яких діти вивчають катехизм, українську мову та культуру, а часто і деякі предмети, яких нема в італійських навчальних програмах. У цьому випадку українські школи в Італії діють за угодою з Міжнародною українською школою (МУШ, м. Київ), яка проводить державну підсумкову атестацію та видає атестат про повну загальну середню освіту державного зразка (при громадах УГКЦ сьогодні діють дві такі школи у м. Казерта та у м. Помпеї). У Римі при соборі Св. Софії справами катехизації та шкільництва займаються Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, при парафії свв. Сергія і Вакха – Сестри Катехитки Святої Анни, у м. Помпеї – Сестри Пресвятої Родини, у м. Капуа – Сестри Мироносиці, у містах Модена та Мантова – Згромадження Сестер Божого Провидіння.

Єднанню українських іммігрантів в Італії сприяє проведення різних культурно-мистецьких заходів, і тут є неабиякий вклад української молоді, зокрема студентів та семінаристів з Української Папської колегії св. Йосафата. Шістнадцять років поспіль Українська Греко-Католицька Церква в Італії є організатором Свята матері, яке проводять на території Прокатедрального собору св. Софії у Римі у форматі широкомасштабних духовно-розважальних заходів. На свято з’їжджаються представники українських громад з усієї Італії – переважно декілька тисяч осіб. З України на свято запрошують народних та заслужених артистів, відомих виконавців української пісні. У травні 2016 року свято проводили у форматі фестивалю дитячих та юнацьких колективів з України та Італії під гаслом «Подаруй матусі радість!». Це свято насправді можна вважати найбільшим об’єднавчим заходом загальнонаціонального рівня в Італії.

Протягом останніх років основні зусилля Української греко-католицької Церкви в Італії скеровані на душпастирську опіку молоді та дітей. У багатьох церковних осередках відбуваються регулярні зустрічі молодих українців, за участі яких організовують різноманітні духовно-культурні, розважальні заходи. У понад десяти громадах проводять літні християнські табори для дітей та молоді.

Від 2001 року з ініціативи світлої пам’яті о. Василя Поточняка вагомим інформативно-об’єднавчим чинником став християнський часопис українців в Італії «До Світла». Його розповсюджують серед українців усіх регіонів Італії. Він висвітлює різноманітні аспекти іммігрантського побуту і життя, а також місце Церкви в цьому житті. Зростання тиражу та кількості дописувачів стало доказом того, що журнал має не тільки інформаційну, а й об’єднавчу силу та виховує українців у переконанні не цуратись українства та своїх традицій. З 2008 року в інтернеті працює веб-сайт (www.chiesaucraina.it), він є власністю Секретаріату Апостольського візитатора та інформує про діяльність Української Греко-Католицької Церкви в Італії, події у церковних громадах, імміграцію через призму церковної доктрини тощо. На зазначеному веб-ресурсі також можна ознайомитися із координатами усіх душпастирських осередків УГКЦ в Італії та розпорядком богослужінь у них.

Уже сьомий рік поспіль Українська Греко-Католицька Церква в Італії організовує різдвяне національне паломництво до папських базилік Рима. Вперше така проща відбулася у 2011 році до базиліки Св. Петра у Ватикані з нагоди того, що Святіший Отець Венедикт XVI прийняв від України дарунок – ялинку, яка на Різдво прикрашала площу Святого Петра у Ватикані. У паломництві взяло участь понад 5 000 вірних. З 2011 року українські мігранти з Італії здійснюють щорічну спільну Національну прощу до відпустового місця Люрд (Франція), а з 2015 року – і до Фатіми (Португалія). Крім того, відбувається і низка інших щорічних загальноцерковних паломництв до таких відпустових місць, як Барі (мощі св. Миколая), Падова (мощі св. Антонія) тощо. Усі ці паломництва, які стали ще одним духовно-культурним об’єднавчим чинником українців в Італії, очолює Апостольський візитатор владика Діонісій Ляхович. У громадах УГКЦ в Італії діють різні молитовні спільноти, проте найбільш поширена з них – «Матері в молитві».

Двічі на рік священики, які душпастирюють в Італії, під проводом Апостольського візитатора збираються на загальні кількаденні збори та реколекції, під час яких розглядають подальші стратегії розвитку Української греко-католицької Церкви в Італії.

З історії екзархату

На початку, у 90-х роках, формування спільнот у різних містах Італії виглядало дуже хаотично та мало родинний (збиралися члени родини) або базарний (збирались у частині міста, куди приїздили “буси” з України) характер. Розуміючи необхідність духовної опіки українців з боку Церкви, Українська Греко-Католицька Церква розпочала дбати про утворення у більших містах Італії церковних громад, яким, за домовленістю з італійським єпископатом, надавалася можливість служіння в римо-католицьких храмах. Передумови для таких дій Церкви були доволі добрі, позаяк у Римі було дві українські колегії, де навчалися семінаристи і священики, котрі радо підтримали ідею духовного проводу українців Італії. Присутність Церкви стала цементуючим фактором у консолідації українського народу та гарантом збереження своєї духовності, культури та ідентичності.

А) Перший етап розвитку парафіяльних структур

У 1999 році за розпорядженням тодішнього Протоархимандрита ЧСВВ о. Діонісія Ляховича (сьогодні єпископа і Апостольського Візитатора для українських греко-католиків в Італії та Іспанії) та за сприянням оо. Василіан у Римі було відкрито монастирський храм даного Чину, і одразу ж наповнилися людьми стіни єдиної на той час української парафії свв. Сергія і Вакха, який став також і осередком для створення першої української парафії в цілій Італії . Цей храм став основним центром, з якого почало розростатися та поширюватися душпастирське служіння серед українських трудових мігрантів по всій території Італії. Оскільки на початок 2000 року наплив українських мігрантів почав зростати, тодішній парох парафії свв. Сергія і Вакха у Римі о. Іван Музичка разом із оо. Василіянами почали активно звершувати свою душпастирську працю на парафії, а також, бачачи велику потребу у служінні українським вірним і поза межами Риму, почали доїжджати до Неаполя та інших міст . З цього часу розпочався «пошук українців для утворення у більших містах Італії церковних громад, яким, за домовленістю з італійським єпископатом, надавалася можливість служіння в римо-католицьких храмах» . На допомогу у сповненні даного служіння прийшли також і українські священнослужителі-студенти, що приїхали до Риму на навчання . З цього моменту розпочалася перша душпастирська діяльність священиків УГКЦ для українських мігрантів, які відчували неабияку потребу та тугу за власною Церквою.

16 жовтня 2001 року за угодою Блаженнішого Любомира Гузара, Отця і Глави Української греко-католицької Церкви, і Конференції Єпископів Італії було призначено першого Пасторального координатора для українців в Італії світлої пам’яті о. Василя Поточняка, котрий поряд із тим, що дбав як забезпечити духовною опікою ті італійські території, де була скупчена велика кількість українських міґрантів, також мав налагоджувати контакти між уже наявними українськими громадами. Блаженніший Любомир Гузар такими словами відзначив отця у одному тогочасному інтерв’ю: «Він є, так би мовити, посередником між людьми, які мають потребу, і між єпископами, які є відповідальними за духовну обслугу і потребують помочі з нашої сторони. Він є представником і посередником між місцевою ієрархією і ієрархією України». Відтак перший координатор повинен був віднайти зв'язок з місцевими єпископами та духовенством, відшукати українських вірних та організувати пасторальне життя у тих місцевостях, де в цьому була потреба. Окрім того, мав налагодити контакт з отцями-капеланами, які вже сповнювали свою душпастирську діяльність на той час і розробити нові стратегії та напрямки душпастирського служіння. На перші збори отців-капеланів, які відбулися 1 листопада 2001 року в приміщенні Українського Католицького Університету в Римі, прибуло близько десяти отців, і це: о. І. Музичка, о. М. Гаврилів, о. О. Лісовський, о. Я. Карп’як, о. М. Іванишин, о. П. Височан, о. О. Саранчук, о. А. Сенейко, о. В. Зейкан, о. І. Дуфанець на чолі з координатором о. Василем Поточняком . Завдяки наполегливій праці та активності цих священиків, почала стрімко зростати кількість новостворених громад по всій території Італії. Таким чином, завдяки активним спільним старанням тодішніх протоархимандрита ЧСВВ (о. Діонісія Ляховича), пароха української парафії свв. Сергія і Вакха у Римі (о. Івана Музички), пасторального координатора для українців в Італії, (о. Василя Поточняка) та співпраці декількох десятків священиків, загальна кількість громад УГКЦ в Італії на 2003 рік сягала вже щонайменше до 50-ти. Цей перший етап формування української спільноти в Італії між 1999 – 2003 роками був підготовчим та допоміг українцям в Італії не “загубитись” у чужому світі.

Завдяки такій невпинній та невтомній праці отців-капеланів станом на 30 січня 2002 року на території Італії вже діяло 32 греко-католицькі громади в 30 містах держави . Зустрічі священиків з координатором о. Василем Поточняком стали регулярними і з кожним разом відкривали нові горизонти для звершення та покращення духовного життя на міграції. Кожного місяця утворювалися нові громади , приходили нові люди і дедалі більшого поширення інформації чинила УГКЦ по усій території італійської держави.

Також окрім спільних молитов, Божественних Літургій, паломництв, проведення та відзначення свят, які допомагали згуртувати українських людей в одну церковну спільноту, з ініціативи о. Василя Поточняка було організовано грандіозний благодійний духовний захід – Свято Матері, який відбувся 18-19 травня 2002 року в Римі. На це свято були запрошені усі вже існуючі українські громади на чолі із їхніми душпастирями, а також усі українські заробітчани та люди доброї волі . Даний захід став місцем великої зустрічі, місцем, де воєдино було зібрано велику кількість українських заробітчан з усіх куточків держави. Тут згуртувалися різноманітні групи людей з різних міст, різного віку та статусу, однак у них була єдина мета – зустріти рідних їм по духу людей, зі спільними переконаннями, вірою та культурою. Ці люди хотіли, бодай на такий короткотривалий час, по-справжньому відчути себе українцями, почути рідну пісню, українську мову та запах рідної землі . Кожен учасник цього заходу став невід’ємною «цеглинкою» у будівництві духовного та культурного життя українських мігрантів в Італії . Адже по завершенні цього свята усі учасники по-новому подивилися на своє перебування на міграції, відчули, що вони не лише утисненні та полишені власною державою заробітчани, які не мають жодного соціального захисту та прав у чужій для них країні, але завдяки Церкві мають можливість істинно відчути себе українцями та досвідчувати дух рідної Батьківщини навіть у чужій країні. Це свято стало також і доброю рекламою, яка змогла зародити нові бажання в українців створити у їхніх містах перебування українські християнські громади.

За час служіння першого координатора для українців в Італії о. Василя Поточняка та безперечно за його старанням було утворено понад сімдесят українських громад у різних містах Італії. До кожної із них отець приклав власних зусиль та особисто опікувався їхнім духовним, культурним та громадським життям . Усі ці старання та велика ревність до сповнення свого служіння і обов’язків, найперше як душпастиря і координатора для українських вірних, стали основою для створення однієї великої української родини у лоні Христової Церкви: «Отець Василь був креативним місіонером, ревним душпастирем, який з великою любов’ю і відповідальністю ставився до своїх священичих обов’язків. Він любив Церкву, яка була розкидана по світах. Його власна родина теж розкидана по світах колишнього Радянського Союзу. Він тужив за єдністю рідних і міг послужити тим, які були розкидані по країнах Європи, щоби об’єднати їх бодай в єдину спільноту, єдину родину, яка називається Церква…».

Б) Другий етап розвитку парафіяльних структур

14 січня 2003 року офіційним декретом Святішого Отця Івана Павла ІІ на прохання Блаженнішого Любомира Гузара, згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, було призначено преосвященного владику Гліба Лончину Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Італії. Завдяки співпраці Апостольського візитатора та Пасторального координатора душпастирські осередки Української Греко-Католицької Церкви в Італії були організовані майже в усіх найбільших центрах скупчення українців. На 2005 рік їхня кількість сягла майже 70.

Окрім заснування та створення нових українських громад, не менш важливою подією для організації української діаспори став II Форум українців в Італії, що відбувся з нагоди Свята Матері 8 травня 2004 року і був очолений О. Городецьким . У ньому брали участь представники більш як сімдесяти італійських міст, в яких перебували українці. Також були присутні і представники Української держави, а саме Посол України в Італії та посол України при Апостольській Столиці . Наслідком даного Форуму стало спільне звернення до Президента та Верховної Ради у «забезпеченні конституційного права всіх бажаючих українських громадян в Італії проголосувати на виборах Президента України, відкривши необхідну кількість виїздних виборчих дільниць» . «Цей форум мав також важливе значення з огляду на те, що людей об’єднала церковна та національна ідея, які стали основою творення попередніх поколінь української діаспори» , кількість якої на 2005 рік сягала вже близько сімдесяти п’яти громад .

Ще одним важливим соціо-культурним маркером цього періоду владика Діонісій Ляхович зазначає відкритість Церкви на структурні переміни. Адже тоді вперше в Римі почала діяти канцелярія Апостольського Візитатора, що дозволило також душпастирям з усіх регіонів Італії збиратися регулярно на спільні молитви та зустрічі, що, у свою чергу, ще більше централізувало духовні місії на цих теренах.

Саме у тому часі Українська Греко-Католицька Церква в Італії розпочала свій шлях до структуризації. Зокрема, в Римі розпочала роботу канцелярія Апостольського візитатора (у приміщеннях Патріаршого двору, що на площі Madonna dei Monti, 3), якою опікувався канцлер – світлої пам’яті о. Андріан Цькуй та секретар – п. Марія Говгера. Крім того, у той період душпастирі з різних регіонів Італії регулярно почали збиратися на спільні збори уже під проводом єпископа. У березні 2005 року Постійна Рада Єпископської конференції Італії призначила нового Пасторального координатора о. Олександра Сапунка, а у січні 2011 року о. Марка Ярослава Семегена, сьогоднішнього голову Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» в Італії та ректора прокатедрального собору Святої Софії у Римі. У березні 2016 року Постійна Рада Єпископської конференції Італії призначила Пасторальним координатором о. Володимира Волошина, душпастиря громад УГКЦ центральноіталійських міст Флоренції та Прато.

В жовтні 2004 року уряд координатора українських греко-католицьких церковних спільнот в Італії о. Василя Поточняка був припинений, і 3 березня 2005 року Постійною Радою Єпископської конференції Італії було призначено новим Пасторальним координатором о. Олександра Сапунка , який став продовжувачем тієї важливої праці, проте вже зі своїми особливостями та іншим підходом до служіння.

В) Третій етап розвитку парафіяльних структур

З 2005 по 2011 роки кількість громад УГКЦ в Італії сягла майже 150 і в такій кількості залишається досі (146).

На початку 2009 року для Української греко-католицької Церкви в Італії відбулася ще одна зміна: 7 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт ХVІ іменував Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Італії та Іспанії преосвященного владику Діонісія Ляховича. Осідок Апостольського візитатора усі ці роки був у приміщеннях Патріаршого двору, що на площі Madonna dei Monti, 3, у Римі. Тут діє Секретаріат Апостольського візитатора, прес-служба УГКЦ в Італії (www.chiesaucraina.it) та редколегія християнського часопису для українців в Італії «До Світла». Крім того, варто зазначити, що при Секретаріаті Апостольського візитатора справами координування катехизації також займаються Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії (2013–2014 рр. – с. Меланія Сидорик, СНДМ; з 2014 р. – с. Євсевія Мудранинець, СНДМ).

11 липня 2019 року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск створив Апостольський екзархат для українців католиків візантійського обряду, які проживають в Італії. Водночас, Святіший Отець призначив Апостольським адміністратором вакантного осідку новоствореного екзархату кардинала Анджело Де Донатіса, Генерального вікарія Його Святості для Римської дієцезії.

Відтак 5 вересня 2019 року у римській базиліці Санта Марія Маджоре під час урочистої Божественної Літургії з нагоди 100-ліття від дня відходу до вічності преподобної матері Йосафати, учасниками якої стали владики Синоду Єпископів УГКЦ, який 1–10 вересня відбувається у Римі, було вручено Декрет кардинала Анжело де Донатіса, Вікарія Його Святості для Римської дієцезії, адресований владиці Діонісію Ляховичу щодо його призначення Делегатом Апостольського адміністратора екзархату для українців греко-католиків в Італії. «В декреті номінації Апостольським адміністратором вакантного осідку для вірних українців візантійського обряду в Італії, відповідно до чинного законодавства, мені надано мандат прийняти душпастирський уряд в імені Римського Понтифіка з правами та обов’язками Екзарха. Маючи обов’язок подбати про призначення Делегата з повними правами Апостольського екзарха для вірних українців візантійського обряду, беручи до уваги, що ти вже виконував уряд Апостольського візитатора, сповняючи цей обов’язок дуже плідно, номіную тебе Делегатом з повними правами Апостольського екзарха для вірних українців візантійського обряду в Італії», — йдеться у Декреті номінації владики Діонісія Ляховича. У свою чергу, владика Діонісій мовив: «Дякую Богу за все, а також всім, що підтримали мене. Це була довга дорога і ми приходимо до початку нового етапу з вашою допомогою і молитвами».

Сайт Синоду єпископів Української греко-католицької Церкви

Божественна Літургія

liturhia verkh3

Подаємо тут змінні частини, які в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі співаються на Божественній Літургії святителя Йоана Золотоустого в день престольного празника

 

Співаємо «Блаженні»

По Вході тропар мучеників, глас 5:

Окра́со Христо́вих страстоте́рпців * і о́чі Христо́вої Це́ркви, * про-світіть о́чі душ на́ших, * Се́ргію многострада́льний і Ва́кху пресла́в-ний; * моліться до Го́спода, щоб ми уни́кли те́мряви гріхо́вної * і спільниками Світла Невечірнього яви́лися * моли́твами ва́шими, святії!

Слава: кондак, глас 2. Подібний Вишніх іщя:

Ро́зум на ворогів му́жньо ополчи́вши, * ви всю їх облу́ду зруйну-ва́ли * і перемо́гу з висоти́ прийня́ли, * му́ченики всехва́льні, * одно-ду́мно взива́ючи: * «До́бре і кра́сно – бу́ти з Христо́м!»

І нині: богородичний:

В моли́твах невсипу́щу Богоро́дицю * і в засту́пництвах незамінне упова́ння * гріб і умертвіння не втри́мали, * бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той, * Хто всели́вся в утро́бу приснодівственну.

Прокімен, глас 4:

Святи́м, що на землі Його́, ди́вно здійсни́в Госпо́дь усі бажа́ння Свої в них. (Пс 15:3)

Стих: Я ба́чив Го́спода пе́ред собо́ю за́вжди, бо Він право́руч ме́не, щоб я не похитну́вся. (Пс 15:8)

Апостол до Римлян, 99 зач., 8:28-39;
або до Євреїв, 330 зач., 11:33-12:2А;
або 2 до Корінтян, 176Б зач., 1:3-7.

Алилуя, глас 2:

Стих: От, що кра́ще або́ що миліше, ніж коли́ живу́ть брати́ у зго́ді? (Пс 132:1)
Стих: Це як роса́ Єрмо́нська, що спада́є на го́ри Сіо́нські. (Пс 132:3)

Євангеліє від Луки, 106 зач., 21:12-19.

Причасний:
Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить похвала́. (Пс 32:1)
Алилуя тричі.

liturhia nyz

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі