Православ’я наставнику, прикрасо святителів, богослов’я поборнику непереможний, Григорію чудотворче, Солуня велика похвало, проповіднику благодаті, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші, – взиваємо до святителя Григорія Палами у другу неділю Великого посту. Кожна з постових неділь веде нас до щораз глибшого усвідомлення правдивої суті посту. У першій в особливий спосіб почитаємо святі ікони, які представляють нам історію спасіння; у другій власне спогадуємо пам’ять св. Григорія – вчителя безнастанної молитви; у третій поклоняємося животворящому Хресту Господньому; у четвертій творимо пам'ять преподобного Йоана, який написав Ліствицю – поучення про восходження до Бога; у п’ятій спогадуємо преподобну Марію Єгипетську – вчительку покаяння та боротьби із пристрастями. Кожна неділя посту, отже, допомагає нам осягнути шлях, який веде до святої і великої Пасхи. Збагнувши історію спасіння, навчившись молитви, зрозумівши силу Хреста, наставивши себе на шлях духовного восходження та навчившись каятися і не потурати своїм пристрастям, стаємося здатні духовно бачити Господню страсть і триденне Його воскресіння.
Мій Боже, що заснував землю і небеса ділом рук Твоїх сотворив, що перебуваєш перед віками і на віки, і завжди Той Самий, Ти зволив мене, Твоє творіння, що проминає мов одежа, вчинити причасником Тебе самого у невимовному Таїнстві. Я з глибини нутра мого дякую Тобі за це.
У другу неділю Великого посту Церква пропонує вірним до роздуми євангельський текст про оздоровлення розслабленого. У Євангеліях є чимало згадок про чудесні оздоровлення недужих. Чому ж саме це чудо Церква ставить нам перед очі в кінці другої седмиці передпасхального посту? Мабуть тому, що євангельський розслаблений являє кожному з нас нашу власну розслабленість духовну, нашу оспалість і байдужість до руху, до духовного поступу.
Немічна, грішна, розгублена і забута усіма людина є улюбленою дитиною Небесного Отця
[…]
«Сину, відпускаються тобі гріхи твої».
У другу неділю Великого посту ми з вами чуємо особливе Боже слово, яке наш Небесний Отець через Свого Сина у Дусі Святому скеровує до всіх нас. І цим Божим словом є одна історія, яка трапилась […] в дуже цікавих обставинах. Четверо друзів несуть свого приятеля на ношах, який є розслаблений, себто паралізований.
Неділя друга Великого посту в Євангельському читанні звістує нам подію оздоровлення Розслабленого (Мр 2, 1-12). Це читання закликає нас позбутися духовного розслаблення: прийняти відпущення гріхів від Спаса, устати з недуги духа, взяти своє ложе, тобто обов’язки і тягарі життя, та увійти до дому свого серця, щоб перебувати у ньому з Богом.
Хто з нас міг би похвалитися бездоганним здоров’ям чи то тілесним, чи то душевним, чи то духовним? Мабуть ніхто або ж хіба людина, котра не надто об’єктивно дивиться на речі. Звісно, що бувають періоди, в які ми добре себе почуваємо, але таке «добре» почування завжди є відносним, а не бездоганно-абсолютним. Іншими словами, усі ми і то постійно потребуємо зцілюватися.
Євангеліє 2-ої неділі Великого посту
В той час коли прийшов Ісус до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. І там зібралося стільки народу, що не було більше місця, навіть перед дверима; і він промовляв до них словом. І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. А що задля народу не могли принести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, і через отвір спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, побачивши їхню віру, каже до розслабленого: Сину, відпускаються тобі твої гріхи. Були ж деякі книжники, що сиділи там і думали собі: Як може цей так говорити? Він богохулить! Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус вмить збагнув духом, що вони таке собі думають, і каже до них: Чого таке мислите у серцях ваших? Що легше сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, чи сказати: Встань, візьми своє ліжко і ходи? Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має на землі владу відпускати гріхи, - мовить до розслабленого, - кажу тобі: Встань, візьми своє ліжко і йди додому. Встав той і зараз же взяв ліжко, і вийшов на очах усіх; і дивувалися всі, хвалили Бога і казали: Ніколи ми такого не бачили!
Від Марка. 2, 1-12
Друга неділя посту. Зцілення розслабленого (Мк 2, 1 - 12). Біблійний коментар
Зцілення розслабленого: Мк 2, 1 – 12 (Друга неділя посту). Біблійний коментар
Святість та незмінність Бога. Пояснення Апостола на 2-гу Неділю Великого посту (Євр 1,10-2,3)
Проповідь Блаженнішого Святослава в другу неділю Великого посту. 20 березня 2022 року
Зі слова Блаженнішого Святослава на другу Неділю Великого посту
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на другу неділю Великого посту
Неймовірна і несказанна дійсність спасіння та милосердя
Наполегливість і нетерплячість
Господи, що на віки Той самий, повели мені встати з розслаблення
Встань, візьми твоє ліжко й ходи. Проповідь Жана Корбона на другу неділю Великого посту
Піст – це час пригадати про те, що Бог тобі каже про твою грішність
Не бути байдужим, не мовчати на гріх і не вводити в інший гріх
Чисті серцем Бога побачать, а нечисті?
Єдність – це шлях спільної віри, яка може зробити те, що сама людина не може ніяк
Сказав Ісус:"Сину, відпускаються тобі твої гріхи." Вони ніколи такого не бачили? а Ти?
Входимо в Піст із іншими, щоб відновити між нами єдність
Допомогти ближньому – справді благородна річ
Молитва – вияв нашої віри в Бога
Отець Андрій Стасів: «Гріх – це важка недуга, яка вражає цілу людську істоту та її паралізує»
Отець Марко Ярослав Семеген: «Тратячи Бога, людина тратить саму себе».
Синаксар у Неділю другу Великого посту. Святителя Григорія Палами, архиєпископа Солунського
- Отець Андрій Стасів: «Гріх – це важка недуга, яка вражає цілу людську істоту та її паралізує»
- Отець Марко Ярослав Семеген: «Тратячи Бога, людина тратить саму себе». Свята Літургія на Ватиканському Радіо
- Проповідь Блаженнішого Святослава в другу неділю Великого посту. 20 березня 2022 року
- Святість та незмінність Бога
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
