Двадцять перша неділя по Зісланні Святого Духа у Євангельському читанні подає до роздумів притчу про сіяча (Лк 8, 5-15). Христос каже учням, що тайни Божого Царства дані їм для знання, іншим же представлені у притчах. І далі пояснює, що це для того, щоб ці інші, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли (8,10). Не має на меті Господь, щоби Його слухачі не бачили і не розуміли, але стверджує, що вони не бачать і не розуміють.
Віра – це дар від Бога. Бог виявляє свою милість до нас і тим, що при народженні обдаровує кожну людину даром віри. Без віри не було би можливо жити вільними у цьому світі. Цей дар показує велику Божу любов, котра залишає нас у свободі вибору і залишає нас постійно вільними.
Неділя 21-ша по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Галатів 2,16-20
16. А довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. 17. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! 18. Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. 19. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я – розп’ятий з Христом. 20. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
Притча про сіяча нам усім добре знана. Євангельська розповідь у 21-шу неділю по Зісланні Святого Духа завершується таким висловом: «Хто має вуха слухати, нехай слухає!» В нашому житті слухання має дуже важливе значення. Вміння слухати – це велике мистецтво. Під час кожної Божественної Літургії, перед читанням Слова Божого, ми чуємо заклик священика до вірних: «Будьмо уважні». Цей заклик спонукає вірних стати причасниками Божого Слова, щоб бути готовими до прийняття зерна, яке Господь щедро сіє. Заклик «Будьмо уважні» чуємо як перед читанням Апостола, так і перед читанням Євангелія. Важливо запитати себе, чи дійсно я уважно вслухаюся в Слово, яке промовляє до мене Господь.
Ісус Христос розповідає притчу про сіяча, котрий вийшов сіяти зерно (Лк 8, 5-11). Напевно багато з нас не один раз в житті чули цю притчу, крім того Євангеліє відразу «розсекречує» притчу, бо Ісус особисто розповідає своїм учням її значення. І зважаючи на це, ми можемо слухати це Євангеліє з певною пасивністю, лише підтверджуючи собі, що я досить непогано знаю зміст текстів Євангелія, відповідно це спричиниться до того, що ми слухаємо і сприймаємо це слово зовсім не як Слово Боже, котре є «живе і діяльне».
Євангеліє 21-ої Неділі по Зісланні Святого Духа
Сказав Господь притчу оцю: Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги і було потоптане, і птиці небесні його видзьобали. Друге впало на камінь і, зійшовши, висохло, бо вогкости не мало. Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним укупі, його заглушила. Нарешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, вродило сторицею. Кажучи це, Ісус голосно мовив: Хто має вуха слухати, хай слухає. Учні його спитали, що значить ця притча. Він сказав їм: Вам дано розуміти тайни Царства Божого, іншим же у притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили і, слухаючи, не розуміли. Ось що означає ця притча. Зерно - це слово Боже. Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і бере геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та і не спаслися. Ті ж, що на камені, це тії, що слухають і з радістю приймають слово, але, не маючи коріння, вірують до часу і під час спокуси відпадають. А те, що впало між тернину, це ті, що, вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства й життєві розкоші їх заглушають, і вони не дають плоду. Нарешті, те, що на добрій землі, це ті, що, чуючи добрим і щирим серцем слово, держать його і дають плід у терпінні.
Від Луки 8,5-15
Притча про сіяча. Коментар Святих Отців
Коментар Євангелія на неділю 21-шу після Зіслання Святого Духа (Лк 8, 4-15) Притча про сіяча
Віра в Христа і оправдання. Пояснення Апостола на неділю 21-шу по Зісланні Святого Духа
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возьняка на двадцять першу неділю після Зіслання Святого Духа
Хочу жити вірою у Тебе, яка приноситиме добрі плоди
Притча про сіяча. Проповідь Жана Корбона на 21-шу неділю по Зісланні Святого Духа
Земля наших сердець стається плодоносною, коли зроджує плоди посіяного Слова Божого
Говори, Господи! Слуга Твій слухає!
Сівач сіє, а ми хочем “поживи”?
Віра – це дар, який нам допомагає чи шкодить?
Сівба Божого слова є щодня, щодня притча стається нашою дійсністю
У двадцять першу неділю по Зісланні Святого Духа читається Євангеліє від Луки у якому Христос розповідає притчу про сіяча (Лк 8,5-15).
Пропонуємо коментар деяких Святих Отців Церкви та давньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
