Мій Боже, повсякчасно мені видається, що я вірую у Тебе, і що вірою моєю зможу оправдатися перед Тобою. Але чи вірую? Слово віри доволі часто знаходиться близько до моїх уст, але не завжди близько до мого серця. Боюся, що й до уст стане далеким, якщо прийдеться страждати за визнавання Тебе. Але не тільки страждати від людей, що не приймають Тебе, а й страждати у щоденних виборах, коли кличеш творити справедливість Твою. Коли хочу чинити щось нерозважне, а слово віри перечить, то стає воно далеким і від мого серця, і від моїх уст. Я бо хочу установляти власну справедливість, а віра кличе коритися Твоїй. Знаю однак, що моя справедливість не здатна виправдати мене, лише Твоя.
Де є присутнім Бог, там усе віднаходить свою гідність
[…]
Боже Слово, яке ми чуємо у п’яту неділю по Зісланні Святого Духа, показує Ісуса Христа, Який повертає гідність людині. Євангелист Матей розповідає нам про подію, що відбулася з протилежного боку Галилейського моря, у Гадаринському краю. Його й сьогодні можна побачити і відвідати. Але в часи Ісуса Христа цей протилежний край моря означав протилежну культуру, протилежне середовище. У часи Римської імперії це була інша адміністративна одиниця імперського поділу окупаційної влади. Ісус Христос нібито навмисно переходить на той бік, щоб стати віч-на-віч до боротьби зі злом, аби віч-на-віч стати на сторону людини, яка шукає повноти своєї гідної і вільної особистої поведінки та життя.
Оздоровлення гадаринських біснуватих
Мт 8,28-34
28. Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
29. І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»
30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
31. Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней».
32. «Ідіть» – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
33. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
34. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
Євангеліє 5-ої Неділі по Зісланні Святого Духа
Одного разу коли Ісус прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. І стали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?» Поблизу же від них паслося велике стадо свиней. Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней». «Ідіть!» – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в море і втопилось у хвилях.
А пастухи втекли і, прибігши в місто, все розповіли, і про біснуватих. І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч, і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. Сівши в човен, він переплив і прибув у своє місто.
Від Матея 8,28-9,1.
Оздоровлення гадаринських біснуватих: Мт 8, 28-34
Коментар на 5-ту неділю після Зіслання Святого Духа
П’ята неділя після П’ятидесятниці (Мт 8:28-9:1) - влада Ісуса над демонами
П'ята неділя після П'ятидесятниці (Мт 8:28-9:1) - зцілення двох біснуватих
Оздоровлення гадаринських біснуватих. Коментар Святих Отців на п’яту неділю по Зісланні Святого Духа
Коментар Апостола. Неділя 5-та по П'ятидесятниці
Справедливість Божа і людська. Пояснення Апостола на Неділю 5-ту по Зісланні Святого Духа
Зі слова Блаженнішого Святослава на п’яту неділю по Зісланні Святого Духа
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на п’яту неділю після Зіслання Святого Духа
Роздуми владики Венедикта над Євангелієм та Апостолом Неділі 5-ї по П’ятдесятниці
Будь, Господи, в моїх устах, і в моїм серці
Неділя оздоровлення гадаринських біснуватих. Слово Жана Корбона
Тоді, коли Господь любить тебе більше, ніж матеріальне добро
Там, де приходить Ісус, зло відчуває дискомфорт
Хто хоче підтримати ближнього, той має бути готовий на жертву
При зустрічі зі злом потрібно твердо вірити в доброту, тоді не буде страху
Забуті, віддалені людьми, але не Богом!
Божественна Сила і Любов, що не проминають
Говоримо про Бога? І як говоримо? Який результат?
Вигнав бісів, але і сам став вигнаний
Захисти мене, Боже, від всього злого і від участі у його діянні
Де Христос, там нема місця злу. А що ти робиш з духовним вірусом?
Оздоровлення гадаринських біснуватих. Коментар Святих Отців на п’яту неділю по Зісланні Святого Духа
У п’яту неділю по Зісланні Святого Духа читається фрагмент Євангелія від Матея, у якому розповідається про оздоровлення гадаринських біснуватих (8, 28-9, 1).
Пропонуємо коментар деяких Святих Отців Церкви та ранньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.
28. Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І почали кричати: Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?
Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Римлян 10,1-10
1. Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. 2. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна. 3. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. 4. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. 5. Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити».
6. А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» – тобто: Христа звести додолу; 7. або: «Хто зійде в безодню?» – тобто: щоб вивести Христа з мертвих. 8. Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо. 9. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, 10. бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
Уривок Євангелія п’ятої неділі по Зісланні Святого Духа (Мт 8,28-9,1) ставить перед наші очі подію в Гадарині, яка чи не кожного з нас дивує своїм завершенням. А саме тим, що мешканці краю проганяють Ісуса зі своїх околиць. Здавалося би, що вони мали б бути Йому вдячні за добродійство, оскільки двоє передше біснуватих уже ніколи не тривожитимуть їх і не наганятимуть на них страх і то такий, що «ніхто не міг перейти тією дорогою». Але ні. Гадаринянам легше прогнати Христа, аніж прийняти Його з Його тихою, але непереможною потугою, з Його вченням і вимогою святості.
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
