У вівторок, 3 квітня 2012 року, Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, у парафіяльному храмі Свв. Сергія і Вакха в Римі відслужив поминальну Панахиду за Преосвященним Владикою Єфремом (Кривим), довголітнім Правлячим Архиєреєм Куритибської Єпархії УГКЦ (Бразилія).
Преосвященний Владика Єфрем помер 3 квітня, о 1-й годині ночі (за бразилійським часом), на 84 році життя, у шпиталі «Віта» в місті Куритибі (Бразилія).
Поминальну панахиду разом з Владикою Діонісієм співслужив о. Марко Ярослав Семеген, пасторальний координатор для українців греко-католиків в Італії. У молитві взяли також участь сестри катехитки Згромадження Святої Анни, які добре знали покійного владику Єфрема.
Монаший та священичий шлях Владики Єфрема тісно пов’язаний з парафіяльною церквою Свв. Сергія і Вакха в Римі. Саме у цьому храмі, 1 січня 1950 року, Владика склав вічні обіти у Чині Святого Василія Великого, а 12 листопада 1951 року з рук Преосвященного Владика Івана Бучка отримав ієрейські свячення.
Нехай Господь упокоїть зі святими довголітнього пастиря своєї Церкви. Вічна йому пам'ять.
Біографія
Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), народився 12 грудня 1928 року в колонії Салтіньо (українська вулиця), Іваї, Парана (Бразилія). Початкову школу закінчив у рідному Салтіньо. У 1940 році вступив до Малої семінарії святого Йосифа (ЧСВВ) у Прудентополі (Парана). У січні 1943 року вступив до новіціату 
отців василіан у Прудентополі. У 1945 році переїхав на Ірасема, де здобув гуманітарну і філософську освіту. Наприкінці 1948 року розпочав богословські студії в Григоріанському університеті в Римі, здобув ступінь бакалавра та ліценціата.
1 січня 1950 року склав вічні обіти в Римі, у церкві Святих Сергія і Вакха. Піддияконські свячення отримав 4 березня 1951 року в Колегії святого священномученика Йосафата в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко). Дияконські свячення отримав 25 березня 1951 року в Римі, а ієрейські свячення — 12 листопада 1951 року в церкві Святих Сергія і Вакха в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко).
Від серпня 1952 до 1955 року – помічник у церкві Святого священномученика Йосафата в Прудентополі; віце-ректор і професор Малої семінарії.
1955-1959 роки – ректор і професор Малої семінарії.
1959-1969 роки – ігумен обителі і парафії Святого священномученика Йосафата в Прудентополі.
1961 року – магістер новіціату сестер служебниць і катехиток Серця Ісусового.
1965 року – обраний консультором бразильської провінції Святого Йосифа.
1969 року – брав участь у генеральній капітулі отців василіан у Римі. Того самого року призначений ігуменом Студійної обителі отців василіан у Куритибі.
1970 року – обраний протоігуменом провінції Святого Йосифа отців василіан у Бразилії.
29 листопада 1971 року – номінований Єпископом-помічником Владики Йосифа (Мартинця) з правом наступництва.
13 лютого 1972 року Святіший Отець Павло VI у базилиці Святого Петра в Римі уділив йому єпископські свячення. У березні повернувся до Бразилії і розпочав своє пастирське служіння разом із Владикою Йосифом (Мартинцем).
У травні 1978 року, у зв’язку з тим, що Владика Йосиф склав повноваження, перебирає керівництво єпархією.
13 грудня 2006 року Святіший Отець Венедикт XVI, згідно з 210 кан., § 1 Кодексу канонів Східних Церков, потвердив зречення Владики Єфрема з уряду Єпарха Куритибського.
