7 грудня катедральний храм Жировицької Божої Матері та св. мучч. Сергія і Вакха був переповнений духовною радістю та святковою атмосферою, адже цього дня до них завітав святий Миколай.
Святкування розпочалося з Божественної Літургії, яку очолив єпископ-емерит Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії Преосвященний владика Діонісій (Ляхович), йому співслужили віце-парох о. Михайло Карпінець та диякон Святослав Пастущак.
Під час служби архієрей звернувся до парафіян із повчальним словом:
Дорогі брати і сестри!
Святий Миколай - це один з найбільш популярних святих у світі. Він жив у 4-ому столітті, одначе памʼять про нього, мов червона нитка, прошиває вже тисячоліття. В Італії зараз начисляють приблизно 273.000 імен Нікола. В Україні, у минулому столітті, імʼя Микола між усіма іменами займало перше місце, було зареєстровано у свідоцтвах народження майже два мільйони імен.
Владика наголосив, що у сьогоднішньому Євангелії: «Ця притча - це монолог багача зі самим собою, який вражає кількістю займенників першої особи: "...мені зібрати плодів моїх... зруйную житниці мої... і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. Ось, що я зроблю, я зруйную, я збудую, я зберу, я скажу собі: «Душе моя, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий,веселись». Ця програма багача може бути не такою далекою від нашої, адже у нас може царствувати цей «я», «мій», «моє», «мені», «моїх», яка захована глибоко у серці, як бажання і програма, щоб наші добра зростали і дали гарантію для життя. У такому зосередженні на собі важко уявити собі можливість ділитись з тими, що нічого не посідають. У цій євангельській притчі безумність багача в тому, що він ставить весь акцент на своїй особі, на «я», «мій», «моя». Не існують для нього інші особи в дієслові «бути». Не існує для нього «ти-він-вона-воно», ані «ми-ви-вони». Однак, у реальності життя так воно не є. Інші мене випереджають. «Ти» випереджає «Я». Дитина відчуває, що мама її любить, тому вона є «хтось». Ти, мамо, мене любиш, отже я є кимось! Без «ти» немає «я». «Ти» матері випереджає дитину у всьому: у фізичному, біологічному, психологічному та в духовному рівні. І все, що людина має, одержує від множини «інших»: від батьків, братів і сестер; від сусідів, вчителів... Крім цього, мене випереджує земля, яка дає мені дає свої плоди; Без дару води, повітря, сонця, дощу, дня і ночі не було б можливе моє життя. Без множини тих «інших» - я не існував би. Вся реальність каже: «Не будь, отже, нерозумним, впираючись тільки на «Я», «моє», «мені»... Проте, є ще інший - великий «Ти - Бог», про якого людина забуває. Він є початком всього буття. Людина так зосереджена на своєму «Я», що каже, що Бога немає. Тому «Я» стає на місце Бога. Про цю безумність говорить вже псалмоспівець: «Безумний каже у своїм серці: "Немає Бога!"» (Пс 14,1).
Проповідник продовжив: "Сучасний атеїзм збудований саме на «Я», який має свій початок на цьому філософському принципі «Я мислю, отже, я існую!». Цей «Я» дуже небезпечний! Він є причиною малих і великих війн, який сьогодні здатний спалити все ядерним вогнем. Коли Ісус навчає учнів молитви, він виключає слова "Я", "Моє", а на його місце ставить «Ти, Отче!», «Отче наш», «твоє імʼя...», «твоє царство...» «твоя воля...»; коліб нашт насущний дай нам сьогодні»... «Прости нам провини наші..." Християнське визтя починається там, де закінчується самодостатність... В тому всьому надзвичайний приклад св. Миколая для нас. Він має справжню Божу мудрість, дуже далеку від безумного багача. Його родичі були багатими. Але він не користувався тим «я зібрав, я будував». Не говорив і не діяв в напрямку «моє царство», «моє імʼя», «моя воля», хліб мій...», а радше цей «хліб», зароблений батьками, ставав «хлібом нашим», хлібом для тих, що його не мають. Він є втіленням Божої любові, обличчям люблячого Отця і тим самим учителем любові. Берімо сьогодні до уваги також те, що слухали з листа Апостола Павла до Ефесян:«Прокинься, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!" > Святослав: Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, - не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час бо дні лихі. Просімо Святого Миколая всього того, що собі намітили просити, а передусім цієї любові, що походить з небес, яка здатна зціляти, прощати і перемагати всякі біди, особисті і народні".
Після Літургії настала найочікуваніша мить - до храму завітав Святий Миколай. Діти, які готуються до Першої Сповіді та Святого Причастя, підготували для святого Миколая вірші та пісні, щиро та зворушливо виражаючи свою вдячність і любов.
Всі парафіяни в храмі відчули на собі справжнє тепло та доброту, яку приносить цей великий святий. Віряни вдячно приймали подарунки та благословення, відчуваючи дух єдності та радості.
Це свято стало чудовим нагадуванням про важливість добрих вчинків, милосердя та любові до ближнього. Ця подія принесла не лише подарунки, але й духовне збагачення, яке надихатиме парафіян на добрі справи протягом усього року.
Прес-служба парафії
