LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці

Жировицька Богородиця

50 років тому в Римі відбулося освячення нового престолу та оновлення храму свв. Сергія і Вакха


31 жовтня 1971. Внесення мощей30 та 31 жовтня 1971 року в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці Патріархом Йосифом був звершений Чин освячення нового престолу, виготовленого італійським митцем Уґо Мацеї, та Чин оновлення храму, адже перед тим, ще у 60-их роках, церкву свв. Сергія і Вакха було продано, десакралізовано і зруйновано старий престіл, балдахин над ним і іконостас.

А 31 жовтня 1971 року Патріарх Йосиф урочисто вніс в українську святиню в центрі Рима мощі Святих мучеників Сергія і Вакха, покровителів храму.

В ці дні, 30 та 31 жовтня 1971 року, були звершені в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці Божественні Літургії за архієрейським чином, які очолив Блаженніший Патріарх Йосиф у співслужінні преосвященнішого Максима Германюка, митрополита Вінніпезького, преосвященнішого Амвросія Сенишина, Митрополита Філадельфійського, преосвященного архиєпископа Івана Бучка, Апостольського візитатора українців католиків у Західній Європі, єрея Івана Сиротинського з Торонто, єрея Володимира Андрушківа зі США. Дияконське служіння звершували диякони Любомир Мудрий та Маріян Бутринський зі США.

Освячення храму

8 вересня 1970 року, при храмі святих мучеників Сергія і Вакха та Чудотворної Жировицької Ікони Пресвятої Богородиці в Римі було проголошено персональну парафію для українців, що проживають на теренах Римської єпархії, проте, через ремонтні та реставраційні роботи урочистості з нагоди освячення нового престолу й відновленого храму відбувалися в днях 30-31 жовтня 1971 року. Також в тих днях відбувалися святкування з нагоди: 500-ліття появи Чудотворної Жировицької ікони Богоматері, 375-ліття Берестейської та 325-ліття Ужгородської Уній. На ці урочистості були запрошені всі наші єпископи з країн "Вільного Світу", та гості, з римського церковного і дипломатичного кіл.

До Рима, щоб взяти участь в цих урочистостях, а тоді - у П'ятому Архиєпископському Синоді нашої Церкви тоді приїхали 15 архієреїв. Також приїхали понад 150 священиків та мирян з Австралії, Південної й Північної Америк та з країн Європи. В тих днях до нашої церкви теж прибули кардинали, посли, представники римських дикастеріїв, музеїв та інших установ, як також і представники засобів масової інформації: преси, радіо й телебачення.

Субота, 30 жовтня

У суботу, 30 жовтня 1971 року, відбулося освячення храму святих мучеників Сергія і Вакха та відкриття української парафії в Римі. Того дня, урочистості розпочалися о 17-ій годині освяченням престолу. Відтак, - соборною Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Йосиф у співслужінні єпископів.

У своєму Слові з нагоди освячення церкви Блаженніший Йосиф сказав, що

нинішнє посвячення навіває на нас давні спомини майже за 400 літ, спомин недавнього свята Різдва Пресвятої Богородиці, якого ми не могли відпразнувати у свій день задля тутешніх робіт, і празник святих мучеників Сергія і Вакха, яких ікону тут бачите, чудесно збережену, подібно як і ікону Жировицької Божої Матері, по італійськи названу «Дель Паскольо», що красується за престолом […] Святим дивом цей храм, який названо в Римі «Сан Серджо і Бакко», дістав і другу назву, яку ви нині, на молитві посвячення вівтаря чули, а саме Рождества Божої Матері.

Того ж дня (у суботу, 30.Х.71) Владики надіслали Святішому Отцеві Павлові VI телеграму з ось таким текстом:

Телеграма
/30 жовтня 1971/
До Його Святости Папи Павла VI

З нагоди торжественних святкувань у 375-ту річницю Берестейської Унії і 325-ту Ужгородської Унії всі українські Владики, зібрані в римському храмі святих мучеників Сергія і Вакха, отриманому колись в дарі від Папи Урбана VIII – потверджують свій послух і вірність Наслідникові святого Петра і зобов’язання приняті своїми світлими попередниками, засвідчені документами берестейськими й ужгородськими, прохають опіки Апостольського Престолу для їхньої страждальної Церкви в Україні і просять Апостольського Благословення.

Неділя, 31 жовтня

Наступного дня, у неділю, 31 жовтня 1971 року, о 9-ій годині вранці, до новоосвяченого храму Ісповідник Віри, Блаженніший Йосиф торжественно вніс мощі святих мучеників Сергія і Вакха, покровителів храму. Опісля, очолив соборну Архиєрейську Літургію.

У проповіді, яку виголосив Блаженніший Йосиф дуже вирізнялися ці слова:

На жаль в останніх роках і храм і давня колегія опинилися в чужих руках, що довели їх до крайньої руїни. Та слава Богу, цей храм нині знову в наших руках, слава Пречистій Діві, що вона заопікувалася нами і забажала вернутися до нас, забажала вона того, щоб і ми верталися до неї, та й щоб вона була на віки між нами, щоб і в цьому храмі дальше голосилось Боже слово, а дім був розсадником української культури на поселеннях і плекав релігійного католицького духа.

Сьогодні ми надзвичайно вдячні Пречистій Діві Марії, що дійсно лише завдяки Їй ми могли, по великих труднощах, відзискати цей храм і вознести нашу молитву і пісні до святих мучеників Сергія і Вакха і Пресвятої Богородиці, щоб Вона, як дотепер, була все нашою заступницею і помошницею. А це дійсно доказ, що Вона хоче бути серед нас! Великі діла не можуть бути без Марії! І це сталось, пригадуючи нам про історичний факт Її Покрови над нами.

Як в суботу, так і в неділю церква була вщерть виповнена.

 Vnesennia Moshchej 31.10.1971

31 жовтня 1971 року: Торжественне внесення мощей Святих Мучеників Сергія і Вакха, покровителів храму.

По закінченні Божественної Літургії також було офіційно відкрито приміщення Музею Українського Католицького Університету.

В цих урочистостях, окрім українських ієрархів, також брали участь: Патріархи Східних Католицьких Церков; Префект Конґреґації для Східних Церков Кардинал М. Де Фюрстенберґ; префект Конґреґації для Віровчення Кардинал Ф. Шепер; президент Секретаріату для сприяння християнській єдності Кардинал І. Віллебрандс; Ефіопський Митрополит, Єммеру; Маланкарський, Танґалятіль та інші достойники Церкви й посли.

П’ятий Архиєпископський Синод

Того ж дня, 31 жовтня, по закінченні святкової Академії, всі наші Владики, які тоді прибули до Риму, під керівництвом Блаженнішого Верховного Архиєпископа Йосифа Сліпого, зібралися у просторій залі над церквою святих мучеників Сергія і Вакха та Чудотворної Жировицької Ікони Богоматері, при площі Мадонна дей Монті 3, щоб розпочати П’ятий Архиєпископський Синод УКЦ.

Через виправдані причини не могли взяти участь у зазначених урочистостях і, відповідно, в Архиєпископському Синоді архиєреї:
- Високопреосвященний Архиєпископ Гавриїл Букатко
- Преосвященний Владика Йосиф Мартинець
- Преосвященний Владика Андрій Роборецький, який не міг приїхати з огляду на стан здоров’я і уповноважив Кир Ніля Саварина заступати його у голосуваннях;
- Преосвященний Кир Василій Гопко з Пряшева сам не міг приїхати, проте заявив, що «він «духом з вами» і «приймає всі ухвали».

1-ше листопада 1971 року

1 листопада о 17:00 годині, усі присутні наші владики помолилися Святу Літургію за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (з 2015 - Праведний ) і Панахиду за полеглих за волю України. Церква святих мучеників Сергія і Вакха була переповнена з огляду на кількість присутніх тоді священиків та вірних, насамперед тих, які приїхали на освячення цього храму.

Після Богослужінь журналісти задавали запитання Блаженнішому, який пообіцяв, що невдовзі вони (владики) видадуть пресовий комунікат. За короткий час Блаженніший Йосиф передав комунікат своєму секретареві о. д-ру Іванові Хомі, який читав його на сходах будинку при церкві святих Сергія і Вакха :

Рим, 1 листопада, 1971.
Пресовий Комунікат Ч. 1
(год. 19:15)

Після торжественного посвячення української церкви святих Сергія і Вакха та врочистого відзначення 375-річчя Берестейської і 325-річчя Ужгородської Унії з участю 15 українських владик під проводом Блаженнішого Верховного Архиєпископа Кир Йосифа Українські владики розпочали вчора вечером, 31 жовтня цього року, свої СИНОДАЛЬНІ НАРАДИ і просять Святішого Отця про апостольське благословення для їхніх праць.

Президія Синоду

«Нарис Конституції Української Помісної Церкви» та вибір Постійного Синоду

Головним пунктом цього Архиєпископського Синоду стала дискусія в справі нарису Конституції Української Помісної Церкви. Окрім того, що на ньому було порушено тогочасні справи нашої Церкви, відбувся також вибір Постійного Синоду для Верховного Архиєпископа, який складається з чотирьох владик, крім Блаженнішого.

На підставі церковного права в склад Синоду ввійшли два найстарші архиєпископи, Архиєпископ Іван Бучко і Митрополит Амврозій Сенишин. Верховний Архиєпископ назначив Митрополита Максима Германюка. Присутні, за третім голосуванням, вибрали єпископа Андрія Сапеляка. Постійний Синод вибраний на п’ять років.

Синод закінчився у суботу, 6 листопада.

У листі з Держсекретаріату Ватикану від 6 листопада 1971 року, який підписав Кардинал Джованні Вілло (G. Card. Villot) повідомлено, що Святіший Отець із великим задоволенням прочитав телеграму та уділив Апостольське Благословення.

Sunod 31.10. 6.11.1971Синод Єпископів 31 жовтня - 6 листопада 1971 року.

 На основі матеріалів доктора Олега Цуньовського

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі