1 листопада римо-католицька Церква відзначає урочистість Всіх Святих, канонізованих Церквою, тобто визнаних святими, і тих, імена яких невідомі. У цей день втішаємось радістю всіх святих, які вже в небі і молимо їх, щоб, закінчивши наш земний шлях, і ми були такими ж щасливими в небі, чи як каже Святе Письмо – блаженними. У празник Всіх Святих ми стаємо немов перед неозорим іконостасом, на якому бачимо незліченних мешканців Небесного Царства і разом з ними прославляємо Господа за Його милосердя і благодаті. А 2 листопада римо-католицька Церква спогадує всіх померлих, які осягнули Небесне Царство.

21 жовтня 2012 р. українська парафія свв. Сергія і Вакха в Римі відсвяткувала свій храмовий празник. Богослужіння з нагоди храмового празника очолив Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії Владика Діонісій (Ляхович).

Особливістю цьогорічного святкування був концерт української оперної музики за участю заслужених артистів України Вікторії Лук’янець та Наталії Шелепницької.

У неділю, 18 жовтня 2009 р.,  при  численному зборі духовенства та вірних з нагоди храмового празника було торжественно відслужено  Св. Літургію на честь св. мчч. Сергія і Вакха, покровителів персональної парафії для українців Риму.

Божественну літургію очолив та виголосив проповідь Преосвященний Владика Діонізій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський візитатор  для українців в Італії та Іспанії. З ним спів-служили о. Іван Кулик, новопризначений адміністратор парафії,

У неділю, 6 вересня 2009 р., в Римі відбулася урочиста передача уряду пароха української парафії Свв. мучеників Сергія і Вакха. Сьогодні на всій території Італії діють понад 120  душпастирських осередків УГКЦ. Проте єдиною  українською церковною громадою, що має титул персональної української парафії в Італії, є парафія Cвв. Сергія і Вакха на площі Мадонна деі Монті у Римі – найдавніша (від 1639 року) з українських церков поза етнічними землями. З 90-х років, коли до Італії почали масово приїжджати українські іммігранти, парафія Свв. Сергія і Вакха, окрім офіційного реєстру в Римській Курії, набрала і усіх ознак, характерних для повноцінної парафії, адже з того часу тут вирує справжнє духовне та культурне життя українських заробітчан, що гуртуються навколо Церкви.