LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці

Жировицька Богородиця

Щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування

Nad riadkamyПеред читанням святого Євангелія священнослужитель тихо мовить молитву: Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого Богопізнання і відкрий мисленні очі наші, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вложи в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі. Бо Ти єси просвічення душ і тілес наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Слова цієї молитви виявляють правду, що для того, аби пізнати Бога, потребуємо Божої благодаті, тому молиться священник: Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого Богопізнання – якщо Бог не дасть світло нашим серцям, то вони не здатні будуть Його, Бога, досвідчити. Устами священика Церква просить Бога не лише засвітити в серцях світло, щоб могти Його пізнати, але й благає, щоб це світло було нетлінним, тобто щоб воно ніколи не зникло, не було затьмарене чи поглинуте темрявою. Може здаватися незрозумілим, що священик просить в Бога саме нетлінного світла, адже те світло, яке Бог посилає у серця людей, і є нетлінним саме у собі. Навіщо ж тоді уточнювати про нетлінність світла? Насправді ми просимо, щоб Бог дав нам благодать зберегти у серцях це світло. Бог завжди посилає найкращі дари, і світло, яким Він просвічує людські серця, є нетлінним саме у собі, але якщо люди не хочуть жити у світлі Богопізнання, то вони самі своєю волею затьмарюють його, роблячи його таким чином тлінним. Тому священнослужитель у молитві перед читанням Євангелія просить, щоб світло Богорозуміння, яке Бог посилає нам, не було змарнованим у наших серцях.

Як не можемо своїми зусиллями здобути Богопізнання, так і не можемо самотужки розуміти євангельські проповідування, якщо Бог не відкриє наші мисленні очі, тобто очі духовного розуміння. Не можемо також і дотримуватися слова Божого без Господньої благодаті, тому священик в імені всієї спільноти молиться: Вложи в нас і страх блаженних Твоїх заповідей (страх, щоб не образити Бога зневагою Його заповідей). В кінці молитви стверджується власне, що наш Бог є Тим, Хто просвічує душі і тіла, тобто посвічує все єство людей, які бажають бути просвіченими (дозволяють Богові вилити на них своє нетлінне світло).

Після тихої молитви, якщо є диякон, між священником та дияконом відбувається діалог, в якому священник благословляє диякона, щоб Бог дав йому «слово благовістити силою великою». По цьому священник виголошує: «Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім», закликаючи вірних з усією молитовною уважністю, у мирі, стоячи вислухати святе Євангеліє. Слово «прості» саме означає заклик стояти прямо (не сидіти, не стояти на колінах). «Євангеліє» дослівно з грецької означає «Добра Вістка», тож слухати цю Добру Вістку годиться в шанобливій і гідній поставі, а саме стоячи. Стояння – найбільш гідна постава людини у нашій літургійній традиції. Звичай ставати навколішки на читання святого Євангелія не має підґрунтя в текстах Божественної Літургії (навпаки, є прямий заклик «просто стояти»), а окрім того не відображає дух Євангельського читання, яке звістує нам радість спасіння.

На останні слова священника з виголосу ««Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім» люди відповідають: «І духові твоєму», тобто навзаєм бажають миру священнику. Далі диякон, якщо є, або священник виголошує, з якого з чотирьох Євангелій буде зачитаний уривок («Від Матея або Марка, або Луки, або Йоана святого Євангелія читання»). Люди перед і після читання святого Євангелія співають: «Слава Тобі, Господи, слава Тобі». Увесь текст святих Євангелій добре вписується у це коротке славослов’я перед і після його прочитання, так як увесь текст є Доброю Звісткою про спасіння у Христі і за дар цього спасіння славимо Господа. Як і читання Апостола, так і читання Євангелія, зовсім не є довільним: на кожен день, в якому звершується свята Літургія святителя Йоана Золотоустого або святителя Василія Великого, приписаний той чи інший фрагмент Євангельського читання. Від святої і великої неділі Пасхи починається читання Євангелія від Йоана, далі слідує Євангеліє від Матея, потім перечитується Євангеліє від Марка та врешті від Луки.

Марія Ярема

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі