Раю всечесний, преславна красо, Богом створена оселе, безконечна радосте й насолодо, славо праведників, пророків окрасо і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього, щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом, та сподобив нас спожити з дерева життя і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі, – поетично звертаємося до раю наче до живої істоти на Вечірні Сиропусної неділі. Втрачений рай – основна тема цієї неділі, тоді як відкритий наново рай – тема неділі Пасхи.
Стихира Вечірні вказує, що рай сотворений не сам задля себе, але задля людей, які мають його населяти. Рай названий преславною красою, безконечною радістю й насолодою, і усе це Бог дарує праведникам, пророкам, святим, щоб вони жили у цій красі, радості й насолоді. Після гріхопадіння перших людей рай вимушено перестає виконувати свою місію – бути житлом для святих і праведних, адже не стало на світі цих святих і праведних, знайшлися лише переступники. Тож у літургійній молитві Сиропусної неділі волаємо до раю: Шумом листя своїх дерев моли Творця всього, щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом. І Творець таки відчинив, пославши свого Єдинородного Сина, щоб спасти переступників та вчинити їх знову святими. Після смерті і воскресіння Христа Ісуса древній рай, зачинений гріхом прародичів, наново розкрився, тож знову став житлом, бо знову знайшлися святі і праведні, щоб його населяти. Ці святі і праведні змогли такими стати через святість і праведність Христа – їхнього Спасителя. Бувши переступниками, як і їхні прабатьки, стали праведними завдяки Тому, Хто їх оправдав – Ісусові Христові. І радість, якою насолоджувалися в раю прабатьки, знову стала радістю людей. І дерево життя знову стало їм доступне для споживання плодів. Якщо до гріха Адамові та Єві не було заборонено споживати плоди з дерева життя, а лише не можна було їсти плоди з дерева пізнання добра і зла, то після гріха Бог турбується про те, щоб вигнати Адама та Єву з раю, щоб вони не споживали з дерева життя (Бт 3, 22-24). Адже спожити з дерева життя у стані гріха означало б вічно жити у гріхові, чого Бог не хотів допустити людям, бо тоді рай для них вже ніколи б не став оселею. Після відкуплення у Христі ми знову можемо споживати плоди з дерева життя, бо своєю смертю Господь вивів нас зі стану безвихідного гріха.
А що таке це дерево життя? Деревом життя є Господній хрест. Життя вічне люди отримали та отримують саме через Христа, розіп’ятого на дереві життя. А що таке споживати плоди з дерева життя? Це означає прийняти те спасіння, яке Господь Ісус подарував всім людям. А як його прийняти? Люблячи Бога та ближнього, живучи вірою в Христа Спасителя та виконуючи заповіді. Тільки так втрачений рай стає знову знайденим і ненаселена краса стає знову населеною.
Марія Ярема
