У тілі ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового – так називає святого і славного пророка Іллю тропар, яким молимося у день його пам’яті1. Знаємо з Писання, що пророк Ілля був сповнений надзвичайними силами та благодатями від Бога, які робили його подібним до ангела у тілі, адже міг під рукою Господньою швидко переходити великі відстані (див. 1 Цар 18, 46), міг сорок днів і сорок ночей іти до Хорив-гори, підкріплений попередньо поживою від ангела (див. 1 Цар 19, 5-8), міг зрештою розпізнавати прихід Бога (див. 1 Цар 19, 11-13). Пророків основою святий Ілля названий тому, що був одним з ранніх пророків в Ізраїлі та палав неабиякою горливістю за Господа сил (пор. 1 Цар 19, 14). Щодо титулу другий предтеча пришестя Христового, то цей титул пов’язаний з вченням старозавітних книжників, які стверджували, що перед приходом Месії вдруге на землю прийде Ілля та приготує Йому шлях (див. Мк 9, 11), так же як він за земного життя очищував народ від ідолопоклонства та фальшивих пророків (див. 1 Цар 18, 40). Ісус підтвердив, що Йому передує Ілля, але мав на увазі не другий прихід на землю старозавітного пророка, а нового Іллю, тобто продовжувача справи Іллі – пророка Йоана Хрестителя (див. Мк 9, 12-13).
Кондак у день пам’яті святого пророка Іллі2 називає його і пророком, і провидцем. Пророк – той, хто про-рікає, тобто наперед говорить або радше сутнісно (глибинно, правдиво) говорить (старослов’янське «ректи» – говорити). Провидець – той, хто про-видить, тобто наперед бачить або радше сутнісно бачить («видіти» – бачити). Власне святий Ілля був і тим, хто говорив, і тим, хто бачив великі діла Бога нашого, тому і сам був великоіменитим, тобто мав «велике ім’я». Перша книга Царів згадує багато надзвичайних чудес, що їх Бог творив через пророка Іллю, починаючи від стримання дощу та роси в Ізраїлі і закінчуючи воскресінням сина вдови з Сарепти, а також розповідає про надзвичайний зв’язок Іллі з Богом, починаючи від чистого чуття та слухання пророком Божого слова і закінчуючи видінням Бога у лагідному вітерці (див. 1 Цар 17-19). Друга книга Царів описує чудесне взяття пророка Іллі живцем на небо (див. 2 Цар 2, 11-12), а євангелисти Матей, Марко та Лука – однозгідно звістують про розмову Іллі та Мойсея з Христом у день Його Преображення (див. Мт. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30). Називати пророка Іллю «великоіменитим», отже, зовсім не є перебільшенням. Його надзвичайне палання горливістю за Господа створило йому оце велике ім’я на довгі чи радше вічні віки.
1. У тілі ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний, з висоти зіслав Єлисеєві благодать недуги відганяти і прокажених очищати. Тому й на тих, що почитають його, зливає зціління.
2. Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий, вістуванням твоїм Ти встановив водоточні облаки. Моли за нас єдиного Чоловіколюбця.
Марія Ярема
