Коли Ти, зійшовши, язики змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики Ти роздавав,у з’єднання всіх Ти призвав. I одноголосно славимо Пресвятого Духа. Це слова кондака свята Зіслання Святого Духа.
Піснеспів побудований на протиставленні старозавітної події помішання людської мови при будівництві Вавилонської вежі (див. Бут 11, 1-9) та новозавітної події говоріння різними мовами при зішесті Святого Духа (див. Дії 2, 1-11). Будівничі Вавилонської вежі бажали своїми силами досягнути неба та утворити собі ім’я (пор. Бут 11, 4), тоді як учні Христові, щойно бачивши вознесіння Учителя на небо, добре розуміли, що небо досяжне хіба Тому, Хто зійшов з неба (пор. Йо 3, 13), і не намагалися утворити собі ім’я, але проповідувати ім’я Христа. Будівничі Вавилонської вежі прагнули не розпорошуватись по всій землі (пор. Бут 11, 4), тоді як апостоли Ісусові, навпаки, розпорошилися по всьому світу, «по всій землі залунав їх звук, на край світу – їхні слова» (Пс 19 (18), 5). При будівництві Вавилонської вежі Бог зійшов наниз, аби вчинити так, щоб одномовні люди «не розуміли одне одного» (Бут 11, 7), тоді як у день П’ятдесятниці по воскресінні Ісуса Бог зійшов наниз і вчинив так, що різномовні люди розуміли апостолів. Завершенням історії з будівництвом Вавилону та вежі у ньому стало те, що «розсіяв їх [будівничих] Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто» (Бут 11, 8), тоді як історія зі зісланням Святого Духа ще не завершилась, адже Дух і далі сходить на учнів Христових, а повсякчасним результатом цього зішестя є єдність тих, які розсіяні по всій землі (пор. Йо 11, 52). Саме тому ми одноголосно славимо Пресвятого Духа, як каже кондак.
Бог ніколи не руйнує діла людських рук, якщо це діло є людям на добро. Вавилонська вежа, якби була довершена, не була б добром для людей, а лиш приводом для пустої самохвальби і гордощів та виявом самообману. Бог не позбавляє людей розуміння одне одного, якщо таке розуміння їм на добро. Порозуміння людей у Вавилоні було значно гіршим для них, ніж нерозуміння розсіяних по світу. Бог завжди однак сходить наниз, щоб укріпити людей, які творять діла собі на добро, і завжди дає розуміння тим, яким це корисно. Дух Святий чинить так, що люди не розуміють одне одного, хоч говорять однією мовою (тоді коли розуміння некорисне), і чинить так, що люди розуміють одне одного, хоч говорять різними мовами (тоді коли розуміння необхідне). Дух повсякчасно чуває над нами, над «будівництвом» наших рук, над нашим «язиком», щоб усіх привести до спасіння у Христі.
Марія Ярема
