На висоті правдивої повздержности Господь тебе поставив, як звізду необманну, що просвічує світокраї, наставнику Йоане, отче наш. Цими словами кондака оспівуємо святого Йоана Ліствичника у четверту неділю Великого посту.
Преподобний Йоан прирівняний у згаданому піснеспіві до зорі. Порівняння Христа та святих з небесними світилами є частими у літургійних текстах. Зазвичай Христа звемо Сонцем, однак трапляється, що і святих людей звемо сонцями чи сонячними променями. У контексті легко розрізнити, про кого йде мова: про Христа-Сонце, завждисяйне і невечірнє, чи про святих, які є сонцями не самостійними, бо беруть сяйво від Бога-Сонця і відображають його світові. Символ зорі також часто трапляється у церковних піснеспівах. Знову ж таки деколи його стосують до Христа, але значно частіше до святих. Преподобний Йоан Ліствичник, отже, як і багато інших святих, названий зорею, і то зорею необманною, себто такою, яка чисто, а не викривлено відображає Світло.
Кондак водночас представляє повздержність (стриманість від пристрастей) як небо, на якому світять наче зорі ті, що, подібно до святого Йоана Ліствичника, досягли успіхів у повздержності. Серед цих людей-зір, як каже кондак, преподобний Йоан поставлений Богом на висоті, тобто він особливо відзначився чеснотою стриманості. Воднораз приклад Ліствичника не зостався без наслідування, його світло просвітило світокраї (краї світу).
Символ зорі дуже влучно відповідає постаті преподобного Йоана та інших святих, адже як би далеко від нас не були зорі, їх видно на землі з різних місцин. Так і зі святими: як би далеко вони не були від нас у часі та просторі, їхнє світло видне нам у всіх краях світу.
Марія Ярема
