Видіння ангелів, приникших на землю

Stritennia 1У день передсвяття Стрітення Господнього у тропарі молимося: Небесний хор небесних ангелів, приникши на землю, бачить, як Мати, що не знала мужа, вносить до храму Первородного всієї тварі, що прийшов як немовля, і тому з нами співає передпразденственну пісню, радуючися.

Піснеспів говорить про радість ангелів, які з нами співають передсвяткову пісню, бачачи, як Пресвята Богородиця вносить до Єрусалимського храму сорокаденне Немовля Ісуса для здійснення над Ним закону про посвяту Богові первородного сина. В типовий для літургійних текстів спосіб тут представлене зміщення часу (оскільки свято ще не наступило, то пісня передсвяткова, але водночас ангели вже бачать, як Діва-Мати вносить до храму Христа). Ангели не просто спостерігають цю подію, вони аж приникли до землі, тобто до світу людей. Адже справді діється у світі щось цілком незнане для них, які живуть у вічності. Вони бо завжди знали Бога як вічного, незмінного, всюди присутнього, а тут впізнають Його в малому немовляті, яке має рости і змінюватися та бути обмеженим конкретним простором. Водночас ангели не втратили Його присутності у небі, а далі є поряд Нього, завжди вічного, незмінного та всюди присутнього. Син Божий не перестав бути тим, ким був – Богом, але став тим, ким не був – Первородним всієї тварі, і саме це найбільше дивує ангелів та викликає їхню радість. Що означає Первородний всієї тварі? Це той, хто найвищий понад усе створіння, найперший серед них. А якщо найперший серед творіння, то значить є сотворений? Так, як людина Син Божий є сотворений. Але як Бог ні. Як Бог Він Творець. Отже, в одній особі Ісуса Христа є несотворений Бог (завжди був, є і буде) та сотворена людина (почала існування біля двох тисяч років та завжди буде). Хіба це не привід для надзвичайного подиву та радості ангелів?

Про це ж співаємо також у кондаку передсвяття Стрітення Господнього: З Отцем бувши, невидиме Слово нині ж видимим стало плоттю: несказанно від Діви народилося і руками старечими дається святителеві. Поклонімся Йому – істинному Богу нашому. Син Божий не перестав бути з Отцем, як і не перестав бути невидимим по Божеству, але водночас вчинив себе народженою видимою людиною, тобто став видимим плоттю (тілом). Як Бог Він не перестав перебувати у вічній славі, оточений ангелами, але як людина Він починає новий шлях. І як людина дотримується Ним же даного закону про посвяту первородного сина. Тому й приноситься Матір’ю до храму та кладеться у руки Симеонові, який благословляє Його. Усе це справді гідне ангельського і людського подиву та радості.

Марія Ярема

 


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії