Прообраз Хрещення

Bohojavlennia 3У Навечір’я Богоявлення співаємо у тропарі: Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою, як вознісся Ілля, i вода станула сюди й туди, та сухою зробилась йому мокра дорога, як правдивий прообраз хрещення, яким ми проходимо пливуче русло життя. Христос явився у Йордані, щоб освятити води.

Перша частина тропаря згадує нам про подію, описану в Другій книзі царів (2, 14), та представляє її як прообраз хрещення. Що це за подія? Це чудесний перехід пророка Єлисея через Йордан, який розступився перед ним на два боки після того, як пророк ударив по воді плащем свого попередника у пророкуванні – Іллі. Це сталося відразу по тому, як Бог забрав пророка Іллю живцем на небо. Бог наділив Єлисея чудодійною силою, як і Іллю, засвідчивши цим, що вони – Його посланці до народу. Чому старозавітна подія з чудесним переходом пророком Єлисеєм Йордану є прообразом новозавітного хрещення? Глибокий символізм святого таїнства Хрещення підказує нам відповідь на це питання. У таїнстві Хрещення занурення у воду1 означає смерть і погребення з Христом, а вихід з води – воскресіння з Ним. Як Єлисеєві сухою зробилась мокра дорога, так і нам, що виходимо у Хрещенні з води, в якій затопився всякий гріх2, сухою робиться мокра дорога життя, тобто наша життєва дорога робиться придатною для переходу. Саме життя, як каже тропар, є пливучим руслом, тобто протікає наче річна вода, минається. І це скороминуще життя ми проходимо власне хрещенням, тобто вірою в Бога, єдністю з Ним, смертю і воскресінням з Ним, якими робимо собі сухою, тобто придатною, дорогу.

Тропар закінчується доволі несподівано, на перший погляд, так як останнє речення вже не стосується ані чудесного життя пророка Єлисея, ані нашого пливучого життя, яке проходимо хрещенням, а стосується Господа Ісуса: Христос явився у Йордані, щоб освятити води. Насправді ж ця кінцівка пояснює усе попередньо сказане: пророк Єлисей, який чудесно пройшов по сухому Йордан, зробив це благодаттю Христа, Який освятив тоді води через доторк плаща Іллі; кожен з нас, охрещених, проходить по сухому пливуче русло життя благодаттю Христа, Який освятив води, затопивши в них наші гріхи. Христос явився у Йордані, щоб освятити води. Він освятив води, щоб освятити нас. Ми освячені, щоб жити вічно і блаженно.

1. Полиття водою голови, яке сьогодні частіше використовується в УГКЦ при здійсненні Хрещення, ніж занурення у воду, є доволі новою традицією, і попри те, що видимо менше нагадує смерть і погребення з Христом, все ж зберігає це символічне значення.

2. Тут не мається на увазі гріх прародичів Адама і Єви або «первородний гріх», так як східно-християнське богослов’я зовсім не навчає, що кожна людина зачинається з плямою гріха прародичів, а лиш те, що кожна людина несе наслідки цього гріха. Тому тут маються на увазі особисті гріхи людини. Якщо, отже, хрестять дитину, яка не має гріхів, то таїнство Хрещення у цьому випадку не відпускає гріхи (за їх відсутності).

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії