Окраса страстотерпців, очі Церкви, спільники Світла і одержувачі перемоги з висоти

Serhij i VakhУ день світлої пам’яті святих мучеників Сергія і Вакха, знатних римлян, що постраждали в кінці III або на початку IV ст.,1 у тропарі співаємо: Окрасо Христових страстотерпців і очі Христової Церкви, просвітіть очі душ наших, Сергію многострадальний і Вакху преславний; моліться до Господа, щоб ми уникли темряви гріховної і спільниками Світла Невечірнього явилися молитвами вашими, святії!

Святі мученики названі окрасою Христових страстотерпців (тих, що перетерпіли страсті), так як не втратили своєї краси, а лиш примножили її тоді, коли мучитель задля глузування велів водити їх, зодягнутих у жіночий одяг, Римом2. Святі названі також очима Христової Церкви, так як мученики символізують собою досконалий зір Церкви, яка бачить у світі свого Нареченого – Христа, а не почесті, маєтки, тілесне благополуччя і фізичне життя. Тож просимо святих Сергія і Вакха, щоб вони просвітили очі душ наших, бо ми нерідко осліплені саме почестями, маєтками, надмірним піклуванням про тіло. Усе це – прив’язаність до почестей, маєтків та насолоди тілесної – є темрявою гріховною. Христос же є Світлом Невечірнім, тобто Світлом, яке не заходить, як сонце увечері, а є постійно сяючим. І присутність Христа у нашому житті позбавляє нас оцієї темряви гріховної. Тому і наше прохання до мучеників, щоб їхніми молитвами нам, вслід за ними, стати спільниками Світла-Христа, а не спільниками темряви світу.

Вороги святих мучеників були власне людьми, які не зуміли побачити Світла, тому, огорнені темрявою облуди, не розуміли твердості волі, з якою віддавали за віру свої земні почесті та життя святі Сергій і Вакх. Не розуміли вороги, що жити з Христом є значно більшим і кращим, ніж жити у почестях і земному благополуччі. Святі ж мученики-римляни, як каже кондак, розум на ворогів мужньо ополчивши, всю їх облуду зруйнували і перемогу з висоти прийняли, однодумно взиваючи: «Добре і красно – бути з Христом!» Остаточна перемога, як каже нам цей піснеспів, була прийнята Сергієм і Вакхом з висоти, а не здобута ними на землі. Бо Христос сам переміг ворогів, смерть і гріх, а своїм святим подав можливість прийняти Його перемогу, злучитись з нею. Але щоб це стало дійсністю, святі повинні були попередньо перемогти себе. Лиш той, хто перемагає себе у поривах до гріховної темряви, приймає перемогу, даровану з висоти, над смертним страхом і самою смертю.

Марія Ярема

Примітка: 

Український переклад літургійних текстів Святим мученикам Сергію і Вакху, які використані у цій статті, зроблений Андрієм Протопсалтом.

1. Див. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 565-566.

2. Пор. Там само, с. 566.

 


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії