У земній святині Старого Завіту був намет, званий «Святе Святих», із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту (Єв 9,3-4). Цей намет звався «Святим Святих», бо у ньому зберігалися найбільші свідоцтва Боговибраності єврейського народу: кивот, а в ньому манна, жезло Арона, таблиці із заповідями. Манна – небесна пожива, Аронів жезл – знак помазання на священство (палиця Арона чудесно розквітла на знак того, що саме його і його потомство Бог вибрав собі у священство, а не інші роди), таблиці – знак союзу.
Дорогі Брати і Сестри!
У каноні Святого Письма не маємо жодної згадки про те, що святі Йоаким і Анна свою трирічну дівчинку посвятили на виховання і службу в Єрусалимському храмі. Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці основане на церковному переданні, зокрема на Протоєвангелії Якова. З нього дізнаємося, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Йоаким і Анна, були бездітними і зробили обіцянку про те, що коли Господь дасть їм дитину, віддадуть її на службу Богові у храмі в Єрусалимі. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм дочку, i дали їй ім’я Марія. Коли дівчинці виповнилося 3 роки, її батьки Йоаким і Анна виконали свою обіцянку і привели її до Єрусалимського храму та віддали під опіку первосвященика Захарії, батька святого Йоана Предтечі, і Симеона, який кілька років пізніше прийме у свої руки малого Ісуса і скаже: «Нині можеш відпустити слугу твого, бо мої очі бачили твоє спасіння» (Лк 2,29-30).
Днесь благовоління Божого предзображення і спасення людей проповідання, у Божому храмі Діва ясно з’являється і Христа всім предзвіщає. Їй і ми голосно закличмо: Радуйся, промислу Створителя сповнення, – такими словами Церква представляє зміст свята Входу в Храм Пресвятої Богородиці. Вона, приведена малолітньою на виховання в Храм, насправді сама стає всім наче Виховницею: предзображає (накреслює, наперед робить явним) Боже благовоління (благу волю), проповідує спасення людей, Христа всім предзвіщає (наперед звіщає). Звісно, що цим тропар не хоче сказати, що Марія наперед знала, що стане Божою Матір’ю, чи тим більше тим хвалилася перед іншими. Ні. Сама Її постать свідчила про Бога, про Його вірність обітниці Месії та спасіння всіх у Ньому. Нічого не знаючи про те, що стане преблагословенною Матір’ю Христа, Марія вже від малку є Його проповіданням, вмістилищем Його волі, звіщанням світу Його любові, яка виявиться у дарі спасіння.
Радість усім передвіщає нині Анна, родивши супротивний печалі плід – єдину Приснодіву, Яку і приводить, як сущий храм Бога Слова і Матір чисту, молитви діючи, днесь із радістю у храм Господній, – співаємо у тропарі Передсвяття Входу в Храм Божої Матері. Тропар починається із ствердження, що св. Анна, матір Богородиці, звіщає радість. По-людськи це може викликати певне здивування: як може матір радіти тому, що її малолітня дитина від неї забирається, щоби виховуватись окремо у Єрусалимському Храмі? Але тропар відображає не людську логіку радості чи не радості, але логіку радості спасіння. Анна передвіщає радість спасіння у Христі, що у свій час народиться від Тієї, що Її нині вводять у Храм Господній. Власне тому Марія названа плодом лона Анни, який супротивний печалі. Бо яка печаль може гнітити, якщо довгожданний прихід Месії уже так близько? Тому у дусі Анна радіє, хоча людські почуття могли бути й відмінними (сум з приводу розставання).
Кондак свята Введення у храм Пресвятої Богородиці урочисто звіщає: Пречистий храм Спасів, дорогоцінна світлиця і Діва, священна скарбниця Божої слави днесь уводиться в дім Господній, благодать з собою вводячи, що в Дусі Божественнім, яку оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна. Пречисту Діву, яка ще зовсім дитиною вводиться у храм, названо у цьому піснеспіві Спасовим храмом, дорогоцінною світлицею, священною скарбницею Божої слави, оселею небесною. Ці титули начебто ще зарано приписані Діві Марії, адже на момент входу у храм Вона не носила у лоні Христа, тобто не була ще храмом чи світлицею, чи скарбницею слави, чи оселею небесною.
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
