Святкуючи Собор святого Архистратига Михаїла й інших безплотних сил, у Вечірній роздумуємо над старозавітними читаннями, котрі допомагають глибше усвідомити зміст свята. Перше читання – з книги Ісуса Навина – розповідає про появу начальника Господнього війська, тобто Архистратига Михаїла, Ісусові Навинові, начальникові ізраїльського війська. Ісус Навин визнає вищість влади Архистратига, називає його владикою і запитує про вказівки. Тобто, будучи начальником свого війська, не покладає надію на перемогу власними силами, але просить і чекає на поміч від Господа, підкоряється вказівкам начальника Господнього війська, який, у свою чергу, цілковито підкоряється волі Божій.
Друге читання говорить про появу ангела Господнього Гедеонові. З тексту виглядає, що ангел Господній ототожнений з самим Господом. Тобто виглядає, що йде мова про те, що Господь у вигляді ангела з’являється своєму доброму слузі і доручає йому непересічне завдання – звільнити синів Ізраїля з рук мідіян. Тож тут образ ангела представлений як того, хто звіщає, доручає, провадить і перебуває поруч.
У третьому читанні, взятому з книга пророка Ісаї, образно говориться про падіння Люцифера і перемогу над ним Архистратига Михаїла. Той, хто хотів на небо зійти, над Божими зорями поставити свій престол, зробитись як Всевишній, насправді провалився в Шеол, яму преглибоку. Це перегукується з Євангельським читанням свята, де Христос каже: Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба (Лк 10, 18). Сама ж боротьба на небі і перемога Архистратига Михаїла представлена в книзі Одкровення (12, 7-12).
Тож читання Вечірні свята представляють нам Архистратига Михаїла та інші небесні сили як вірних служителів Божих, носіїв Його святого Імені та волі, а водночас закликають усіх нас також бути такими носіями.
Марія Ярема
