«Що таке людина, що Ти про неї пам’ятаєш? Або син чоловічий, що Ти навідуєшся до нього? Ти вчинив його мало що меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю. Усе підкорив йому під ноги», – так звертається до Бога псалмопівець (Пс 8,5-7), слова якого повторяє новозавітній автор Послання до євреїв. Людина є мало що менша від ангелів, а все ж менша, але не по своїй природі, бо людина – образ Божий, а по своїй подобі: бо менше, ніж ангели людина є подібною на Бога. А однак Бог посилає ангелів служити людині. І безплотні духи небесні, подібні на Бога, досконало виконують волю Господа. Їхнє слово зобов’язуюче, повне сили та благодаті, а його переступ усяко карається. Вони, перевершуючи подобою людину, не соромляться служити людині. Вони, що живуть у вічності, не нехтують тими, що живуть у часі. Вони, що безперестанно славословлять Бога, схиляються до тих, що так нечасто пам’ятають про свого Господа. Вони, безтілесні, не відкидають благання тілесних.
Однак не слід радіти тим, що ангели нам служать і все підкорене нам під ноги, і світ майбутній даний нам. Але потрібно радіти тим, що наш Бог є повсякчасно поруч, заступаючи нас своїми безплотними силами, охороняючи покровом крил духовної їхньої слави, записуючи незбагненно наші імена на небі.
Марія Ярема
