«Чому, о Господи, Ти допустив, щоб ми блукали далеко від Твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, Тебе більше не боялось?» (Іс 63, 17) Такі слова чуємо у читаннях Вечірні свята славного великомученика Димитрія Солунського або ж Мироточця, яке відзначаємо 8 листопада (н.с.). Пророчі слова явно спонукують до вірності Господеві, такої вірності, яку посідав ранньохристиянський великомученик Димитрій (†306 р.Б.). Адже він, будучи можновладцем, а саме солунським проконсулом, не вважав практикування своєї віри чимось негідним такого високого становища, яке посідав.
Страждання святого, славного великомученика Христового Димитрія
Слово Митрополита і Архиєпископа Ігора Возняка на свято Святого Великомученика Димитрія Мироточця
Слуга не більший від Пана, але в усьому на Нього подібний
Великомученик Димитрій Солунський – приклад жертвенної і правдивої вірності Господеві
Та й ви свідчитимете, бо ви зі мною від початку. Слово на свято великомученика Димитрія
Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди (1 Тим 2,4). Він бо дав себе самого як викуп за всіх (1 Тим 2,6). Для того, щоб привести усіх до пізнання правди, Господь доручає тим, які правду пізнали, ділитися нею. Слуги Його покликані нести слово свого Господа у світ. А світ цей їх ненавидить, як зненавидів передше і самого Бога, переслідує їх, як переслідував передше і самого Бога (пор. Йо 15,18.20). Але саме у світ посилає Господь своїх слуг, хоча вони не від світу (Йо 15,19). Бо якщо Христос прийшов у світ, то й слуги Його послані до світу. Якщо Христос страждав, то й слуги Його страждатимуть, бо не більші вони від Пана свого. І якщо Христове слово зберігали, то і слово слуг Його зберігатимуть (Йо 15,20).
Святий великомученик Димитрій народивсь у місті Солуні від доброрідних і благочестивих батьків; батько його був воєводою Солуня-міста, таємно віруючи в Господа нашого Ісуса Христа і служачи Йому. Не сміючи ж явно ісповідувати пресвятого Його імені, бо велике було тоді на християн від нечестивих царів та мучителів гоніння, боявся-бо грізної небезпеки від беззаконних, тримав у собі схований бісер віри Христової: беріг усередині палат своїх у таємній молитовниці дві святі ікони, прикрашені золотом та коштовним камінням: одну – воплоченого Спаса нашого, другу ж Пресвятої Богоматері – перед ними завжди кандила [1] запалюючи і тиміям кадячи, із одновірною жінкою своєю молився істинному, Який живе у виші, Богові і єдинородному Синові Його й пренепорочній Володарці [2].
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії
