Неділя 6-та по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Римлян 12,6-14
6. Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – то з радістю. 9. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. 10. Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. 11. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; 12. веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; 13. святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. 14. Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
В уривку послання до Римлян, яке читається у Святій Літургії шостої неділі по Зісланні Святого Духа, чуємо найперше про різноманітність Божих дарів. Кожен отримує від Бога благодать і дари, і у кожного ці дари різні. Дари ці дані для того, щоб за їх допомогою служити Богові та ближнім. Непотрібно заздрити комусь через наявність у нього того чи іншого дару, але потрібно належно служити своїм даром. Не каже Апостол, що пророцтво є кращим даром, ніж служіння, ані що навчання є благороднішим, ніж напоумлення. Ані не є чимось більшим головувати, аніж давати у простоті. Усі ці дари походять від єдиного Бога і дані в різній мірі. Святістю і праведністю є цілковито віддати себе на служіння саме тим даром, який даний від Бога. Саме цей дар є найкращий.
Далі Апостол Павло заохочує бути щирими та ревними у своїх почуттях та діяннях: давати у простоті, головувати дбайливо, милосердитися з радістю, любити нелицемірно та братньою любов’ю. Замало є просто ненавидіти зло, каже Апостол, потрібно чинити добро. Замало є шанувати когось лише у відповідь на пошану, потрібно випереджати пошаною іншого. Замало є бути помірно ревним, але потрібно духом горіти. Замало є надіятися, потрібно надіятися без розпачу, а у веселості. Замало є зносити горе, потрібно у ньому бути терпеливим. Замало є молитися, потрібно витривалим бути у молитві.
На завершення уривку чуємо заклик помагати святим у потребах. Святими Апостол називає тих, які увірували в Христа. Цікаво, що увірувати в Христа для Апостола Павла є рівнозначним бути святим. Справжня віра у Христа не може не привести до справжньої святості. Тому Апостол сміливо називає християн святими. Дбання про гостинність, благословення для тих, що гонять та проклинають, є рисами справжньої святості святих.
Святими усі ми названі, які носимо ім’я християн. Ми усі отримали необхідні дари для того, щоб жити свято. Кожен з нас отримав різний дар, але усі маємо одне покликання – бути святими.
Марія Ярема
