Від свята Вознесіння ГНІХ (9 червня) до Зіслання Святого Духа (19 червня) в УГКЦ проводиться Декада місійності. Її мета: допомогти всім вірним наново відкрити і збагнути, що парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Тому віруючі покликані ділитися досвідом своєї віри, і то не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми. Декада місійності служить для того, щоб у ці десять днів спільного і молитовного очікування П’ятдесятниці сповнитися силою з висоти, щоб Дух Божий знову зійшов і перемінив усіх нас.
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності» на восьмий день декади, а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Власний хрест
Боже Слово: «А й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде). Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою. Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені. Ми мусимо натрапити на якийсь острів»… А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з’їсти: «Оце сьогодні, – казав, – чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого… Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить». Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти (Ді. 27, 1-44).
Роздуми: Святий Павло не один раз ризикував своїм життям. Це може багатьох дивувати, бо ж він був виваженою та розсудливою людиною. Однак для нього було щось цінніше від життя – проповідувати Євангеліє, щоб якнайбільше людей привести до воскреслого Ісуса Христа, нашого Спасителя. Дорогою до Дамаска йому самому було даровано спасіння, з любові й милосердя, і тепер він хотів донести це іншим. Це не означає, що апостол Павло не бажав спокійного життя, але любов до Христа і до людей спонукала його йти далі й далі, несучи Євангеліє. Наскільки ми готові відмовитися від власного комфорту, щоб привести до Ісуса інших людей? Чи здатні постраждати задля Христа? Чи можемо відкинути «мудрість світу» і звіщати Євангеліє?
Цитата дня – свідчення: Життя християнина без хреста не є християнським, але якщо хрест позбавлений Ісуса, то він не є християнським. Християнський стиль життя – це взяти хрест разом з Ісусом і прямувати вперед. Не без хреста, не без Ісуса (Папа Франциск).
Значення власного хреста: Як я розумію Христові слова: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8, 34)? Наскільки я готовий нести свій хрест щоденних зобов’язань у вірі, наслідуючи нашого Спасителя, наших духовних світочів, героїв-новомучеників?
Молитва: Вдягнувши на себе, як слід, панцир віри і озброївшись хрестом, явились ви сміливими воїнами: хоробро спротивилися мучителям, подолали диявольський обман* і, як переможці, вдостоїлись вінків. Тому моліться завжди за нас, щоб спаслися душі наші (Октоїх, глас восьмий).
Місійне завдання: Сприймати різні життєві труднощі і виклики по-Божому, радісно, з усвідомленням, що я не сам, а що зі мною іде і допомагає мені сам Ісус Христос. Витривало молитися за своїх ближніх (чоловіка, жінку, дітей, внуків, родичів, друзів і ворогів) і своїми молитвами вести їх до Ісуса.
Про Декаду місійності
Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.
Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.
Молитва
Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.
Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!
Молитва «ЖИВОЇ ПАРАФІЇ»
Господи Ісусе Христе, Пастирю Добрий, як колись Ти пригорнув заблуканих овечок, щоб вони пізнали Твій голос і були Твоїм стадом, так і сьогодні глянь ласкаво з небесних висот на нашу парафію та зішли на неї Твого Святого Духа, щоб вона була місцем пізнання радості Доброї Новини. Скріплюй нас Твоєю присутністю та єднай нас кожночасно в молитві. Даруй нам духа служіння ближньому, щоб у нашій парафії кожний міг зустріти Тебе, милостивого Бога. Благослови наш духовний провід Твоєю мудрістю і дай, щоб ніхто з нас не шкодував ні часу, ні талантів, ні матеріальних дібр для розбудови Твого Царства. Єднай нас у мирі та злагоді, щоб ми були Твоєю спільнотою любові. Всели в нас місійного духа, щоб ми стали тим світилом євангельського слова, молитви і добрих діл, що кличе кожного до участі в Божественному житті, щоб славилося, Спасе, Твоє Ім’я з безначальним Твоїм Отцем та пресвятим, благим і животворящим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Декада місійності в українській парафії свв. Сергія і Вакха в Римі.
Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі свв. Сергія і Вакха або завантажити тут.
