Усе життя Христа-людини було позначене подіями та смислами, що перевищують людське щонайвище розуміння. Саме зішестя Бога у людство незглибиме. І незглибимо гарний образ життя, який показав Христос людству, зійшовши у нього. І не лише показав, але дав силу і благодать так жити. Сила ж і благодать для людства прийшла через добровільне безсилля і приниження Христа в Його Пасці.
Пасха Христова мабуть більше, ніж усе інше, бентежить людський розум своєю незглибимістю. Бо якщо важко збагнути, як вічний Бог зійшов у людське тіло, то як зглибити Його добровільні надмірно болючі страждання і смерть у цьому тілі? І якщо важко помислити, що Бог принизив себе, ставши людиною, то як подумати про те страшне пасхальне приниження у засуді, обплюванні, глузуванні, обнаженні, побитті і вбивстві злочинцями посеред злочинців?
Зійшовши у людство через Різдво, Бог зійшов до аду через Пасху. І якщо сходження у людство незглибиме, то як зглибити сходження Небесного до аду? Не менш незглибимим стало дивно-тихе і преславно-величне Воскресіння. Бо якщо Господь схотів бути так приниженим на яву всього люду, то чому не явив усім свою беззаперечну перемогу і превелику могутність? Чому так тихо явив таку кричущу славу?
Пасха Господня по правді незглибима. Її не можемо осягнути, але нею можемо жити, її можемо святкувати та подивляти, нею можемо радіти і втішатись. Тож торжествуймо і веселімося Пасхою Господньою, святкуймо і прославляймо, співаймо Христові і подивляймо Його, живімо і сповнюймося Ним!
Від серця вітаємо Вас з цією незглибимо величною правдою: Христос Воскрес!
Українська парафія свв. Сергія і Вакха в Римі
