«Зійшов Ти, Христе, у глибини підземні і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених,
і на третій день, як із кита Йона, воскрес Ти із гробу!»
(Воскр. Утреня, пісня 6)

Всечеснішим і преподобним отцям, ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам – мир у Господі і наше архиєрейське благословення!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

У день світлого празника Пасхи Господньої сповіщаємо радісну новину про воскресле тіло Ісуса. На грішну землю сходить світло, яке відкриває двері до нового життя. Є надія для всіх народів, для кожної людини, для всіх зажурених, які заблукали і шукають рятівної стежини.

Свято Воскресіння дарує християнам блаженство, полегшення і велику насолоду. Коли ми несемо цю щасливу новину до всіх, хто страждає і мучиться, хто непевен у своїй вірі чи має хвилини слабкості, то ніби подаємо руку допомоги тим, хто цього потребує.

Тому Господнє Воскресіння трактуймо і як заклик до апостольства аж до кінця днів. Згадайте: учні Христові, пройшовши після розп’яття свою дорогу до Емаусу, відчули потребу передавати іншим новину про воскреслого Ісуса. Святий Марко проголошує велику апостольську заповідь: «Ідіть же по всьому світі та проповідуйте Євангеліє всякому творінню...»

Як тільки апостоли почали проповідувати правду про Христове воскресіння по всьому світі, відразу ж виникли переслідування, з’явилися перші мученики. Через їхні зусилля віра в Христове Воскресіння дуже швидко поширилася далеко за межі Палестини, дійшла до людей кожної культури та раси. І до київської землі також. Але так само стійкість нашої віри постійно випробовувалася: пропагуванням зневіри, спокусами, переслідуваннями християн, мордуваннями і засланнями священиків. Не забувайте про темні сторінки нашої історії, бо вони є пересторогою перед повторенням тих страшних часів.

Цього року святкуємо 1025-ту річницю хрещення Київської Русі-України. У серпні відбудеться освячення Патріаршого собору – храму Христового Воскресіння. Це буде кульмінаційний момент святкових заходів. Посвячення собору, до будівництва якого були причетними українці з усього світу, чи не рівнозначне з будівництвом церкви Святої Софії в період Ярослава Мудрого. Закликаємо вас прибути в ці дні до столиці України! Це буде добра нагода, щоб задуматися над своїм життям, але так само, щоб осмислити шлях, який пройшла наша Церква та народ і людство загалом.

Дорогі у Христі!

З великоднього дару Христа народилася Церква. Початково крихітна, неначе зернина, вона виросла, і зміцніла, і осягнула силу змінювати навколишній світ. І все для того, щоб людина могла наблизитися до Бога. Поле, на якому апостолам довелося засівати зерна істини, було твердим та каменистим, важким для оброблення. Але засіяне зерно дало багатий урожай. Виявилося, що достатньо тільки трошки зусилля, щоб здобути цінні плоди. Це недивно, оскільки зерно є від Бога. Нашу працю на Божій ниві маємо удобрювати молитвою, проявами милосердя, добрими ділами.

І основне – не забуваймо: Господь чекає на нашу участь у розповсюдженні святої віри! Це особливо важливо зауважити тепер, коли триває Рік віри. Маємо бути проповідниками Доброї новини всюди, де зустрічаємо інших людей. «Ідіть та зробіть учнями всі народи. Будьте cерцем та раменами Ісуса! А коли почуваємося невідповідними, нездатними, слабкими, щоб звіщати та свідчити віру, не біймося: євангелізація не є нашою ініціативою і не залежить насамперед від наших талантів. Це – довірлива та слухняна відповідь на Божий поклик» (Папа Бенедикт XVI, з Послання на Всесвітній День Молоді 2013 року).

Активна християнська постава потрібна для блага нас усіх, також українців у Західній Європі. Немає значення, чи ми тут на постійному проживанні, чи опинилися в гостях! Адже на місцях поселення мусимо організувати життя церковне і національне, відновлювати його і пристосовувати до обставин, які постійно міняються. «Христос провадить Церкву через свого Духа. Тому ніколи не піддаваймося песимізму, тій гіркоті, яку диявол пропонує нам щодня. Не впадаймо у песимізм та знеохочення, бо мусимо мати стійку впевненість у тому, що своїм могутнім подихом Святий Дух дарує Церкві відвагу бути витривалою» (Папа Франциск під час зустрічі з кардиналами). Амінь!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дано 14 квітня 2013 р., у IV неділю Великого посту

Кир Петро,
Апостольський Екзарх у Німеччині і Скандинавії

Кир Гліб,
Єпископ Великобританії, Апостольський візитатор в Ірландії

Кир Діонісій,
Апостольський візитатор в Італії та Іспанії

Кир Борис,
Єпископ Франції, делегат у Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії