Якими звеличними піснями оспіваємо Петра й Павла – богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись, руки євангельської благодаті, ноги істинної проповіді, ріки премудрости, хрестовидні знамена? Ними відкинув демонські наступи Христос, що має велику милість (стихира Вечірні свята).
Апостолів Петра і Павла наша богослужбова традиція називає богорозумними крилами, що перелетіли світ і до неба піднеслись. Кожен з нас покликаний наслідувати це піднесення до неба, перелітаючи світ, який навколо нас, своїм гарним християнським свідченням, своєю гарною вірою і любов’ю з надією.
Богослужбовий текст зве святих двох Апостолів руками євангельської благодаті. Так само і ми покликані такими руками стати, творячи щоденно діла милосердя і служіння, несучи тим повсякчасно у світ Євангеліє – Добру Новину – та стягаючи небесну благодать на себе і на увесь світ.
Стихира Вечірні зве Святих Петра і Павла ногами істинної проповіді, вказуючи тим, що і ми повинні такими стати, спішачи повсюдно проповідувати Христа: можливо не завжди словами, але завжди своїм життям.
Ріками премудрости звемо Апостолів, бо вони наче ріки винесли мудрість із Джерела та напоїли нею багатьох. Так і ми маємо робити, маємо нести іншим мудрість, що не від світу, мудрість, що затьмарює знання, черпаючи її з єдиного і правдивого Джерела.
У богослужінні оспівуємо Петра і Павла як хрестовидні знамена, адже вони своїм життям зобразили знамена хреста, несучи його достойно у терпінні та утисках, у переслідуваннях та муках.
Якщо ми, отже, уподібнюватимемося Святим Апостолам: Петрові, який по упадку вмів щиро розкаятись та навернутись, та Павлові, який зумів почути голос Бога і змінити радикально своє життя, то також і через нас Христос зможе відкинути демонські наступи, що находять на світ, також і через нас голоситиметься Євангеліє усьому людові, і «вістування наше вийде на всю землю і до кінців вселенної глаголи наші».
Марія Ярема
