Роздуми над читаннями Вечірні свята апостолів Петра і Павла
Усі три читання Вечірні свята верховних апостолів Петра і Павла взяті зі Соборних Послань апостола Петра. У першому уривку (1 Пт 1, 3-9) апостол заохочує християн радіти спасінням, навіть якщо потрібно перетерпіти різні болісні досвіди, випробування, сумування. Бачимо, що автор Послання, а з ним не в меншій мірі св. апостол Павло, справді попри усі страждання та переслідування раділи спасінням, раділи радістю невимовною і повною величі. Неодноразово їм доводилося зазнавати на собі дошкульних і болючих досвідів, але ніщо не могло заставити їх не любити Христа та не вірувати в Нього.
У другому читанні (1 Пт 1, 13-18) чуємо заклик до святості. Верховні апостоли є добрими прикладами правдивого виконання такого сміливого заклику. Вони справді стали святими, бо несхитно перебували у Тому, Хто Святий.
У третій паремії (1 Пт 2, 11-25) апостол Петро стверджує, що похвала у стражданнях належить лише тим, які страждають безвинно, і благодать у Бога мають лише ті, які, робивши добро, страждають. Ті ж, які страждають внаслідок того, що завинили, робивши зло, страждають справедливо, а не похвально. Важливо є однак не просто несправедливо страждати за добро, але як говорить апостол Петро, переносити страждання терпеливо. Святі апостоли Петро і Павло були якраз тими, що страждали несправедливо і стражданнями своїми здобули похвалу та отримали щедру благодать. Вони були тими, які не знеохотилися важкими стражданнями, але терпеливо їх зносили, аж до мученицької смерті проповідуючи Христа Ісуса.
Читання Вечірні свята заохочують нас наслідувати гарну віру апостолів, терпеливо зносити різні досвіди та утиски, бути святими, непохитно люблячи Христа, пізнати Якого була дана нам благодать.
Марія Ярема
