Пречистому образові Твоєму поклоняємося, Благий, просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже, бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест, щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої. Тому благодарственно кличемо Тобі: Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ, – співаємо у тропарі першої неділі Великого посту, неділі Православ’я. Звемо цю неділю саме так з огляду на святкування у ній перемоги православного іконопочитання над єрессю іконоборства. Тропар власне відображає оцю суть святкування, починаючись словами: Пречистому образові Твоєму поклоняємося, Благий.
Ісусе, Сину Божий, дякую Тобі, що Ти знайшов мене, щоб мені жити вірою у Тебе. Про Тебе писав Мойсей у законі і пророки, Тебе проповідували апостоли, Тебе засвідчили мученики та ісповідники. Маючи кругом себетаку велику хмару свідків, все ж не я шукав і знайшов Тебе, а Ти мене. Ти покликав мене і дарував віру. Я ж, неначе Натанаїл, прийшов на поклик і подивився. Але на відміну від нього, який був правдивим ізраїльтянином, не виявився я правдивим християнином. У ньому не було лукавства, а в мене нема «не-лукавства». Ти бачив його під смоковницею і він впізнав Тебе, Боже, а я бачу Тебе повсякчасно у страшних і животворящих Твоїх Тайнах та не впізнаю. Він ісповідав Тебе Сином Божим, Царем Ізраїля, а я хіба на устах визнаю, а в серці ношу важкі сумніви: Що доброго може бути з Церкви, з Таїнств, з молитви?
Більше матеріалів з архіву Новин, Статей та Життя парафії









