Усякий празник і всяке діло Господа нашого Ісуса Христа – нам, вірним, спасення і похвала. Та похвала похвал – хрест; та празників празник – коли Пасха наша, Христос, принесений у жертву (1 Кор. 5, 7), краще ж сказати, коли повстав із мертвих Агнець Божий, який світу гріх забирає (Йо. 1, 29). Пасха – цариця і владичиця над празниками.
Однак і решту празників святі та гідні пошани й, різнячись між собою у славі, сяють світлом Божества. Достойним же способом почитає і вірно святкує їх ревнитель заповідей Божих. А нечисті й осквернені гріхами і в празник не святкують. Прекрасний і Боговгодний празник – покаяння зі сльозами, утримання від гріхів, пізнання Бога і гаряче бажання вічних благ. Коли так празнують – і на небесах буває радість, і Церква веселиться й ликує та скликає всіх праведних, кажучи: радуйтеся зі мною, бо цей мій син був мертвий гріхами, і ожив покаянням (Лк. 15, 24).
Прекрасний і Боговгодний празник там, де празнує разом з нами Христос, де звершують Його торжества і почитають Божественне Писання. Христос же святкує разом з нами там, де ті, що празнують, з’єднані в Його ім’я любов’ю, без усякого ворогування і без усякого лицемірства. Христос празнує разом з нами там, де служать убогим, де втішають сиріт, де дають відпочинок подорожнім. Христос празнує разом з нами там, де почитають Бога в псалмах, гимнах і в духовних піснях (див. Еф. 5, 19). Отак усі, що святкують, поєднані в Його ім’я. Серед них (Мт. 18, 20), за обітницею, перебуває Христос. А оскільки Владика серед них, то ніхто не завдасть їм шкоди.
Так, отже, будемо святкувати Господні празники не пишно, а божественно, не по-світськи, а премирно. Не будемо прикрашати вінками ґанків домів, влаштовувати веселі забави, прикрашати лиця, ніжити слух сопілками і гуслями, зодягатись у легкі ризи і в блиск золота. Будемо святкувати не в ненажерстві та пияцтві (Рим. 13, 13), не будемо нищити діл Божих задля їжі, не будемо ламати Божих священнодійств задля ненаситного живота, трудячись на кухні: полишмо це тим, кому їхній бог – черево, їхня слава – у їхній ганьбі (Флп. З, 19). Ми ж усі разом, малі і великі, чоловіки й жінки, та монахині, святкуймо Господні празники так, як нас навчали, по-християнськи і побожно, у псалмах, гимнах і піснях духовних. Увінчаймо ґанки, як християни, а не як елліни, що прикрашають їх лавровими галузками і квітами, за звичаєм еллінів та юдеїв. Тінь закону пройшла, зацвіла ж істина, як чуємо від апостола, який говорить: Старе минуло, настало нове (2 Кор. 5, 17). Ідольську спокусу знищено, смерть позбавлено своєї здобичі, невільників аду виведено, царство багатобожжя зламано, людину визволено, воцарився Бог, веселиться сотворіння, воздвигається хрест, якому покланяються всі племена і народи, коліна і язики, яким хвалимося, промовляючи зі святим Павлом: Мене ж не доведи Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа (Гал. 6, 14). Тому й на двері наші, і на чоло, і на очі, і на вуста, і на груди, і на всі члени покладімо собі цей животворящий хрест; зодягнімося цією непереможною зброєю християн, цим переможцем смерти, цією надією вірних, цим світлом лагідним, цією зброєю, що відчиняє рай, цією опорою віри, спасительною похвалою Церкви. Ні на хвилю, християни, не покидаймо його, всюди носімо з собою і без нього не чинімо нічого; та чи йдемо спати, чи встаємо, працюємо, їмо, п’ємо, вирушаємо в дорогу, пливемо морем, переходимо ріки – всі члени свої прикрашаймо животворящим хрестом. І не будемо боятись ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає, ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні (Пс. 91(90), 5-6). Якщо його, брате, завжди будеш брати собі в поміч, то ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого (Пс. 91(90), 10), бо ворожі сили, побачивши його, дрижать і втікають. Хрест знищив ідольську хитрість. Він просвітив усю вселенну. Він розігнав тьму і повернув світло. Він від заходу і півночі, від моря і від сходу, зібравши народи в єдину Церкву, до єдиної віри і єдиного хрещення, зв’язав їх любов’ю.
О, які уста і який язик звеличить, як належить, цей нездоланний мур віруючих, ця переможна зброя великого Царя Христа! Хрест – воскресення мертвих. Хрест – надія християн. Хрест – жезл кривих. Хрест – утіха бідних. Хрест – пута для багатих, упокорення гордовитих. Хрест – пам’ятник перемоги над злими духами, виховник молодих. Хрест – надія для тих, хто впав у відчай, стерно для плаваючих. Хрест – пристань для гнаних бурею, мур для оточених ворогами. Хрест – отець сиріт, порадник справедливих. Хрест – утіха сумуючих, хоронитель дітей, слава мужів, вінець старців. Хрест – світло для тих, що сидять у темноті. Хрест – блиск царів, наука для поган. Хрест – свобода рабів, мудрість неуків. Хрест – проповідь пророків, попутник апостолів, похвала мучеників. Хрест – незайманість дів, радість священиків. Хрест і основа Церкви, утвердження вселенної. Хрест – зруйнування поганських храмів, соблазн для юдеїв. Хрест – сила немічних, лікар недужих. Хрест – очищення прокажених, повернення сил розслабленим. Хрест – хліб голодних, джерело спраглих. Хрест – радість монахів, покривало нагих. Його воздвигли посеред вселенної, поставили на Череп-місці, і зразу ж видав гроно життя. Цією святою зброєю Христос знищив усепоїдаючу утробу аду і загородив велепідступні вуста дияволу. Побачивши це, смерть задрижала й налякалась, і звільнила всіх, над ким мала владу, починаючи від первосотвореного. Ним озброївшись, апостоли підкорили всю силу ворожу і, в сіті свої зловивши всі народи, зібрали їх на поклоніння хресту. У нього зодягнувшись, як в панцир, мученики і воїни Христові подолали всі помисли мучителів і проповідували зі сміливістю. Його взявши і носячи на собі, ті, що задля Христа відреклись усього у світі, з великого радістю поселяються в пустелях і в горах, у печерах і в проваллях земних. О, безмежна і незрівнянна доброта Божих щедрот! Скільки благ Бог дарував хрестом людському роду! Слава Його чоловікоюб’ю, і поклоніння, і сила навіки! Амінь.
Ви чули, возлюблені і христолюбиві, яка сила хреста, скільки успішних його діянь, скільки благ від нього. Цей добрий керманич, задовільнивши собою все наше життя і заспокоївши його, приготував для нас майбутнє вічне життя. Бо цей же чесний хрест перший з’явиться знову і в часі другого приходу Хрестового, як чесний, животворящий і святий скіпетр Царя Хрест», згідно зi словами Владики, який говорить, що на небі з’явиться знак Сина Чоловічого (Мт. 24, 30). Так, отже хрест перший з’явиться на небі з усім воїнством ангельським, осяваючи всю землю з кінця в кінець, яскравіше від сонячного світла, звіщаючи прихід Владики Христа. І цього про хрест досить.
Джерело: Празники церковного року, о. Діонисій Дорожинський, Видавництво «Свічадо», Львів 2013.
