Я – розп’ятий з Христом. І жодні діла не оправдають мене, якщо не буду розп’ятим з Ним. І жодний закон не принесе мені благодать, якщо не зречуся себе самого. І жодного спасіння не успадкую, якщо не погублю життя свого задля Бога. А як погублю життя своє задля Бога, то його ж віднайду.
Можу багато в житті здобути, можу багато чого в світі осягнути, але якщо робитиму це для себе, то душу мою занапащу. А що ж тоді робитиму? Що зможу дати взамін за душу тоді, коли перестане існувати час і світ? Що з моїх здобутків у світі зможе перебувати у світі духовному?
Живу вже не я, а живе Христос у мені. І не соромлюся цього. І нехай усі знають, що живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й видав себе за мене. Нехай це стане явним перед усіма людьми. Бо не соромлюся Того, Хто не посоромився за мене розп’ястися. І не соромлюся Того, Хто не хоче мене соромитися перед Отцем.
Господи, навчи спішити за Тобою, несучи свій хрест, а не здобувати цілий світ. Навчи зрікатися себе, але ніколи не соромитися Тебе. Навчи жити у Тобі, а не для себе. Оправдай мене вірою в Тебе і не посоромся мене, коли прийдеш у славі Отця Твого з святими ангелами.
(пор. Гал 2,16-20; Мр 8,34-9,1)
Марія Ярема
