Хрест Христовий – знаряддя і знак спасіння у Христі – неодноразово прообразований та сповіщений у Старому Завіті. Про деякі з цих образів та сповіщень чуємо, зокрема, у читаннях святкової Вечірні.
У першій паремії (Вих 15, 22-27) йде мова про осолодження деревом гірких вод під час подорожі вибраного ізраїльського народу до Обітованої землі. Гірка вода Мери є знаком гіркого життя людини у вигнанні з раю. Дерево, яке Мойсей за наказом Божим вкинув у воду, є правдивим прообразом Хреста Господнього – животворящого древа, яким осолодилося життя людини, адже їй знову відчинився первісний рай.
У другому читанні (Прип 9, 1-11) чуємо про бенкет Мудрості. Христос – Мудрість Божа – зволив спасти світ не мудрістю людською, ані знаками та чудесами, але Хрестом, мудрішим від людської мудрості і міцнішим від людської сили (пор. 1 Кр 1, 22-31). Хліб і вино на бенкеті Мудрості Божої – Тіло і Кров, а приносяться ці святощі на престолі – Хресті.
У третьому читанні Вечірні (Іс 60, 11-16) особливо промовисто звучать слова: «…і я прославлю місце, де покояться мої ноги». Цим місцем, де покояться ноги Христа Ісуса, є Його Хрест. Це місце прославлене з роду в рід і саме завдяки йому така велика слава належить Єрусалимові – святому місту.
Поза пареміями у піснеспівах Вечірні чуємо також про інші прообрази Хреста Господнього – молитву Мойсея з простягнутими руками (така постава тіла творить собою знак хреста) та благословення Яковом синів Йосифа (руками навхрест всупереч звичній формі благословення). У першому випадку хрестовидна постава тіла є знаком перемоги, у другому хрестовидне складення рук є знаком благословення. Хрест Христів, отже, є переможною зброєю і благословенним знаменом.
Марія Ярема
