Хресте преславний! Тебе з радістю оточують ангельські хори, і ми врочисто тебе сьогодні підносимо. Ти, з волі Божої, підносиш усіх, кого за споживання забороненого овочу прогнано з раю і на смерть засуджено. Тим-то, з вірою цілуючи тебе серцем й устами, черпаємо освячення та взиваємо: Возвеличуйте Христа, премилостивого Бога, і поклоняйтеся божественному Його підніжкові. Цими словами молимось на Вечірні свята Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього.
Каже нам стихира, що усі ми за споживання забороненого овочу прогнані з раю і на смерть засуджені. Не усі ми згрішили в житті (до прикладу, немовлята, котрі вмирають, ніколи не «споживали заборонений овоч», тобто не мають гріха), але усіх нас було прогнано з раю, так як усі ми народжуємося у «засудженій на смерть» людській природі. Хрест, з волі Божої, підносить усіх прогнаних з раю і засуджених на смерть. Чому саме Хрест? Чому не підносить нас усіх котресь велике чудо Христа? Ми не знаємо відповіді на це питання, але знаємо, що саме терпіння підносить людину. З волі Божої так є.
Усі ми прогнані були з раю – ті, які згрішили, і ті, які не вчинили ніколи особистого гріха, і всі ми піднесені Хрестом Господнім в злуці з власним хрестом. Знову ж таки інше таїнство: Бог такими болючими терпіннями дарував нам повернення до раю, то чому не можемо туди повернутись без прийняття власного хреста? Невже не достатньо Хреста Господнього? Хрест Господній, з волі Божої, підносить усіх, але не всі, з волі людської, хочуть бути піднесеними. Точніше, усі хочуть бути піднесеними, але без жодної співучасті у терпінні. Бог же не насильний. Він, всемогутній, безсмертний і абсолютний, зійшов на Хрест, і відкрив Хрестом рай, і знищив смерть. Він усе звершив. Запрошує людину лише злучитися з Ним та Його Хрестом через прийняття власного терпіння. Якщо ж людина не хоче взяти на себе свій хрест, то все-одно не може його позбутися (нема людини, що б не страждала), але своїм неприйняттям зневажає Бога, розп’ятого на Хресті. Така людина вважає хрест чимось неприйнятним і соромним для себе, тож як може увійти в рай, відкритий Розп’ятим? Якщо людина зневажає свій хрест, то хіба може з вірою цілувати серцем й устами Хрест Господній? Хіба може возвеличувати Христа, премилостивого Бога, якщо не вірить у жодну благість розп’яття та терпіння?
Не можна насправді вірити в Бога, розп’ятого на Хресті, та зневажати хрест. Не можна возвеличувати Хрест Господній, не приймаючи власного. Хрест, з волі Божої, підносить усіх – усіх, хто здатний йому поклонятися.
Марія Ярема
