LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Справжність і вдаваність митаря і фарисея

Nedila Mytaria i Faryseja 2Неділя Митаря і Фарисея продовжує тематику покаяння, поступово впроваджуючи нас у Великий піст. Євангельське читання (Лк 18, 10-14) ставить перед очі хвалькувату молитву фарисея і покаянну молитву митаря. І незважаючи на те, що хвальба першого була не голослівною, але відповідала дійсним добрим вчинкам, так як і покаяння другого було наслідком дійсних недобрих вчинків, молитва їхня повністю змінила порядок речей: першому віднялася похвала, а далася другому; другому віднялася ганьба і далася першому.

Доволі часто у молитві приватній чи літургійній повторюємо слова митаря. Але в серці не менш часто повторюємо слова фарисея. Так якось виходить постава митаря назовні і постава фарисея всередині.

Б’ємося в груди, повторюючи жести митаря, а в тих грудях водночас б’ється серце фарисея. Устами молимося з митарем, а віримо з фарисеєм у свою найкращість. І так і один, і другий євангельський герой дивним чином поєднуються у нашому житті.

Але як це можливо, щоби покаяння і смиренність митаря поєднувалася з самовпевненістю і гординею фарисея? Як це, що одне другого не поглинає? Неможливо сумістити смирення і гордість, самохвальбу і покаяння, осудження інших і осудження себе самого. Що ж тоді? А тоді виходить, що хтось із євангельських героїв з їхніми чеснотами чи пороками насправді є лише вдаваним у нас, а не справжнім.

То ж хто ми: справжні митарі і вдавані фарисеї чи навпаки: справжні фарисеї і вдавані митарі?

Марія Ярема

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі