Неділя 29-та по Зісланні Святого Духа. Послання апостола Павла до Колосян 3, 4-11
4. Коли ж Христос, ваше життя, з’явиться, тоді й ви з ним з’явитесь у славі. 5. Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість – що є ідолопоклонство. 6. За все це падає гнів Божий на неслухняних. 7. Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому. 8. Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!
9. Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами 10. й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця. 11. Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.
Говорячи до християн у Колосах, апостол Павло пригадує одну просту істину про те, що прийнявши Ісуса Христа, вони ще не закінчили змагання проти зла, передусім проти зла у своїх серцях.
З Хрещенням у наше життя входить сам Бог із своїм законом благодаті, який стає причиною того, що в наших серцях оселяється нове начало, немов засівається насіння нового життя, проте як і кожне насіння, задаток вічності потребує простору, потребує розвитку та зростання. Та це «вічне начало» зовсім не касує нашу людську природу, котра залишається слабкою та схильною до гріха. Саме звідси в нашому житті є порив до зла та саме це є місцем, куди злий дух приходить, щоби нас спокушати, а спокушає він нас тим, що ховається за примхами нашого гріха (ховається тому, що сам він є настільки гидким, що побачивши його обличчя хоча би раз, ми би впізнавали його ще здалеку і не дозволяли б йому ніколи наближатися до нас). Отже, наше серце стає полем боротьби, де я «новий» протистою немочі гріха в мені. Саме ця боротьба, а не підкорення цілого світу, стає найзапеклішою, яка забирає в нас найбільше сил, але яка одночасно забезпечує можливість «вічному началу» в нас зростати аж до потуги великого святого. І справді, святими є ті люди, які передусім зуміли з допомогою Господа покорити в собі обман і лукавство гріха.
Остаточно же перемогу над злом, в першу чергу в нашому конкретному житті, ми отримаємо тоді, коли вповні з’єднаємося із Богом в Його славі, в Його святості, де немає місця жодному злу.
Нехай отже сьогоднішні слова святого апостола Павла будуть для нас зміцненням та заохоченням до мужності в протистоянні злу та нехай розпалюють наші серця в прагненні породжувати у нашому житті щоразу досконаліші плоди вічності.
