LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці

Жировицька Богородиця

Багатство видиме і невидиме

Nedila 22 po ZSD 1Ситуація, яку розповідає Ісус в Євангелії двадцять другої неділі по Зісланні Святого Духа (Лк 16,19-31), є досить яскравою та промовистою – багач, який впивається своїм багатством, та бідний, котрий є поруч, буквально при воротах багача, але ціле життя терпить нестачу, голод та брак товариства (не випадково Ісус використовує образ собак, котрі приходили, щоби лизати Лазареві рани, виразки, якими було вкрите все його тіло, бо для євреїв собаки були ритуально нечистими тваринами, торкання до яких означало потребу ритуального очищення перед молитвою та перед відвідуванням храму).

Напевно, що кожен з нас може навести схожі ситуації із нашого життєвого досвіду – і не раз, дивлячись на це все, в нас повставало питання про справедливість, може нерозуміння Божого задуму і т.д.

Та опис цього займає три коротких рядочки, як раптом та неочікувано змінюється ситуація – помирає Лазар (він тут названий по імені і його ім’я означає «той хто отримав допомогу від Господа») і відразу потрапляє в рай (тоді блаженне життя називалося «лоно Авраама») та помирає багач – і потрапляє в ад. Переміна ситуації є настільки швидкою, що дуже часто причини такої зміни ми шукаємо в першому описі (так нерідко у нашому розумінні багатство і заможність стають причинами того, що багач потрапляє в ад, і відповідно крайню вбогість та нужду Лазаря ми трактуємо як причину того, що він потрапив на небеса – і виходячи з цього, ми дуже часто неправильно оцінюємо роль матеріальних цінностей), хоча справжня причина цих змін описується в подальших рядках.

Євангеліє таким чином підкреслює наступне – в людині зустрічаються дві дійсності – видима (якою розкошував багач) та невидима, яка в перших трьох рядках зовсім не згадується та яка має виключну важливість, що показує зміст всіх наступних віршів цього уривку.

Ззовні багач мав усе та внутрішнє його було пусте, було мертве – і навпаки: у тому що видиме, Лазар був найубогішим, проте, як виявилося, був настільки великий у невидимому, що по смерті удостоївся вічного блаженства.

Уривок закінчується вказівкою з уст Авраама, як можна віднайти та поглибите своє невидиме, коли згадує про «слухання Мойсея та пророків» (для нас християн цей ряд доповнився благовістю Євангелія, новозавітними текстами та багатством життя Церкви).

Тому кожного разу, коли нас зустрічатимуть труднощі чи навіть крайня нужда, пам’ятаймо про нашу справжню вартість, пам’ятаймо про життя наших душ, яке, як говорить нам Євангеліє, попри хвилинні недомагання є чимось непроминаючим.

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі