LOGOMARRONE SFONDO trasparente100200

Українська парафія в Римі

KATEDRALJNYJ HRAM

Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха

Жировицька Богородиця

Любити без земної нагороди

BibliaНеділя 11-та по Зісланні Святого Духа. Перше послання Апостола Павла до Коринтян 9, 2-12

2. Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства. 3. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. 4. Хіба ми не маємо права їсти й пити? 5. Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа? 6. Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати? 7. Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада? 8. Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього?

9. Таж у законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота волові, як молотить». Чи Бог турбується про волів? 10. Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, – молотить теж у надії, що матиме щось із того. 11. Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне? 12. І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.

В одинадцяту неділю по Зісланні Святого Духа в читанні Апостола на Святій Літургії продовжується тема правдивого апостольства і прав, які з нього випливають. Знову ж таки яскраво видно з уривку Послання до коринтян, що Апостола Павла певна частина вірних не сприймала як правдивого апостола та закидала йому, що він не працює та споживає їхні харчі, голосячи Благу Вість. Тому Св. Павло пише у відповідь ці рядки, які сповнені не стільки самооправдання, як напоумлення. Каже він на початку, що якщо деякі християни і не сприймають його як апостола, то це неприпустимо для коринтян, бо в Коринті саме він заснував християнську громаду і ця громада власне є доказом того, що Павло – Апостол. Далі Св. Павло наводить деякі докази своєї невинності щодо закидів на його адресу. Він стверджує, що кожен, хто голосить Євангеліє, має право їсти й пити за рахунок тих, кому голосить. Для порівняння Апостол вибирає приклад походу, в якому воїн живиться за рахунок держави, честь якої відстоює, а також приклад виноградника і стада, в яких працівники споживають плоди своєї праці. Св. Павло покликається в своїй аргументації також на закон, щоб ніхто не міг сказати, що він говорить тільки як людина, тобто виходячи чисто з людських міркувань. Закон стверджує натомість те саме: волові не можна зав’язувати рота, забороняючи йому їсти, а скільки більше людину не можна позбавляти харчу при праці. Кожен, хто працює, вартий винагороди за працю. Більше того, каже Св. Апостол Павло, він та Варнава, як також і інші Апостоли, дають коринтянам значно більше, ніж беруть від них: дають їм духовне, тобто Слово життя, беручи тілесне, тобто поживу. Але крім того всього, Апостол Павло звертає увагу, що не лише він, а й інші Апостоли користають з благ тих, кому проповідують. А навіть у значно більшій мірі. Інші Апостоли у своїх мандрівках беруть зі собою жінку-християнку, яка допомагає їм своєю працею. Вони користуються правом не працювати, коли голосять Євангеліє. Св. Павло стверджує, що він, як і інші, а в Коринті навіть більше за інших (оскільки він засновник громади), має право користуватися земними благами міщан, проповідуючи їм Благовість. А однак він не хоче користуватися навіть цим правом і радше готовий терпіти всяку нужду, аби тільки не було жодних перешкод проповіді, тобто аби ніхто не міг сказати, що відмовляється вірити в те, що чує, через те, що проповідник не є гідним.

Таким чином Св. Павло був несправедливо оскаржений як такий, що використовує інших. Пишучи ці рядки, Апостол стверджує, що має право користати з пожитків людей, яким служить, але не робить цього, боячись, щоб нікого не відкинути.

Даний уривок Послання до коринтян показує нам, християнам, що означає правдиво любити Христа і ближніх. Це значить бути готовим без жодної земної нагороди служити Богові і людям. Наївно? Неможливо? А як же ж Свв. Павло і Варнава? Чи то лише їм була дана здатність так любити? А ми лише вміємо знаходити закиди проти інших, оправдуючи свою байдужість?

Марія Ярема

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії

ugcc

Українська греко-католицька Церква

ugcc

Апостольський екзархат в Італії

ugcc

Українська парафія в Римі